Верховний суд 14-го листопада підтвердив обвинувальний вирок беркутівцю з Харкова Андрію Хандрикіну. Суд також погодився з вимогою прокуратури стягнути витрат за експертизи з Хандрикіна на користь держави. 

Андрія Хандрикіна вже засуджено за катування двох учасників Революції Гідності на колонаді стадіону «Динамо» імені Лобановського у Києві під час протестів на вулиці Грушевського у січні 2014-го року на 6 років позбавлення волі. 

Михайла Низькогуза та Владислава Цілицького, яких нині визнано потерпілими, у січні 2014-го жорстоко били кийками після затримання нагорі колонади стадіону “Динамо” на очах у натовпу мітингувальників, а потім – скинули з висоти будівлі на землю. 

Після цього на той момент неповнолітнього Низькогуза роздягли при температурі повітря -12 °C і завдали удар ножем у стегно.

Раніше Хандрикін був у розшуку, однак у лютому 2024 року його затримали і відправили відбувати покарання у Менській виправній колонії.

Захист Хандрикіна хоче новий розгляд, обвинувачення та потерпілі вказують на затягування

Адвокатка Наталія Вознюк у Верховному суді просила скасувати вирок і призначити новий розгляд справи в апеляції Києва. Її підзахисний Хандрикін, який брав участь в засіданні по відеозвʼязку з колонії, підтримав прохання. 

«Вирок було винесено незаконним складом суду. Судді Віра Ковальська та Ольга Жук брали участь при розгляді інших проваджень, які обʼєднувались або виділялись із [основного]провадження, яке стосувалось подій Майдану, листопада [2013-го року]. Вони мали заявити самовідвід, але вони цього не зробили», – заявила вона. 

Захисниця вважає, що суд попередньої інстанції обмежив право Хандрикіна на те, щоб брати участь у засіданнях. На її думку, суд нібито штучно створив підстави для оголошення його в розшук. 

«Мій підзахисний жодного повідомлення [про засідання суду] у період з квітня по вересень 2023-го року не отримував. Приймалися рішення про оголошення його в розшук. При цьому він кожного дня був на службі і викликів йому не надходило», – сказала Вознюк. 

Нагадаємо, у травні 2023-го року Хандрикін перестав з’являтись до суду і суддя спершу призначив йому примусовий привід, а коли це не спрацювало, на прохання прокурорів та потерпілих оголосив беркутівця у розшук.  

Згодом, у серпні 2023-го, Хандрикін з’явився до суду сам, і розгляд справи поновили.  

Прокурорка Яна Тітова висловила позицію, що тактика захисту у цій справі була направлена на затягування судового розгляду для того, щоб строки давності спливли.   

З нею погодився  і представник одного з потерпілих, Сергій Гришко. «Судові засідання без Хандрикіна не проводилися. Постійним почерком сторони захисту був постійний зрив судових засідань через неявку засудженого. Я вважаю, що він отримав таке ставлення, яке не часто отримують [обвинувачені від суду]. Він навіть знаходився під домашнім арештом, він працював, будучи тоді ще обвинуваченим у тяжкому злочині», – сказав правник. 

Державне обвинувачення вимагає стягнути з Хандрикіна кошти за експертизи

Прокурорка Яна Тітова просила Верховний суд змінити вирок в тій частині, що стосується процесуальних витрат. Вона наполягала стягнути з засудженого Хандрикіна на користь держави витрати на залучення експертів у справу.

«Суд [попередньої інстанції] нічого не вирішив щодо процесуальних витрат. [За законом] у разі обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати. Витрати склали понад 21 тисячу гривень», – зауважила вона. 

Потерпілі вимагають компенсацію за дії міліціонера, той у відповідь сміється

Представник потерпілого від дій беркутівців Владислава Цілицького – Сергій Гришко –  просив суд погодити компенсацію для його підзахисного. Це питання було викладено у долеченому до справи цивільному позовідо управління МВС України у Харківській області та до управління Державної казначейської служби у Харківській області. 

На переконання правника, Хандрикін діяв як службова особа, коли катував активістів, а значить – завдана шкода підлягає відшкодуванню за рахунок державного бюджету. 

Представник потерпілого Михайла Низькогуза – Антон Дикань – просив суд погодити компенсацію своєму підзахисному, питання про яку було піднято у цивільному позові його клієнта до управління МВС України у Харківській області та до управління Державної казначейської служби у Харківській області. 

«Мій потерпілий є військовослужбовцем ЗСУ. Я вчора з ним говорив, він живий, все добре. Сторона захисту казала, що у мого потерпілого нібито не було претензій до обвинуваченого, але це не відповідає дійсності. Мій потерпілий впізнав Хандрикіна, який його катував», – зазначив він. 

Поки тривав цей виступ Диканя, було помітно, що Хандрикін по той бік відеозвʼязку відверто сміявся.  

Вину та строк підтвердили, щодо компенсації вирішуватиме цивільна колегія

Після виходу з нарадчої кімнати колегія суддів Верховного суду ухвалила: касаційні скарги адвокатки Хандрикіна залишити без задоволення. Скаргу прокурора Верховний суд натомість задовольнив. Скарги представників потерпілих суд задовольнив частково. 

Це означає, що рішення про винуватість та покарання Хандрикіна Верховний суд підтвердив, витрати за експертів у справі поклав на беркутівця, а рішення про компенсацію передав до цивільної колегії.

«Вирок апеляції змінити в частині процесуальних витрат. В частині позовів потерпілих вирок апеляції Києва скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції», – оголосили судді.  

Прокурор Денис Іванов у коментарі Watchers пояснив, щодо питання компенсацій потерпілим: цивільна колегія в порядку цивільного судочинства буде переглядати рішення по цивільних позовах, у яких йдеться про компенсації. 

Спершу виправдали, потім виправили

У 2019 році суд першої інстанції виніс виправдувальний вирок Хандрикіну. Суддя Оксана Бірса з Дніпровського райсуду Києва прийшла до думки, що хоча факт катування протестувальників встановлений, наявні докази не дають їй впевненості, що до цього причетний саме Хандрикін.

У грудні 2023-го апеляція Києва скасувала виправдальний вирок. Суд ухвалив новий, яким визнав Хандрикіна винуватим та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Цивільні позови втім суд залишив без задоволення. 

Після цього рішення Хандрикін переховувався. Але у лютому 2024-го року його затримали і відправили до колонії.