Вищий антикорупційний суд у середу, 14-го грудня, ухвалив рішення про конфіскацію активів президента-втікача Віктора Януковича в дохід держави. Про це інформує Watchers із зали суду. 

Фігурантами позову Мін’юсту є не лише Янукович, а і його дружина Людмила, син Олександр, коханка Любов Полєжай та пов’язані з ним компанії «Танталіт» і «Дім Лісника». 

Розгляд справи відбувся завдяки новому механізму конфіскації, який запровадили в Україні наприкінці травня цього року, ухваливши відповідний закон.

Мін‘юст просив про закритий розгляд

На першому засіданні представниця  Мін‘юсту Ірина Коцюбко просила проводити засідання в закритому засіданні, адже в матеріалах, за її словами, містяться дані, які раніше не розголошувались. 

За її словами, орган досудового слідства не хотів би розголошення цих відомостей. Проте суд відмовив, назвавши клопотання необґрунтованим. 

Мін’юст: Янукович діяв проти України 

У заяві про накладення санкцій, представниця Мін‘юсту зауважила: Віктор Янукович діяв всупереч інтересам України ще з 2010-го року. 

«Ще з 2010-го року у нього були домовленості з президентом рф, також була підписана угода з питань перебувань Чорноморського флоту на території Криму. Янукович діяв в інтересах країни-агресора і підписав угоду. Умисел щодо захоплення російською федерацією України у нього був ще тоді. Під час подій на Майдані Янукович звертався до путіна з листом про начебто незаконне захоплення влади в Києві. Він просив вести війська на нашу територію», – наголосила вона. 

Представниця Мін‘юсту нагадала події лютого 2022-го року, коли сталося повномасштабне вторгнення. 

«Він (Янукович) проживає в росії та приймає умови країни-агресора. З початку повномасштабного вторгнення Янукович прилетів до Білорусі, як стало тоді відомо, готуючись до повернення на посаду президента у разі окупації Києва», – додала вона. 

Активи, які Мін’юст просив конфіскувати в дохід держави: 

• гроші на рахунках у банках (31 млн грн та 84 тис дол);
• декілька машиномісць у підземному паркінгу, квартиру, будинок, судно марки «Бриг»;
• історико-культурні цінності (на понад 18 мільйонів євро);
• ТОВ «Танталіт», створене для того, щоб опосередковано Янукович міг проживати у маєтку і володіти ним;
• ТОВ «Дім лісника», яке опосередковано належало Януковичу, за інформацією Мін‘юсту; 
• готельно-ресторанний комплекс у Сухолуччі. 

Серед матеріалів, доданих Мін‘юстом до клопотання, були дані про те, що Янукович вже ймовірно має російський паспорт. За даними відомствам він проживає на Рубльовці, у селищі Барвіха. 

В суді дослідили і лист Януковича адресований путіну з проханням «ввести війська» у 2014-му році.  Мін‘юст посилався і на вирок за державну зраду, ухвалений щодо Януковича у 2019-му. 

Закон про конфіскацію 

24-го травня 2022-го року набув чинності закон «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб». 

Новий вид стягнень за цим законом передбачає конфіскацію в дохід держави активів підсанкційних осіб.

Підсанкційними вважаються фізичні та юридичні особи, якістворили загрозу нацбезпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України. 

Підставами для застосування санкцій є: 

• участь у створенні, фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні на тимчасово захопленій території України окупаційної адміністрації, висловлення наміру та готовності використати в майбутньому (зокрема, за певних обставин) законні збройні формування для зазначеної мети (у т.ч. в соцмережах); 
• надання державі-агресору у користування території, цивільної або військової інфраструктури (шляхів сполучень, військових та цивільних аеродромів тощо), приміщень і територій для розміщення збройних формувань та техніки (казарм, гуртожитків, військових полігонів, баз, центрів бойової підготовки, таборів тощо), цивільної, військової чи спеціальної техніки, іншого рухомого або нерухомого майна; 
• постачання, зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки, інших засобів та знарядь здійснення збройної агресії проти України, забезпечення ремонту таких засобів і знарядь; 
• сплата податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (окрім митних) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період; 
• здійснення пожертв, благодійної, спонсорської допомоги, іншої безоплатної передачі грошових коштів чи іншого майна на користь органів державної влади держави-агресора, фінансування заходів окупаційної влади, якщо сукупна упродовж року сума таких коштів чи вартість майна становить не менше 750 тисяч гривень за офіційним курсом Національного банку України; 
• інвестування у державні облігації держави-агресора, якщо сукупна упродовж року сума інвестування становить не менше 3 мільйонів гривень за офіційним курсом Національного банку України;
• інформаційна підтримка держави-агресора тощо.