Шевченківський райсуд Києва у четвер, 21 березня, звільнив від кримінальної відповідальності двох з чотирьох обвинувачених у справі щодо видачі автоматів та набоїв тітушкам зі складів Міністерства внутрішніх справ (МВС) у день розстрілу на Інститутській. Причиною стали строки давності, що спливли.
Таке рішення ухвалив суддя Павло Слободянюк, інформує Watchers із зали суду.
Це означає, що ту частину справи, яка стосується обвинувачення екс-міліціонерів Ростислава Заворотного та Віталія Степанчука закрито. Справу ж щодо інших двох розглядатимуть і надалі.
Звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності означає, що ці двоє не отримають ані вироку, ані покарання. Проте вони також не отримають виправдання.
Початково обвинуваченими у цій справі були троє колишніх міліціонерів Віталій Степанчук, Роман Калетін, Михайло Діхтяр, а також на той час цивільна особа (але міліцейський спецпризначень у минулому) — Ростислав Заворотний.
Їх звинувачують у незаконній видачі зброї тітушкам 20 лютого 2014-го року під час найтрагічніших подій Революції Гідності.
Обвинуваченим, які на той час були міліціонерами, інкримінують перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків у вигляді нанесення матеріальної шкоди МВС на суму у понад 2 мільйони гривень.
Ростислава Заворотного додатково звинувачують ще й у привласненні вогнепальної зброї та у незаконному поводженні з нею.
Суд закрив справу щодо 2-ох підсудних
На слуханні 14 березня адвокат Заворотного – Сергій Войченко – просив закрити провадження у частині звинувачення його клієнта, а також звільнити його від кримінальної відповідальності.
Заворотний вказав у клопотанні, що втомився ходити на судові засідання.
Захисник Степанчука також наполягав на закритті провадження щодо його підзахисного у звʼязку зі спливом строків давності, і звільнити його від кримінальної відповідальності.
Суд розʼяснив їм, що закриття провадження не означає виправдання. Обвинувачені погодились.
Решта підсудних не заявили подібних клопотань, а це означає, що справу щодо них будуть слухати і надалі. Вони, вочевидь, сподіваються на виправдувальний вирок.
Прокурорка Людмила Гетьман заперечила щодо клопотань сторони захисту. Вона звернула увагу: Заворотний заявив, мовляв, злочини не вчиняв і має бути виправданий, водночас заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. А останнє не тягне за собою виправдання особи.
Тоді як прокурор Олексій Донський додав: у клопотанні Заворотного є ряд протиріч.
«У клопотанні Заворотний зазначає про нібито фабрикацію проти нього справи. І він каже, що нібито нічого протиправного не вчиняв. Особа вказує, що нібито справа сфальсифікована. В одній частині особа зазначає,що невинувата, а в другій частині – просить звільнити від кримінальної відповідальності», – заявив він.
Він наголосив: якщо особа не винувата, то має бути винесено виправдувальний вирок. А звільнення Заворотного від кримінальної відповідальності призведе до порушення завдань кримінального провадження.
Представниця Нацполіції насамкінець підтримала прокуратуру і виступила проти закриття. Адже Нацполіція заявила цивільний позов до обвинувачених про відшкодування двох мільйонів гривень збитків через втрачену зброю та набої.
Суд врешті-решт звільнив двох підсудних від кримінальної відповідальності і справу в частині їх звинувачення закрив. Однак самі клопотання суд задовольнив частково, залишивши речові докази у справі, хоча Заворотний та Степанчук просили ці речові докази їм повернути.
Наприкінці слухання суддя Слободянюк заявив, що бере самовідвід у подальшому розгляді справи у звʼязку з тим, що ухвалив дане рішення про закриття.
Олексій Донський у коментарі Watchers сказав, що буде оскаржувати дане рішення.
Суть обвинувачення
У обвинуваченні йдеться про події 20-го лютого 2014-го року, коли у день розстрілу протестувальників на Інститутській тітушкам видали як мінімум 154 автоматів, 90 тисяч патронів, ймовірно, з наміром їх застосування по протестувальниках під час остаточної зачистки, яка за деякими свідченнями, планувалась на ніч після розстрілу. За версією слідства, після видачі зброя для передачі керівникам тітушок була перевезена на базу, де розміщувались кримінальники, які мали протидіями майданівцям. Проте ця зброя використана так і не була, адже запланованої зачистки в ніч після розстрілу не відбулось через втрати управління силовою вертикаллю.
Як повідомляв “5 канал”, слідство встановило, що провокаторів, які атакували майданівців поблизу Майдану під час попередньої спроби зачистки 18 лютого з застосуванням вогнепальної зброї, — особисто координував Віталій Захарченко, міністр внутрішніх справ часів Януковича. Встановлено також, що найбільше тітушок було з Києва і Харкова, а також — Житомира, Ніжина й Білої Церкви.
В подальшому деяка зброя з числа виданої виринала при обшуках в інших справах, наприклад при обшуку у справі викрадення і вбивства журналіста Сергієнка на Черкащині.
Тривалий розгляд
Однією з причин спливу строків давності до винесення вироку стало тривале жонглювання справою між київськими судами, а пізніше – між суддями Шевченківського суду.
Так, справою “перекидувались” протягом двох років після завершення слідства Святошинський, Печерський, Апеляційний та Шевченківський суди Києва.
Ще 5 (!) років після цього тривали спроби подолати підготовчий етап (який в нормі відбувається за одне засідання і перейти до розгляду по суті).
Таким чином, хоча слідство завершили ще у 2016 році, лише за 6 років, у 2022, справу почали розглядати по суті у Шевченківському суді.
Наводимо хронологію подорожі справи між судами та суддями:
Вперше ця справа надійшла для розгляду до Святошинського райсуду столиці. Це сталося у 2016 році. Втім вже у січні цей суд направив матеріали до апеляції Києва для зміни підсудності.
У березні того ж року апеляція передала справу до Печерського райсуду столиці. Але невдовзі і цей суд відправив справу на зміну підсудності.
Вкінці березня 2016 року обвинувальний акт повернули до Святошинського суду. Розгляд розпочався, але вже у 2017 році Святошинський райсуд скерував матеріали до апеляції для зміни підсудності, адже судді цієї установи не мали допуску до державної таємниці.
І таким чином провадження опинилося на розгляді у Шевченківському райсуді Києва.
Як писали “Тексти”, у серпні 2017 року суддя Оксана Хардіна не захотіла розглядати справу по суті, поки в обвинуваченні фігурують прізвища Януковича, Захарченка та інших тодішніх чиновників. Суддя повернула обвинувальний акт на доопрацювання прокуратурі.
Невдовзі прокуратура оскаржила це рішення до апеляції Києва. І суд повернув обвинувальний акт до Шевченківського суду для розгляду. Однак лише у 2022 році суд подолав етап підготовчого засідання і перейшов до розгляду по суті.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.