У справі держзради ДСНСників з Іванкова у суді показали беззмістовне аудіо з шумом та музикою як доказ

Слідство інкримінує рятувальникам співпрацю з росіянами під час окупації Київщини 

У справі держзради ДСНСників з Іванкова у суді показали беззмістовне аудіо з шумом та музикою як доказ

Титульне фото: Обвинувачені Олександр Недашківський та В’ячеслав Савенок сидять у боксі для затриманих на засіданні 22-го травня у Вишгородському суді

Вишгородський суд слухає справу за звинуваченням двох рятувальників з Іванкова (Київська область) у державній зраді, однак вони все заперечують і кажуть, що не винуваті. 

Обвинувачені – двоє працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яких затримали ще у квітні 2023-го. Наразі суд вже слухає справу по суті. Олександр Недашківський та В’ячеслав Савенок  знаходяться під вартою за рішенням суду. 

Слідство вважає, що вони допомагали ворогу під час окупації Київщини – у лютому-березні 2022-го року. Вони натомість кажуть, що не причетні до інкримінованого злочину.  

Watchers відвідали чергове засідання у середу, 22-го травня.

Суд намагався перешкоджати журналістці та мав позапроцесуальні вимоги

У середу, 22-го травня, колегія суддів, яка слухає справу, зайшла до зали для розгляду справи. Перед увімкненням технічного запису вони запитали журналістку Watchers про те, хто вона і чи подала «заяву», маючи на увазі поширену, проте не передбачену законом практику вимагати у журналістів клопотання, в яких представник ЗМІ просить у суду дозволу бути присутнім на відкритому судовому засіданні. 

Журналістка натомість повідомила, що клопотання про присутність у відкритому засіданні не передбачені законом. Суддя з колегії Оксана Рукас сказала секретарці взяти у журналістки посвідчення, зробити ксерокопію і долучити до матеріалів справи, що також не передбачено процедурою, оскільки журналістка не є стороною справи. Журналістка натомість заперечила, зазначивши, що може надати посвідчення тільки для ознайомлення, але виступила проти його фотографування та ксерокопіювання. 

Колегія суддів у складі: Оксани Рукас, Тетяни Шубочкіної та Олексія Рудюка на засіданні 22-го травня  

Потім секретарка судового засідання увімкнула технічний запис засідання і суддя Шубочкіна знову запитала журналістку Watchers про те, що вона планує робити на засіданні. Журналістка натомість зазначила, що робитиме нотатки, аудіозапис і фото портативним засобом, як це передбачено законом України «Про судоустрій і статус суддів». 

Адвокати заперечували щодо фотозйомки їх підзахисних. Захисники також заперечували щодо аудіофіксації журналісткою відкритого судового засідання. Прокурор був не проти зйомки та присутності журналістки. Головуюча суддя Шубочкіна врешті-решт заявила: надає дозвіл журналістці бути присутньою у відкритому засіданні, робити нотатки та фотографувати усіх учасників процесу, включно з обвинуваченими. Вказане передбачене законом «Про судоустрій і статус суддів» “за замовчуванням”, і не потребує окремого дозволу судді.

Беззмістовні аудіо з “доказової бази”

На слуханні 22-го травня в суді дослідили докази прокуратури – негласні слідчі розшукові дії. А саме – аудіозаписи розмов одного з обвинувачених. 

Адвокати обвинувачених на засіданні 22-го травня у Вишгородському суді

На першому записі було чутно лише шуми та звуки музики, яка грала на радіо – вочевидь у автомобілі. На фоні звуків радіо були голоси і розмови щонайменше двох чоловіків, але слова з аудіозапису розібрати було неможливо.

На другому аудіозаписі також був поганий звук. На фоні розмови двох чоловіків, яку записано на аудіо, звучав виступ президента Володимира Зеленського по телевізору. 

На питання суддів щодо змісту та якості записів, прокурор зазначив, що прокоментувати дані аудіозаписи не може, оскільки він лише нещодавно став членом групи прокурорів у цій справі. 

Підпал рятувальної частини та «злив» даних учасників опору 

За даними Служби безпеки України, обвинувачені під час окупації Вишгородського району підтримали росіян і запропонували їм свою допомогу. 

Виконуючи вказівку ворога, вважає слідство, 22-го березня вони підпалили приміщення пожежної частини. Росіяни в такий спосіб хотіли залишити населений пункт без діючої пожежно-рятувальної частини і залякати місцевих.

Слідство переконано: обвинувачені «зливали» окупантам персональні дані учасників руху опору, у тому числі колишніх бійців АТО. Натомість вони отримували від загарбників продукти та речі першої необхідності. 

Прокурор на засіданні 22-го травня у Вишгородському суді

Обвинувачені все заперечують

У коментарі Watchers Недашківський та Савенок заперечили свою причетність до інкримінованого злочину. 

«Ми нічого не робили, ми не винуваті. От і все. Нічого [з інкримінованого] не було. Ми працювали [під час окупації]. Ми і зараз працюємо. Числимось на роботі», – заявили вони. 

Адвокат Дмитро Ковальчук розповів у коментарі Watchers, що обвинувачених нібито зробили цапами-відбувайлами. 

«На мою думку, це не він зрадив державу, а держава зрадила його, коли почалася повномасштабна війна. Бо повтікали всі. Він був у відпустці офіційній [на той час]. Він міг нікуди не виходити, але до нього звернулась людина, яка залишилась керувати цією пожежною частиною, з проханням вийти на роботу. Він вийшов, незважаючи на відпустку. Він допомагав людям, розвозив їжу», – сказав захисник. 

За його словами, обвинувачені просили допитати їх на поліграфі ще під час досудового слідства. Адвокат зазначив, що буде заявляти клопотання про проходження ними поліграфа в майбутньому.  

«Всі працівники, які працювали тоді, вони ризикували своїм життям. Їм [обвинуваченим у цій справі] інкримінують, що вони їздили на машині в Іванкові, на якій були білі стрічки. Вони ж возили продукти і воду. А тих людей, хто тікав, росіяни розстрілювали тоді», – розповів правник. 

Заяв на обмін до рф обвинувачені не подавали, додав він. 

«Як можна дізнатись, хто підпалив [пожежну частину]? Це ж в окупації було. Сам підпал відбувся в невеличкому приміщенні, де ночували. Пожежна частина повністю не згоріла», – сказав адвокат Ковальчук. 

На наступному засіданні 10 червня  суд продовжить дослідження доказів.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду Партнерство за сильну Україну, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.