Верховний суд у вівторок, 11-го липня, частково задовольнив касацію «тітушковода» Юрія Крисіна, відправивши його справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Відтепер апеляція Києва має заново розглянути дану справу, інформує Watchers із зали суду.
23-го вересня 2021-го року Дарницький райсуд Києва відправив Юрія Крисіна за грати на 8 років. Згодом апеляція підтвердила цей вирок.
Крисіну інкримінували незаконне перешкоджання організації мирних мітингів, катування, а також у незаконне позбавлення волі і викрадення людини. Йдеться про Владислава Іваненка, якого тітушки під час Майдану помилково прийняли за протестувальника, викрали і катували.
Захист просив відкласти розгляд
Адвокатка Тетяна Гнатюк перед початком розгляду у Верховносу суді 11-го липня заявила, що просить відкласти розгляд.
«Перед заходом в зал судового засідання мені повідомив мій підзахисний, що в нього пішла кров носом і його наразі ведуть, щоб крапельницю ставити», – заявила вона.
Колегія суддів попри це вирішила продовжити слухання. Адже від Юрія Крисіна раніше не надходило заяв про бажання брати участь у засіданні чи то особисто, чи то по відеозв’язку.
Суд пішов назустріч Крисіну
У касаційній скарзі адвокатка Крисіна просила скасувати вирок та призначити новий розгляд цієї справи у суді першої інстанції.
«Я не погоджуюся з тим, що Дарницьким судом розглядалась ця справа. Якщо повернутись до початку, то суд повинен був вирішувати питання щодо правильної підсудності, а лише потім інші питання розглядати. До суду від початку надходив обвинувальний акт відносно Сергія Чемеса (спільник Крисіна, який пішов на угоду зі слідством) та відносно Крисіна. Я вважаю, що справу мав слухати Шевченківський райсуд Києва», – заявила вона.
На її думку, прокуратура нібито неправильно кваліфікувала дії підсудного.
Представник потерпілого – Павло Дикань – заперечив, зазначивши, що вважає рішення двох інстанцій щодо Крисіна законними.
Прокурорка Юлія Малашич наполягала на правильній підсудності справи. Вона просила відмовити захисниці Гнатюк.
«Справа Крисіна була підсудна Дарницькому райсуду Києва. Правила підсудності були повністю дотримані. Судом вживались всі можливі заходи для забезпечення права на захист Крисіна», – наголосила вона.
Проте Верховний суд частково задовольнив касацію адвокатки Крисіна, відправивши справу на новий розгляд до апеляції Києва. Крисін же до рішення апеляції перебуватиме під вартою.
Через півроку може вийти на волю
Як зазначив Павло Дикань у коментарі Watchers після засідання, у січні 2024-го року мине 10 років з моменту вчинення інкримінованого Юрію Крисіну злочину.
Як він зауважив, це означає, що у разі, якщо апеляція не встигне розглянути справу і ухвалити рішення за цей час, – Крисін в січні 2024-го може вийти на волю. Тобто його може бути звільнено від відповідальності через завершення строків давності.
Передісторія
Юрій Крисін на прізвисько «Шкаф» у цьому судовому процесі початково був обвинувачений у незаконному перешкоджанні організації або проведенню мирних мітингів, у катуванні, а також у незаконному позбавленні волі і викраденні людини.
Йдеться про Владислава Іваненка, якого тітушки помилково прийняли за протестувальника під час Майдану. Іваненка викрали 21 січня 2014 року неподалік станції метро «Петрівка», вважаючи його активістом Майдану, пізніше утримували та катували у наметовому таборі тітушок.
Також у обвинуваченні початково був епізод групового нападу на барикади Майдану 18-го лютого 2014-го року з ймовірним використанням вибухових пристроїв, у якому, за версією слідства, брав участь Крисін.
Втім у липні 2021-го суд звільнив Крисіна від кримінальної відповідальності за більшістю статей через сплив строків давності, залишивши у силі лише обвинувачення у пособництві і підбуренні до катування за попередньою змовою групою осіб.
Суд звільнив Крисіна від кримінальної відповідальності за трьома пунктами:
- Підбурювання та пособництво у позбавленні волі або викраденні людини, вчинені з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань (ч. 4,5 ст. 27 ч.2 ст.146 ККУ);
- Хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб (ч.2 ст. 296 ККУ);
- Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів (ст. 340 ККУ).
Суд врешті-решт прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів на підтвердження вини обвинуваченого.
«Суд ухвалив: визнати винним Юрія Крисіна і позбавити волі на строк у 7 років. Призначити остаточне покарання на строк у 8 років. У строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув’язнення», — ухвалила суддя Просалова у 2021-му році.
Таким чином, остаточний термін покарання для Крисіна складав 8 років, оскільки станом на вересень 2021-го він відбував покарання у Торецькій виправній колонії за інший злочин часів Майдану.
Суд також задовольнив цивільний позов потерпілого Владислава Іваненка і вирішив стягнути 500 тисяч гривень на його користь з обвинуваченого.
Раніше інший суд визнав винним Крисіна у вчиненні хуліганства, нанесенні тілесних ушкоджень, внаслідок яких 18-г лютого 2014-го року поблизу Майдану загинув журналіст В’ячеслав Веремій. Крисіна спершу засудили до 4-х років умовно на закритому від громадськості судовому процесі. У червні 2018-го Апеляційний суд міста Києва скасував це рішення та призначив реальний термін ув’язнення для Крисіна — 5 років.
У 2022-му Київський апеляційний суд залишив в силі обвинувальний вирок Крисіну.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.