Бориспільський міськрайонний суд 23 лютого звільнив колишнього заступника головного київського міліцілнера Олександра Кравченка від кримінальної відповідальності і закрив справу щодо нього, бо спливли строки для його притягнення.

Таке рішення прийняв суддя Сергій Вознюк, інформує Watchers із зали суду.   

Кравченка звинувачували у незаконних затриманнях, притягненні завідомо невинних до кримінальної відповідальності та у перешкоджанні мирним акціям протесту. 

В період Революції Гідності Олександр Кравченко був заступником тодішнього начальника управління Міністерства Внутрішніх Справ у Києві – Валерія Коряка, який зараз переховується від слідства.

За даними слідства, Кравченко координував «операцію» з нейтралізації «Автомайдану» в ніч на 23 січня 2014 року на вулиці Коновальця (Щорса) біля 17-ї лікарні. 

Тоді тітушки, оперативники київської міліції та київський “Беркут” організували операцію, під час якої імітували напад на лікарню, де знаходились поранені майданівці, а прибулих на підмогу активістів Автомайдану та інших протестувальників жорстоко побили та затримали за допомогою тих-таки тітушок і спецпризначенців з “Беркута”, які знаходились поблизу у засідці. Пізніше затриманим також “шили справи”, за якими їм загрожувало до 15 років позбавлення волі.

У справі шестеро потерпілих: Олег Фролов, Денис Рубцов, Андрій Шминдюк, Ігор Кобзар, Дмитро Сайдаков, Микола Горський. 

За даними слідства, після жорстких побиттів у потерпілих діагностували черепно-мозкові травми, струс мозку, підшкірні гематоми та вивихи рук і ніг. В такому стані вони перебували у “спецбоксі” у статусі затриманих, а пізніше – підозрюваних. Крім того, беркутівці разом з міліцією та тітушками пошкодили тоді щонайменше 5 автівок. 

Строки спливли

На слуханні 21 лютого адвокат Кравченка Сергій Мась просив звільнити свого підзахисного від кримінальної відповідальності, а справу проти нього закрити через те, що спливли строки давності, адже з моменту подій, участь в яких йому інкримінують, минуло вже 10 років. 

Сам Кравченко свою винуватість упродовж судового розгляду не визнавав.  

«Я наполягаю на закритті провадження», – лаконічно сказав обвинувачений в судовому засіданні. 

Представник цивільного відповідача МВС Тетяна Отрода підтримала клопотання Кравченка про закриття справи. Вона заявила, що потерпілі не вчиняли на її думку дій, які би свідчили, що вони хочуть добитись справедливості. 

Однак адвокатка потерпілих Оксана Михалевич заперечила щодо клопотання захисту. 

«Протягом усього судового розгляду захист постійно намагався перешкоджати судовому розгляду, затягувати його, що і призвело до спливу строків давності. Крім того, моїми підзахисними були заявлені цивільні позови», – сказала вона. А відтак, якщо справу закривають, то і цивільні позови потерпілих розглянуті не будуть, і компенсації  вони також не отримають.

Представниця МВС і тут стала на бік Кравченка і заявила, що на її думку затягувань не було.

Від редактора: хочемо підкреслити, що представниця МВС в даному випадку у суді виступає від імені центрального органу державної влади і представляє позицію чинного Міністерства внутрішніх справ, і не має ані статусу захисника Кравченка, ані обовʼязку його захищати. Натомість вона має представляти інтереси Міністерства з точки зору держави та закону і робить це за гроші платників податків. Найменше хотілось би думати, що пані представник МВС використовує статус учасника процесу для підсилення захисту екс-міліціонера.

Адвокат Мась своєю чергою наполягав, що його підзахисний нібито ні в чому не винуватий, і відшкодовувати нікому нічого не повинен. 

Вранці 23 лютого суд оголосив рішення: звільнити Кравченка від кримінальної відповідальності, а справу щодо нього закрити. Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду. 

Ухвала втім може бути оскаржена. 

Допомога тітушок

Слідство встановило: в ніч з 22 на 23 січня 2014 року в лікарні №17 на вулиці Євгена Коновальця (колишня Щорса) у Києві група тітушок спровокувала конфлікт з активістами “Автомайдану”. Дії тітушок були частиною “спецоперації”, вигаданої для безпосередніх жорстоких затримань і подальшого арешту протестувальників. Один із колишніх міліціонерів – Олександр Кравченко – вигадав ідею з провокацією і втілив її в життя, вважають слідчі.

У Шевченківському райсуді Києва слухали справу за звинуваченням трьох таких тітушок, які брали участь в цій операції. Йдеться про Юрія Грицая, Ігора Кічермана та Володимира Павленка. 

В ході дослідження даних слідчого експерименту 28 жовтня 2020 року з’ясувалося, що троє тітушок приїхали в Київ “заробити грошей”. За участь у провокації їм обіцяли 500 гривень. За словами тітушки Грицая, на вулиці Щорса вночі він разом з іншими молодиками мав спровокувати конфлікт з активістами «Автомайдану» на території лікарні. Ця провокація була необхідна правоохоронцям, щоб затримати автомайданівців. На таку «роботу» обвинуваченого залучив тодішній міліціонер. 

Тітушки Грицай, Кічерман та Павленко визнали вину і пішли на угоду зі слідством. Вони свідчили у своїй справі ще в 2017 році. 

За даними слідства, обвинувачений Кравченко розробив план щодо провокацій активістів із подальшим затриманням. Згідно плану, до так званої спецоперації були залучені також оперативні співробітники міліції – працівники управління боротьби з незаконним обігом наркотиків. Вони ймовірно були причетні саме до залучення та інструктажу тітушок, а також координації їх з міліціонерами. 

Тітушки мали пройти на територію лікарні під приводом відвідуваннянібито знайомих їм поранених протестувальників з вигаданими анкетними даними. У лікарні на той час діяла активістська ініціатива “Варта в лікарні” – волонтери позмінно чергували у лікарні, аби вчасно відреагувати на можливі спроби затримати поранених майданівців прямо у лікарні – оскільки такі прецеденти вже траплялись – внаслідок одного з них загинув майданівець Юрій Вербицький. 

Тітушки мали вигукувати провокаційні гасла та образливі слова, чим і мали спровокувати конфлікт з активістами, в тому числі з “Варти в лікарні”. Саме після цього співробітники міліції мали втрутитися разом із спецпідрозділом «Беркут» для масових затримань. Присутні активісти побоюючись погрому тітушками в лікарні викликали на підмогу протестувальників з майдану, переважно першими встигли “Автомайданівці”, на що і був розрахунок. Зрештою, затримання відбулись. Активістів перед тим побили, а в подальшому – доставили до райвідділів. 

Тітушка Грицай також розповідав, що його призначили бути старшим групи тітушок-провокаторів. Він, за його словами, сформулював своїм підлеглим завдання так: «быть в роли приманки на охоте». 

У 2022 році суд ухвалив вирок Кічерману – його визнано винуватим у пособництві працівникам міліції в перешкоджанні мирним акціям. Водночас його звільнено від відбування покарання з випробуванням 1 рік. Двоє інших після початку великої війни пішли воювати, тому справа щодо них виділена в окреме провадження і призупинена. 

Тітушки дістали стусанів від «Беркуту»

На слідчому експерименті Грицай повідомив, що беркутівці побили його разом з активістами. А обіцяних грошей він так і не отримав. Після «завдання» він у тяжкому стані поїхав додому у Черкаси на таксі. 

Виявляється, під час затримання активістів, Грицая та його «команду» міліціонери не впізнали. Таким чином, сам Грицай отримав кілька ударів гумовим кийком по голові. Беркутівці затягли його разом з іншими побитими активістами до автобуса і повезли до райвідділу. 

Хід розгляду

Спочатку обвинувальний акт у справі щодо Кравченка скерували до Дарницького суду Києва. Проте судді, яких авторозподіл визначав для розгляду, брали самовідводи, оскільки їх допитували по справі як свідків у загальній справі Майдану. Згодом провадження надійшло до Дніпровського суду столиці. Однак там зборами суддів було встановлено, що склад суду для розгляду справи сформувати неможливо, адже суддів раніше також допитували у якості свідків щодо законності дій інших служителів Феміди стосовно обрання активістам в часи Майдану запобіжних заходів.  

Таким чином, Київський апеляційний суд встановив, що провадження підлягає направленню до Бориспільського суду. На початку розгляду справи у Бориспільському суді, захисник Кравченка просив повернути обвинувальний акт прокуратурі на доопрацювання. Суд відмовив.  Згідно даних в реєстрі судових рішень, суд не прийняв цивільний позов одного з потерпілих про відшкодування моральних збитків. Представниця потерпілих Марина Ліліченко пояснювала Watchers, що так сталося, оскільки позов було подано запізно.  

Друга справа

Кравченко є обвинуваченим у ще одній справі, де разом з ним на лаві підсудних його колеги-міліціонери. А саме ексзаступник начальника київського УБНОН Олександр Шевченко та його підлеглі: Михайло Маринич, Роман Москалець та Олександр Швайчук. 

У справі йдеться про той самий епізод, що і в першому провадженні. Однак тут усіх підсудних звинувачують вже у перевищенні влади та службових повноважень працівниками правоохоронних органів, тобто в частині інших діянь. Ця справа досі перебуває на розгляді в Подільському райсуді Києва.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.