Київський апеляційний суд 19-го лютого не зміг перейти до фінального етапу розгляду справи щодо викрадення активістів Ігора Луценка та Юрія Вербицького, в організації якого звинувачують Олександра Волкова.
Волкову інкримінують створення злочинної організації, а також незаконне позбавлення волі, катуванні та умисне вбивстволюдини. У 2021 році Бориспільський міськрайонний суд присудив Волкову 9 років ув’язнення.
За даними слідства, активістів Ігора Луценка та Юрія Вербицького викрали з приміщення Олександрівської лікарні. Це сталося 21-го січня 2014 року. Їх катували і покинули в лісі. Ігорю Луценку вдалося вижити після цих подій, тоді як Вербицький загинув 22-го січня.
Додаткові докази
Представниця потерпілого Оксана Михалевич 19 лютого просила суд дослідити документи, які підтверджують, що загиблий Вербицький був альпіністом. За її словами, суд першої інстанції ці матеріали не вивчав.
«При винесенні рішення у вироку суд першої інстанції безпідставно змінив кваліфікацію і ми наполягаємо на тому, що це саме вбивство було. Людина з його фізичними навичками, якби могла рухатися тоді, то вижила б», – заявила Михалевич.
Суд погодився на дослідження. У матеріалах йдеться: Вербицький почав займатися альпінізмом з кінця 1980-х років. Він брав участь у альпіністських заходах, спортивних зборах. В 2011 році йому було присвоєно перший спортивний розряд. Він регулярно здійснював сходження у зимових Карпатах, проходив медогляди і був у хорошій спортивній та фізичній формі.
Раніше суд дослідив експертизу щодо тіла загиблого Юрія Вербицького, якого тітушки покинули посеред лісу після жорстокого побиття. Судмедексперт виявив у потерпілого забій повік та ока, садна голови, перелом лівої ліктьової кістки, перелом грудної клітини, переломи ребер та поперековий перелом.
«Тілесні ушкодження спричинені тупими предметами. Ушкодження нанесені за 2-4 години до моменту настання смерті. Переломи утворилися від дій не менше 5 тупих предметів. Смерть Вербицького настала від переохолодження тіла. Смерть настала близько 5-6 години ранку», – йдеться у висновку, який оголосили в суді.
Захист Волкова: виступати не готові
В подальшому суд надав слово стороні захисту для висловлення доводів по суті апеляційних скарг.
Адвокатки заявили, що не готові виступати на поточному засіданні. Також про неготовність заявив і Волков. Захисниця Світлана Ємець не прибула на слухання, а планувалось, що вона виступатиме першою з поясненнями.
Прокуратура у своїй апеляційній скарзі просить вирок Бориспільського міськрайонного суду скасувати і ухвалити новий – відправити Волкова на 13 років за ґрати.
Захист Волкова натомість наполягає у своїй скарзі на повному скасуванні вироку Бориспільського суду.
Загалом розгляд цієї справи в апеляції Києва триває з 2021 року.
Вирок першої інстанції
Бориспільський суд не побачив в діях Волкова ознак створення злочинної організації. У тексті вироку вказано, що у матеріалах немає доказів, які б підтвердили, що Волков підпорядковувався в ієрархії злочинної організації іншим фігурантам розслідувань.
Крім того, судді дійшли висновку, що Юрій Вербицький міг залишитися живим, якщо б у день викрадення були інші погодні умови. «При своєчасному наданні допомоги [Юрію Вербицькому] його життя могло бути збереженим», – зачитав суддя.
У своєму рішенні судді вказали, що учасники злочинної групи не планували вбивати потерпілих, а лише хотіли отримати від них певну інформацію.
«Прямого причинного зв`язку між наявними тілесними ушкодженнями та настанням смерті не виявлено. Спричинені ОСОБА_4 (Юрію Вербицькому – ред.) тілесні ушкодження не є безпосередньою причиною його смерті, та при сприятливих кліматичних умовах така травма могла не призвести до настання смерті потерпілого», – вказано у тексті вироку.
Після оголошення вироку «Адвокатська дорадча група» у Facebook повідомила, що обвинувачений вже відбув 7 років 6 місяців від загального терміну покарання, призначеного судом, згідно закону Савченко — один день у СІЗО за два дні покарання у вигляді позбавлення волі.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.