У Києві триває судовий розгляд справи щодо трьох тітушок, які брали участь у масових нападах на протестувальників поблизу Майдану в ніч з 18-го на 19-те лютого 2014-го. Тієї ночі троє нинішніх обвинувачених з банди кримінальника Володимира Кошелєва: Геннадій Погребний, Олег Гебан та Сергій Костенко поранили з вогнепальної зброї щонайменше шістьох людей.
У деяких з потерпілих виявили вогнепальні поранення, травми обличчя, кінцівок та живота, струс мозку та численні побої.
Попри звинувачення у замаху на умисне вбивство, нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості та перешкоджанні мирним зібранням під вартою були лише двоє підсудних – близько двох років.
У грудні 2024-го суд присяжних, дослідивши останні матеріали справи, врешті-решт перейшов до фінальної стадії розгляду – дебатів.
Як тітушки нападали на активістів
З осені 2013-го і до кінця зими 2014-го року як по всі Україні, так і у центрі столиці тривали протестні акції. У Києві міліція, а згодом і найняті молодики спортивної тілобудови, яких називали тітушками, намагались залякувати майданівців.
Накази щодо організації на допомогу “тітушок” колишній міністр МВС Захарченко віддавав Павлу Зінову і Віктору Зубрицькому.
Тітушок збирали на замовлення кілька різних банд кримінальників, пропонуючи як винагороду – певну суму грошей. Базовою була «ставка» у 200 гривень. На Майдан організовувати протидію акціям протесту запросили «тітушководів» серед яких були Армен Саркісян, Юрій Крисін та Володимир Кошелєв.
Тітушки мали при собі зброю, а також бити, ножі та арматуру. Молодики також закидали активістів світло-шумовим гранатами, а потім – нападали групами і навіть брали мітингарів у полон.
До слова, в одному зі столичних судів наразі слухається справа щодо видачі автоматів та набоїв тітушкам зі складів Міністерства внутрішніх справ (МВС) 20-го лютого 2014-го року під час найтрагічніших подій Революції Гідності.
Закидали потерпілих гранатами
10-го грудня суд перейшов до дебатів у справі Костенка, Гебана та Погребного.
Прокурор на початку промови звернув увагу на свідчення потерпілих та травми, спричинені їм тітушками.
У справі сукупно семеро потерпілих, у яких лікарі виявили вогнепальні поранення та тілесні ушкодження різної тяжкості.
Адвокатка Вікторія Дейнека, яка представляє інтереси потерпілих в суді 10-го грудня/фото: Аліна Кондратенко
Ігор Чернецький спершу був комендантом Хмельницького Майдану, а потім – поїхав на акцію протесту до Києва.
Ігор Чернецький/фото: зі сторінки Facebook
В ніч з 18-го на 19-те лютого дізнався, що біля Михайлівської площі збираються підозрілі особи, і разом з товаришами вирушив аби перевірити свій здогад. Тітушки почали закидувати групу світлошумовими гранатами. Після розриву однієї з них Чернецький упав на землю. Його підхопили тітушки з битами, що стояли на перехресті, і потягнули в сторону. На його думку, молодики стріляли прицільно по ногах, щоб не вбивати, а взяти активістів у полон.
Після побиття чоловік з важкими травмами потрапив до лікарні. У нього виявили струс мозку, перелом правого стегна, вогнепальне поранення правого стегна та перелом лівої ліктьової кістки.
Євген Гарагуля приїхав із Запоріжжя у Київ у грудні 2013-го, щоб створити комікс за мотивами подій Революції Гідності, проте невдовзі доєднався до активістів. Саме він ходив з Чернецьким у розвідку, щоб перевірити підозрілих людей. Поки вони йшли до перехрестя, їх закидали світлошумовими гранатами. Гарагуля почув свист куль і впав. Як виявилося, його поранили у ногу. Потім тітушки побили Гарагулю, вигукуючи образи. В процесі – питали про «фінансування» Майдану.
Євген Гарагуля/фото: Адвокатська дорадча група
Як наслідок: медики констатували у чоловіка вогнепальне поранення ноги, перелом правого стегна і перелом ліктьової кістки.
Біг на допомогу, але постраждав сам
Андрій Наталенко 18-го лютого 2014-го року лікувався вдома. Проте, коли в новинах побачив про загострення ситуації на Майдані, вирішив їхати у центр Києва. Він вийшов на зупинці біля Софійської площі. На Володимирській вулиці зупинився. По дорозі зі сторони пам’ятника Богдану Хмельницькому рухалося три автівки. Водночас потерпілий почув звуки, схожі на вибухи. Він побачив: на одну з автівок накинулась група молодиків. З автомобіля вибігла людина, яку почали бити битами. То був журналіст В’ячеслав Веремій, на якого тітушки здійснили в той день напад. Наталенко побіг в сторону Веремія. А коли стрибнув на тітушок – отримав кулю, яка пройшла через спину.
Вʼячеслав Веремій помер від втрати крові після вогнепального поранення. Того дня журналіст разом із колегою повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. Після виїзду з Майдану, на розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської на таксі, в якому вони їхали, напали молодики з бейсбольними битами і зброєю. За версією слідства, тітушка Павло Бялай стріляв із вогнепальної зброї в таксі. Однак, смертельний постріл у Веремія зробив інший учасник групи тітушок – Джалал Алієв, який нині переховується.
Лікарі виявили у Наталенка наскрізне вогнепальне поранення черевної порожнини, з пораненням поперека.
Ще одного активіста переслідували зі зброєю, іншому – стріляли в обличчя
Тимур Казимов тієї ночі вийшов з автомобіля неподалік перехрестя, де «чергували» тітушки. Біля одного з будинків стояв міліціонер. Казимов запитав у нього про натовп, а міліціонер показав руками, щоб той тікав. Один із тітушок, який стояв на перехресті, дістав пістолет. Казимов це побачив і побіг в сторону Софійської площі. Потім пролунали постріли, одна з куль влучила у ногу потерпілого – зачепила сідницю та стегно. Однак, він не переставав бігти. Потім – дістався готелю «Хаят», де отримав допомогу.
Медики надають допомогу пораненому 18-го лютого 2014-го/фото:Mstyslav Chernov
Володимир Бабич рушив на Майдан в ніч з 18-го на 19-те лютого зі своїм другом. Чоловіки прямували в бік Михайлівського собору і почули позаду шум – група тітушок трощила автомобілі. Бабич повернувся до свого товариша і в цей момент відчув щось схоже на удар по обличчю. Як виявилось, в область щелепи йому влучила куля. Друг допоміг Володимиру підвестись і повів до медиків.
Суд присяжних з двома професійними суддями на слуханні 10-го грудня/фото: Аліна Кондратенко
Суд оголосив перерву в засіданні через брак часу, виділеного на слухання. Наступного разу, 18-го грудня, прокурор продовжить виступ в дебатах.
Серед доказів – розмови тітушок та дані про перебування на місці злочину
Епізод, участь в якому інкримінують Костенку, Гебану та Погребному, стався в ніч з 18-го на 19-те лютого. Теперішні обвинувачені нападали на протестувальників на перехресті вулиць Великої Житомирської та Володимирської у Києві.
Двоє обвинувачених тітушок на засіданні Шевченківського суду Києва 10-го грудня/фото: Аліна Кондратенко
За версією прокуратури, троє підсудних використовували холодну та вогнепальну нарізну зброю, били мітингарів битами і арматурою. Їх метою було залякування майданівців.
Погребний також виконував функції водія Кошелєва і підвозив молодикам амуніцію.
10-го грудня 2024-го суд дослідив останні докази – матеріали негласних слідчих розшукових дій (НСРД). Це короткі аудіозаписи телефонних розмов тітушки Івана Бойка та його «шефа» Кошелєва у лютому 2014-го.
Представник державного обвинувачення на засіданні 10-го грудня/фото: Аліна Кондратенко
З їх змісту випливає, що 16-го лютого 2014-го, Бойко активно залучав молодиків до лав тітушок. Він також розмовляв з нинішніми обвинуваченими.
«16-го лютого, о 18:23, Бойко спілкувався з особою, яка просила збирати людей на 18.02.2014 за “100 баксів”. Також зафіксовано розмови Бойка з Кошелєвим, Костенком, а також і з Гебаном. Ввечері, 18-го лютого, Бойко обговорював телефоном необхідність демонстрації сили шляхом пострілів. Далі спілкувався з приводу того, що половина [тітушок] хотіла їхати і просила їх «розрахувати». Вночі, 19-го лютого, він повідомляв Кошелєва, що вони, тітушки, воюють», – зазначив прокурор в суді.
Один з обвинувачених тітушок слухає виступ прокурора в суді 10-го грудня/ фото: Аліна Кондратенко
За його словами, Костенко, Гебан та Погребний точно були на перехресті вулиць Великої Житомирської та Володимирської 18-го та 19-го лютого. Слідство встановило, що Гебан був там з 22:17 до 2:35, Костенко – з 21:50 до 2:26, а Погребний – з 23:00 до 2:35.
Зброю, з якої стріляли, не знайшли
Костенко, Гебан та Погребний діяли у складі групи тітушок Володимира Кошелєва, який нині у розшуку. З ним інший «тітушковод» – Юрій Крисін – мав спільний «охоронний бізнес». 23-го вересня 2021-го року Дарницький райсуд Києва відправив Юрія Крисіна за грати на 8 років. Його засудили за перешкоджання організації мирних мітингів, за катування, а також за незаконне позбавлення волі і викрадення людини.
«Є докази, де впізнають по фото, що Костенко здійснює постріли з автоматів. Є докази, де впізнають Гебана, який носить на плечі автомат. Стріляли, по нашій версії, усі вони по черзі. Вони усі охоплювались єдиним умислом», – сказав прокурор у коментарі Watchers.
За його словами, зброю, з якої підсудні стріляли тієї ночі, не знайшли.
«Їх затримали через рік і орган досудового розслідування ту зброю, з якої вони здійснювали постріли, не знайшов. Плюс у кожного з обвинувачених була ще своя зброя. У Гебана при обшуку вилучався пристрій для відстрілу, схожий на автомат. Але констатувати, що це саме та зброя, з якої вони стріляли тоді, орган досудового розслідування не зміг», – додав він.
Під вартою пробули недовго
Трьох фігурантів затримали через рік – у 2015-му. Тоді, у 2015-му, двоє обвинувачених опинились під вартою, а третій – під домашнім арештом. У 2017-му році суд відпустив Олега Гебана та Сергія Костенка під домашній арешт. У липні 2018-го Геннадій Погребний вже перебував під особистим зобов’язанням, Олег Гебан та Сергій Костенко – під нічним домашнім арештом.
Захисниці трьох обвинувачених у Шевченківському райсуді Києва 10-го грудня/фото: Аліна Кондратенко
Проте у лютому 2019-го Шевченківський суд відмовив у продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту двом підсудним.
Що далі
Станом на 2024-ий справу вже 9 років слухають у Шевченківському суді Києва. Обвинувачення надійшло до розгляду ще у 2015-му році.
На девʼятому році судових слухань суд перейшов до дебатів, де сторони по черзі виголосять свої промови. Потім обвинуваченим нададуть право виступу з останнім словом і суд піде ухвалювати остаточний вердикт.
Враховуючи те, що трьох тітушок серед іншого звинувачують у особливо тяжкому злочині – замаху на умисне вбивство, – строки давності ще не спливли. Тому попри тривалий судовий розгляд вони наразі не мають права просити закрити провадження і звільнити їх від кримінальної відповідальності.
Титульне фото: Фотоколаж знімка «Українського тижня» та фотографії Watchers