У середу, 15-го листопада, Шевченківський райсуд Києва закрив справу проти Ігоря Гуменюка, який був обвинуваченим у справі теракту 2015-го року під Верховною радою, а цього року – загинув у суді при спробі втечі. Про це повідомляє Watchers із зали суду.
29-річного добровольця батальйону «Січ» Ігоря Гуменюка обвинувачували у теракті, що призвів до загибелі людини, носінні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу і у опорі працівникові правоохоронного органу. Він провів у СІЗО 8 років за цими звинуваченнями: з моменту затримання і до загибелі.
5-го липня 2023-го в будівлі Шевченківського райсуду Києва пролунав вибух. Згодом поліція повідомила: обвинувачений підірвав невстановлений вибуховий пристрій та зачинився у конвойному приміщенні. Пізніше правоохоронці повідомили: вживають заходів для затримання обвинуваченого, яким виявився Гуменюк, а присутні журналісти – про початок штурму спецназом. Потім стався ще один вибух, після якого заявили про загибель Гуменюка, а також про поранення двох поліцейських.
Справу закрито у звʼязку зі смертю
На слуханні 15-го листопада головуючий суддя зазначив: будь-яких заяв близьких родичів Гуменюка щодо їх бажання продовжити судовий розгляд не надійшло. Адже на попередньому слуханні суд вирішив направити родичам Гуменюка документи, які підтверджують його смерть, аби почути їх думку щодо закриття провадження.
Прокурор Олексій Лейтер в суді наполягав: «у звʼязку зі смертю обвинуваченого прошу закрити кримінальне провадження за обвинуваченням Ігоря Гуменюка».
Довідково: Згідно Кримінального процесуального кодексу, у разі смерті обвинуваченого провадження закривається за винятком випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації. Під реабілітацією особи розуміється її виправдання або закриття кримінального провадження на реабілітуючих підставах.
Двоє потерпілих 15-го листопада погодились з думкою прокурора.
Адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський натомість нагадав, що впродовж тривалого часу його підзахисний знаходився під вартою, а міг би піти на війну.
«Гуменюк все своє життя боровся за територіальну цілісність. Боровся на Майдані, в АТО [..] Мені не зрозуміло, чому Гуменюк не воював би зараз? Вкрай не вистачає мотивованих і досвідчених людей. Але ви по суті вирішили його долю», – сказав захисник.
Врешті-решт суд присяжних вирішив: справу закрити.
«Кримінальне провадження за обвинуваченням Ігоря Гуменюка закрити у звʼязку з його смертю. Ухвала може бути оскаржена впродовж 7 днів», – ухвалив суд.
Хід розгляду
Початково справу щодо подій під Верховною Радою у 2015-му, коли під стінами будівлі було підірвано гранату, розділили на два провадження: «тероризм» (обвинувачені – Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк) та «масові заворушення» (де обвинуваченими вважаються: Сергій Бойко, Віктор Бурлик, Костянтин Василець, Гліб Громов, Сергій Кіншин, Володимир Райф, Ігор Сабій, Юрій Сиротюк, Богдан Тицький, Артем Фурманюк, Максим Дескат, Едуард Леонов, Олексій Логвін, Ігор Швайка, Ігор Плохий).
Обвинувальний акт щодо Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка надійшов до розгляду по суті у Шевченківський райсуд Києва у 2016-му році.
На підготовчому засіданні захисники просили повернути документ прокуратурі. Вони вказали: там не викладено фактичні обставини та не сформульовано обвинувачення в частині настання наслідків в результаті дії вибуху для 144 осіб, які отримали тілесні ушкодження та визнані потерпілими. Не зазначено також від яких дій обвинувачених наступили наслідки. І суд погодився, але чоловіків залишив під вартою.
Невдовзі, того ж року,прокуратура скерувала виправлений обвинувальний акт, який було призначено до розгляду судом присяжних.
На початку 2018-го представники потерпілих наполягали проводити слухання у закритому режимі через те, що родини потерпілих начебто отримують погрози від присутніх у залі засідань вільних слухачів. Суд погодився. Захист двох обвинувачених хотів оскаржити дане рішення, проте апеляція Києва відмовила навіть у відкритті провадження.
Шевченківський суд Києва вже 22-го травня 2020-го року змінив запобіжний захід Сергію Крайняку. Цей запобіжний потім не встигли продовжити. Але чоловік приходив на усі засідання. Після початку великої війни він мобілізувався, тому провадження щодо нього виділено та призупинено.
Тоді як Гуменюка суд відмовлявся відпускати з-під варти. В одній з ухвал щодо продовження тримання в СІЗО суд написав: «..суд не виключає, що саме участь ОСОБА_12 у бойових діях під час проведення антитерористичної операції на сході України, та отриманий останнім досвід щодо застосування зброї різного виду та призначення, зумовило обрання способу вчинення інкримінованих обвинуваченому дій, час та місце їх вчинення, з метою досягнення масовості жертв і дестабілізації суспільно-політичної обстановки».
В подальшому суд вирішив проводити відеотрансляції засідань у цій справі на порталі судової влади. Та 4-го лютого 2022-го, з технічних причин трансляцію організувати не вдалося і суд повернувся до відкритого розгляду справи.
Вже 10-го листопада 2022-го суд увільнив одну з присяжних від виконання обов’язків присяжного у зв`язку із досягненням віку у 65 років. Ще одного присяжного увільнили через проходження військової служби за призовом.
Відтак судовий розгляд довелося розпочати спочатку. Впродовж цього часу Гуменюк був під вартою.
Крайняк виграв справу в ЄСПЛ
16-го лютого 2023-го року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення на користь Сергія Крайняка.
Він скаржився на:
- надмірну тривалість утримання його під вартою під час досудового розслідування;
- на відсутність безсторонності судді;
- на відсутність ефективного права на відшкодування шкоди у зв’язку зі порушеннями його прав.
Суд дійшов висновку: органи державної влади не виявили ретельності після закінчення розслідування справи, відтак констатував порушення пункту 3 статті 5 Конвенції. [Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження].
Розглянувши скаргу щодо безсторонності судді, ЄСПЛ зазначив: у цій справі суддя сам задовольнив заяву заявника про відвід, однак сумніви Крайняка слід було розглянути до того, як суддя постановив ухвали про продовження строку тримання його під вартою. Отже, ЄСПЛ констатував і порушення пункту 4 статті 5 Конвенції. [Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним].
Щодо скарги на відсутність права на відшкодування шкоди у зв’язку зі стверджуваними порушеннями Європейський суд, посилаючись на свою практику у справах проти України, констатував порушення пункту 5 статті 5 Конвенції. [Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування].
Скаргу Крайняка за пунктом 1 статті 5 Конвенції [Кожен має право на свободу та особисту недоторканність] Європейський суд відхилив як неприйнятну, оскільки вона була подана поза межами встановленого шестимісячного строку.
Суд вирішив, що встановлення порушення само собою становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, якої зазнав заявник. Тому ухвалив: упродовж трьох місяців Україна повинна сплатити Крайняку 8 євро.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.