У Києві судять експрацівника СБУ за заклики до дезертирства та погрози колегам  

Обвинувачений натомість заявляє, що у нього з колегами «така манера спілкування»  

У Києві судять експрацівника СБУ за заклики до дезертирства та погрози колегам  

Шевченківський райсуд Києва слухає справу щодо колишнього працівника Служби безпеки України, який погрожував ексколегам передати їх дані країні-агресору. Чергове засідання у справі відбулось у четвер, 9-го листопада, інформує Watchers. 

На лаві підсудних – колишній працівник Служби безпеки України Володимир Назаренко. Його звинувачують у: 

  • готуванні до державної зради, а саме: у діянні на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що виразилося у готуванні до переходу на бік ворога в умовах воєнного стану та наданні іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України);
  • у закінченому замаху на підбурювання до дезертирства, а саме самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4ст. 408 КК України). 

За даними слідства, він закликав колишніх колег з СБУ дезертирувати з Києва, обіцяючи, що в такому разі з ними «все буде добре». А у випадку відмови – погрожував «злити» їхні персональні дані представникам російських спецслужб.

Щодо Назаренка діє запобіжний захід – тримання під вартою із альтернативою застави у 1 мільйон 878 тисяч гривень. Станом на 9-те листопада заставу не внесено. 

Що відомо про обвинуваченого

З 2004 року по 2019 рік він проходив службу в підрозділах СБУ на різних посадах. Він мав доступ до державної таємниці.

Він також мав доступ до секретної інформації, інформації з обмеженим допуском і доступом, що стосується:

  • обʼєктів оперативної зацікавленості, в частині, що стосується їх місць проживання, роботи тощо;
  • місць базування автотранспортних засобів і модельного ряду наявних в структурі СБ України машин, окремих видів документів прикриття до них, а також державних номерних знаків прикриття;
  • місць помешкання окремих співробітників структурних підрозділів, з якими він проходив військову службу, а також членів їх родин, володіючи їх персональними даними (номерами мобільних телефонів, фото співробітників і т.д.), також інформацію щодо особистих даних керівного складу структурних підрозділів Департаменту, в якому Назаренко проходив службу;
  • спеціальних технічних та інших засобів, які застосовуються при виконанні оперативних заходів.

У 2019-му році Володимира Назаренка звільнили зі служби до запасу СБУ.

Напередодні повномасштабного вторгнення він звільнився зі служби та виїхав до однієї з країн Євросоюзу. Він жив і працював у Чехії. А коли дізнався про провадження щодо нього – повернувся до України. Це сталося у березні 2023-го. Тоді як підозру йому оголосили заочно ще у 2022-му. 

«Я вас буду сливать», – писав обвинувачений ексколегам 

Як йдеться у тексті підозри, Назаренко не пізніше 25-го лютого 2022-го розіслав діючим працівникам СБУ повідомлення, в яких були погрози передати спецслужбам рф їх персональні дані, а також дані щодо дислокації їх підрозділів. 

Так, 25-го лютого 2022-го Назаренко у месенджері Telegram написав одному з працівників СБУ таке повідомлення [мову та правопис збережено]: «Ты че думаєш я не напечатаю в Генштаб потом Росиянам ваши фамилии. Письмо им не пошлю кто какую позицию занимал. Будеш со мной на контакте тебя пропущу. Я буду слать письмо *потом Вася, я вас там утоплю гнусов. Телефон Петровны дай и тебя список этот обойдет. Чувак на листов 10 напишу и пошлю Аноним. Я расписывать буду все с такими просто мелочами. Степашка скажы пусть мне звонит решает что бы я его не пускал под лед, Волонец будет в списке 1 номером. Это даже не обсуждается там без Милосердия».

Того ж дня він написав ще одному працівнику СБУ таке повідомлення: «Здарова. Я вас буду сливать кто при какой позиции был, ты в моем списке номер 2 твоя фамилия, на первом Волонец, под лед пойдет весь шестой отдел кроме Пыжа Горобчика и Пташника. За пенсии забудьте их отменили вместе с выходным пособием, в лучшем случае это конец карьеры Атошники  ****Ы. Как тебе такое».

Слідство вважає: Назаренко демонстрував намір та готовність передати рф інформацію, яка стосується особистих даних діючих співробітників. 

Крім цього, у повідомленнях Назаренко закликав колишніх колег до дезертирства та втечі. 

25-го лютого 2022-го він написав у Telegram третьому представнику СБУ текст наступного змісту: «Есть дело на 100 милионов нужно деньгі довести человеку он под Жетомиром на западную 8000$ платит половину. Бери семью и с*****сь от туда на западную. Тебе нифига за это не будет. Пересидеть. Пока еще можно выехать. С Женой базарь мне звонить только с результатом, жду ответ выезжать нужно сейчас или завтра утром но это по ситуациии. Лучшие сейчас. Сейчас дорога свободная я за этим слежу. Колону с убегающими не трогают». 

Того ж дня він надіслав йому ще одне повідомлення: «я тебе дал шанс вывести семью на западную. Утра с самого тип засцал ехать предложения в силе. Когда выедешь набирай 097-111-66-80. Село Мотыжин. Деньги у него. 8000$».

Іншому працівнику СБУ він писав: «еще есть время с****ся будут репресии ты же понимаешь».

Врешті-решт усі, кому Назаренко надсилав повідомлення, звернулись до правоохоронців.  

Спеціалісти з судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи дійшли висновку: «у повідомленнях обвинуваченого містяться висловлювання, зміст яких вказує на схиляння співробітників СБ України до передачі контактів інших співробітників і до самовільного залишення місця служби та втечі із столиці».

Залишається в СІЗО

Прокурор Руслан Петруня 9-го листопада просив продовжити строк тримання під вартою Назаренка без визначення розміру застави. 

Прокурор оголошує клопотання  у Шевченківському райсуді Києва 9-го листопада

Він наголосив на ризиках його переховування від суду та впливу на спеціалістів. Прокурор додав: Назаренко на початку досудового розслідування не зʼявлявся за першим викликом.

«На даний час жодного свідка не допитано. Прошу звернути увагу на факт вчинення самого правопорушення. Наявні ризики щодо впливу на свідків», – зазначив держобвинувач. 

Адвокатка Лілія Соловей натомість виступила проти продовження строку запобіжного заходу. Вона заявила, що розмір застави, раніше визначений судом, є непомірним для родини Назаренка. На її думку, він би міг знаходитись під домашнім арештом. 

Сам Назаренко в суді пояснив: виїхав до Чехії і мусив працювати. 

«Коли я поїхав на роботу туди, то дружина моя не могла до мене приїхати відразу. Повинен пройти час, щоб зробити злучення з родиною. Коли я зробив злучення – вона отримує вільний доступ до ринку праці. Коли я отримав підозру, і дізнався про це випадково від знайомих, то не міг взяти і кинути родину, оскільки моя дружина працювала», – розповів він. 

За словами Назаренка, дізнавшись про підозру, він написав прокурору. Адже він не міг все кинути, і одразу приїхати в Україну. Оскільки, якби він поїхав, то через певний час дружина би втратила роботу. 

Обвинувачений в суді не заперечив того, що надсилав повідомлення: «Ця переписка була. Вона була неадекватна з моєї сторони. Пʼяна неадекватна переписка. Я даю цьому оцінку, але підозра у державній зраді?». 

У коментарі Watchers він сказав, що переписка була особистою. 

Колишній працівник Служби безпеки України Володимир Назаренко у Шевченківському райсуді Києва 9-го листопада 

«Це була особиста переписка. В такій манері ми завжди спілкувалися з моїми колегами. А зараз це ставиться просто під іншим кутом», – зазначив обвинувачений. 

Він додав: повернувся в Україну, щоб доводити свою невинуватість. 

«А чому я маю переховуватись? У мене тут рідні. Хотів обвинувачення спростувати», – розповів Назаренко. 

Суд втім залишив Назаренка під вартою, дозволивши як альтернативу внести заставу, суму якої не змінив. 

Колегія Шевченківського райсуду Києва 9-го листопада, яка слухає справу щодо Назаренка 

У разі внесення застави на нього буде покладено обовʼязки: 

  • Прибувати до суду за першою вимогою; 
  • Повідомляти про зміну місця проживання;
  • Здати на зберігання паспорти. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.