Шевченківський райсуд Києва на прохання прокуратури закрив від громадськості слухання у справі колишнього керівника управління Служби безпеки України в Криму Олега Кулініча. 

Таке рішення ухвалила колегія суддів на чолі з Оксаною Голуб 16-го листопада, інформує Watchers із зали суду.  

Олегу Кулінічу інкримінують участь у злочинній організації, державну зраду, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, заволодіння зброєю та бойовими припасами, незаконне зберігання вогнепальної зброї (ч. 3 ст. 255, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України). 

Ще у липні 2022-го Держбюро розслідувань та Служба безпеки України затримали Кулініча. На одній із квартир, де мешкав обвинувачений, виявили схрон зі зброєю та документи Кулініча часів проходження служби в кдб.

«Політичний офіс»

За даними слідства, ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович та колишній глава Адміністрації Президента Андрій Клюєв, які переховуються у Москві, створили так званий «політичний офіс». Його створили для контролю за діяльністю українських політиків, високопосадовців та правоохоронців, пошуку в цьому середовищі агентів впливу.

У липні 2022-го року ДБР повідомило про підозру Володимиру Сівковичу у держзраді і шпигунстві. 

Правоохоронці наполягають, що Олег Кулініч був довіреною особою Сівковича. Він активно співпрацював зі створеним фсб «політичним офісом» та виконував вказівки для введення «своїх людей» до державних та правоохоронних органів, проведення розвідувально-підривної діяльності проти України, шпигунства, підбурювання громадян до державної зради.

У відомстві стверджують: Кулініч заздалегідь знав про плани збройних сил рф здійснити напад з тимчасово окупованої території Криму на материкову частину України, але умисно приховав цю інформацію від керівництва, і заборонив відправляти будь-яку документацію з цього приводу до центрального управління СБУ.

У перші години вторгнення рф він блокував спроби повідомити керівництво СБУ про реальну обстановку у регіоні, не вжив заходів для захисту державного суверенітету, наказав особовому складу покинути місце служби, а пізніше – видав штатну зброю людям, які не мали відношення до СБУ.

Що відомо про Кулініча

В обвинувальному акті написано: Олег Кулініч після проходження строкової військової служби у період з 1989-го по 1994-ий навчався у вищій школі кдб срср (пізніше – Академія ФСК росії, Москва). Надалі проходив службу в органах СБУ на оперативних та керівних посадах у період з 1994-го по 1997-ий, а також з 1998-го по 2009-ий. 

У 2020-му президент призначив його начальником головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим. 

А вже у 2022-му своїм указом його звільнив з цієї посади. Того ж року наказом глави СБУ Кулініча призначили офіцером з особливих доручень 1 категорії групи помічників та консультантів керівництва СБУ у апараті глави цього відомства. На вказаній посаді Кулініч перебував до 2-го березня 2022-го.

Деталі обвинувачення  

В тексті обвинувачення йдеться: Кулініч був членом злочинної організації, яку створили працівники ФСБ рф. 

ФСБ залучило Кулініча до «співпраці» і надало псевдонім «Котигорошко». Точний час моменту залучення не встановлено, але слідство вважає, що це сталося не пізніше 2-го червня 2019-го року. 

Предстаник фсб рф, вважає держобвинувач, наказав Кулінічу збирати та передавати відомості про:

• діяльність вищих посадових осіб України;
• керівництва СБУ;
• оперативно-службову діяльність СБУ;
• організаційно-штатні і кадрові зміни у відомстві. 

ФСБ хотіли, аби Кулініч передавав відомості, що містять державну таємницю. 

Кулініч також мав допомагати підривній діяльності проти України, сприяючи прийняттю кадрових, управлінських та інших рішень, які були потрібні злочинній організації. Йдеться про призначення на посади в системі СБУ осіб, підконтрольних злочинній організації. 

Завданням Кулініча, вважає слідство, було і донести тези про нібито необхідність зміни зовнішньополітичного курсу України: з євроатлантичного на нейтральний. Зробити це він мав через керівництво СБУ, аби вплинути на президента. 

Слідство встановило: 2-го червня 2019-го Кулініч передав дані про зустріч Зеленського з Олександром Беляєвим (радник Івана Баканова). Де обговорювались питання можливих кадрових змін в органах СБУ та Державній прикордонній службі.

8-го січня 2020-го Кулініч передав інформацію щодо:

• Отриманих завдань про відпрацювання кримінальних елементів та розширення повноважень оперативної діяльності СБУ;
• Створення в департаменті інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ та в Головному управлінні внутрішньої безпеки відповідних аналітичних груп, створення яких здійснювалося за сприяння Кулініча на виконання завдань ФСБ;
• Планів зі створення окремого підрозділу в структурі Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, який мав займатися активними заходами у сфері боротьби з контрабандою, організованою злочинністю, злочинами у сфері інформаційної безпеки;
• Нерозуміння окремими особами з керівництва СБУ специфіки роботи департаменту контррозвідки СБУ;
• Необхідності призначення Наумова А.О. (Ексгенерал СБУ, якого засудили у Сербії і нині хочуть екстрадувати в Україну) на посаду першого заступника голови СБУ аби взяти під контроль діяльність департаменту контррозвідки СБУ;
• Призначення начальником управління по роботі з особовим складом СБУ Фараджева І.Е. та вирішення через нього питання про призначення нового керівника Національної академії СБУ, а також щодо можливості впливати на главу СБУ з метою прийняття рішень, необхідних для фсб, Кулініча та членів злочинної організації. 

Слідство стверджує: у телефонних розмовах Кулініча та Сівковича містяться:

• ознаки обговорення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України;
• дані про обговорення наявних та потенційно можливих чинників, що негативно впливають на стан національної безпеки, ускладнюють реалізацію національних інтересів України у зовнішньополітичній та внутрішньополітичній сферах, у сфері державної та воєнної безпеки;
• дані про вчинення дій, які могли бути використані рф під час підготовки та реалізації агресивних дій проти України у період з 24.02.2022 та по теперішній час;
• дані, які свідчать про довірчі стосунки між Сівковичем та Кулінічем, а саме: підпорядкованість, звітування про виконання завдань, дотримання конспірації під час розмови;
• виражені ознаки обговорення намірів, планів або результатів втручання. 

Слідство наполягає також, що Кулініч сковував контррозвідувальну діяльність СБУ в Криму. Він проводив штатні зміни у відомстві, переводив працівників з лав керівників на посади, в яких вони не мали досвіду роботи. Він, як стверджують правоохоронці, показово принижував співробітників в присутності інших. 

Ставлення до УПЦ МП

В тексті обвинувачення вказано: Кулініч підтримував тісні стосунки з Онуфрієм (предстоятелем Української православної церкви Московського патріархату), а також із екснардепом Андрієм Деркачем. 

Кулініч, каже слідство, поділяв думку про «верховенство російської православної церкви над українською, ідеали російської великодержавності, прищеплені йому під час навчання та становлення у вищій школі кдб». 

Так, у червні 2021-го, Кулініч запросив до адміністративної будівлі відомства у Херсоні священиків УПЦ МП, щоб ті проводили обряди посвячення. 

Разом з тим, Кулініч заборонив підлеглим перевіряти інформацію про дії священнослужителів цієї церкви. 

Впродовж 2021-го року обвинувачений приховано сприяв звільненому у запас ексспівробітнику СБУ Андрію Гутору у вчиненні ним державної зради на користь ФСБ. Кулініч не підписував документи, необхідні для проведення оперативних заходів, перешкоджаючи контррозвідувальній перевірці Гутора.

Про Гутора Watchers стало відомо також і зі справи експрацівника Служби безпеки України Олексія Сидоровича, якого обвинувачують у державній зраді через передачу даних росіянам. В підозрі Сидоровичу йдеться, що Гутор займався вербуванням людей до агентурної мережі, і передачею отриманих даних до рф. 

Період вторгнення рф

Слідство вважає: Кулініч умисно приховав інформацію про скупчення особового складу та військової техніки рф на території Криму. А також дані про запланований на 24-те лютого 2022-го напад рф з Криму на материкову частину України. 

Разом з тим, коментуючи обвинувачення, підсудний стверджує, що він та його підлеглі були готові до опору рф. 

«Станом на 1.01.2022 року фактично бойове залагодження рф було укомплектовано та сформовано. Після цього додаткові частини вже не прибували до Криму. Ми чекали, я вам скажу. Дати були різні. І в січні місяці, і в лютому. Ми жили в режимі постійного очікування. Скажу відверто: ми 23-го  дещо видихнули, думали, що вони підуть святкувати. Думали, почнеться після 23-го. Ну, прилетіло 24-го. Я не можу сказати, що ми не були готові з точки зору моєї відповідальності. Бо ті елементи відпрацювання, які були закладені в мене, усі спрацювали», – заявив він у коментарі журналістам 16-го листопада. 

Так, 23-го та 24-го лютого 2022-го Кулініч знаходився у Херсоні, у приміщенні управління СБУ. 

Правоохоронці вважають, що Кулініч знав про плани рф напасти з території Криму, але надав підлеглим наказ – відправляти будь-які інформування до центрального управління СБУ лише за його підписом. 

Приблизно між 15:00 та 16:00, 23-го лютого, Кулініч викликав до себе старшого уповноваженого. У присутності заступника начальника управління СБУ в АР Крим він наказав йому провести аеророзвідку над територією Криму. 

Приблизно о 20:00 того дня підлеглий доповів Кулінічу: на ділянці автошляху в місті Армянськ сформовано колону ворожої техніки 

Кулініч засумнівався в достовірності, і його підлеглий почав нову перевірку. Приблизно з 22:00 по 22:41 того дня співробітник підтвердив достовірність цих даних. 

Проте Кулініч не надав вказівок про інформування департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення (ДІАЗ) СБУ або інших підрозділів. 

Однак о 23:00 Кулініч наказав підлеглому покинути робоче місце та йти додому. 

О першій ночі, 24-го лютого, співробітники доповіли Кулінічу про запланований на ранок напад рф. Він наказав оперуповноваженому порахувати кількість військової техніки на відео, яке надіслав інший співробітник.

Надалі начальник інформаційно-аналітичного відділу наказав консультанту-експерту підготувати шифроване повідомлення на адресу центрального управління СБУ.

Близько 01:25, 24-го лютого, підлеглі очікували наказу Кулініча нести йому вказане повідомлення на підпис для відправки. Але Кулініч не підписав. А також не дав вказівок про інформування ДІАЗ. 

Приблизно о 06:00, 24-го лютого, Кулініч наказав особовому складу управління СБУ в АР Крим евакуюватися з міста, не сказавши – до якого району. Хоча, за даними слідства, йому був відомий пункт передислокації. 

У подальшому, як зʼясувалося, Кулініч до 2-го березня 2022-го року перебував у Києві.

«В мене немає зони оперативної відповідальності, яка стосується материкової частини України. Зона відповідальності Херсонської області не входить до моєї компетенції.  Я виходив з Херсона із числа СБУ останнім. У мене пункт дислокації був у місті Києві. Оцінюючи обстановку, яка складалася тоді, я переконаний в правильності своїх дій, тому що всі зусилля спрямовувалися на те, щоб відстояти Київ», – сказав Кулініч у коментарі журналістам 16-го листопада, перед судовим засіданням. 

Зброя

Крім того, в обвинуваченні йдеться: з 5:00 до 12:00 години, 24-го лютого, за наказом Кулініча провели евакуацію озброєння, яке було на балансі управління СБУ по Криму. Його привезли до Києва. 

Наступного дня Кулініч наказав видати чотирьом невстановленим особам зброю, оскільки мав із ними дружні стосунки. 

Йдеться про: 

• автомати АК-74 у кількості 12 шт.;
• гранати Р20 та Р24 у кількості 24 шт:
• пістолети Макарова у кількості 4 шт;
• патрони до АК-74 у кількості 5 ящиків по 2160 шт. у кожному:
• патрони 5,45 мм у кількості 4 ящики по 2160 шт. у кожному;
• патрони 9х18 мм у кількості 2 ящика по 2560 шт. у кожному.

Цю зброю невідомі особи з дозволу Кулініча брали самостійно. 

Слідство вважає: з 2-го березня по 16-те липня 2022-го року Кулініч привласнив отриману раніше зброю, а саме: військовий ручний кулемет «РПК-74» та боєприпаси до нього. Він не здав їх після звільнення з посади начальника управління СБУ в Криму.

Розмови з Сівковичем

В обвинуваченні вказано: Кулініч та Сівкович мали 4 розмови телефоном. 

Аудіозаписи деяких з них були оприлюднені на брифінгу ДБР та СБУ у квітні. В розмовах вони обговорювали зокрема зміни у відомстві СБУ та ймовірні кадрові перестановки.

У коментарі Watchers Кулініч не заперечив знайомства з Сівковичем. Проте в подробиці не вдавався. Сказав також, що познайомився з Іваном Бакановим, колишнім главою СБУ, у 2019-му, під час виборчої кампанії. 

«Я не буду відмежовуватись, я був знайомий з Сівковичем. Так само як і він – приймав участь у проведенні виборчої кампанії 2019-го року», – розповів обвинувачений. 

Версія Кулініча

Спілкуючись з журналістами 16-го листопада, підсудний заявив, що справа проти нього носить нібито ознаки замовлення. 

«Ми хочемо, щоб допитали Івана Баканова і інших посадових осіб. А сторона обвинувачення діє на замовний характер», – сказав він на початку. 

Відповідаючи на запитання про те, хто, на його думку, може бути замовником, Кулініч згадав Андрія Портнова.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.