Святошинський райсуд Києва слухає справу екскомандира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка. Наразі триває допит підсудного, розгляд підходить до фінального етапу. 

Обвинувачений переконує, мовляв активістів під час Майдану не розганяв, ніяких вказівок щодо насильства до протестувальників не давав, а деякі матеріали справи називає «змонтованими». 

Анатолія Логвиненка звинувачують у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні журналістській діяльності та у службовому підробленні.

Йому інкримінують три епізоди правопорушень. Два з яких – щодо насильства проти активістів під час Революції Гідності. А третій – щодо подій літа 2013-го, під час розгону акції опозиції біля будівлі Київради. 

Допит триває майже 4 місяці

Суд почав допитувати Логвиненка ще у листопаді 2024-го року. Станом на лютий 2025-го сторони ще навіть не ставили запитань обвинуваченому, він досі надає вільні покази. 

Від початку стадії допиту як вільний слухач на кожному слуханні присутній адвокат Володимир Смєхнов. Він є захисником багатьох обвинувачених у справах Майдану. 

На початку свого виступу Логвиненко заявив, що його підрозділ завжди виконував одні і ті самі функції: охорона громадського порядку у Києві та областях. 

«Для підрозділу і для мене особисто охорона порядку – звичайне і буденне явище. У 2013-му особливо відбувалися якісь масові заходи: футболи, концерти, виставки, святкування різних дат, значимих для держави. Це було буденно», – заявив він. 

Він втім не зазначив про акції протесту, які тоді тривали у центрі міста, про які вочевидь знав. 

Насильство щодо журналістів

Один з епізодів, який інкримінують Логвиненку, стосується неправомірних дій щодо журналістів у період Революції Гідності. 

 «30-го листопада 2013-го на перетині Хрещатику та вулиці Інститутської, коли журналісти просили Анатолія Логвиненка прокоментувати розгін студентів, Логвиненко затулив об’єктив камери ТОВ «телерадіокомпанії НБМ» (5 канал), а потім пошкодив її», – йдеться в тексті обвинувачення. 

Далі, за вказівкою Логвиненка, його підлеглі нахилили оператора телевізійної компанії до землі, скрутивши руки. До журналістки телеканалу та оператора застосували фізичну силу. Анатолій Логвиненко штовхав журналістку руками у різні частини тіла.

«Епізод перешкоджання журналістській діяльності зареєстрований як виявлений слідчим, а не за запитом заявника. Це вказує на зацікавленість слідчого», – заявив у своїй промові Логвиненко в суді. 

Він переконаний, що відео слідства із штовханиною журналістів створено штучно.

«Якщо відбувається така подія, де міліція нападає, ламає камеру журналістам. Був би скандал. Вони б викликали на місце слідчо-оперативну. Вийшов би якийсь репортаж. Але цього не було. Листопад-грудень 2013-го року не був періодом, коли журналісти відчували б якусь небезпеку. Відео, яке є у слідства, змонтоване з кількох частин», – заявив підсудний. 

Логвиненко також в суді сказав, що не може повірити телеканалу, що пошкоджена була саме та камера, про яку зазначено в обвинувальному акті. Він обурився інформацією про те, що пошкоджена камера була однією із найдорожчих. 

«Якщо до оператора хтось ззаду і підійшов, я особисто не бачив цього. Я бачив людину, яка сидить і кричить. Цей епізод з журналістами недостовірний. В їх діях не було нічого, що могло б мені дати зрозуміти, що вони журналісти. Я не розумію, чому мені оператор дякував, що він сьогодні не каліка. Я не розумію. Він казав [на допиті], що переживав за камеру, бо вона дорого коштує. Але чому вони з журналісткою переживали за свій стан здоровʼя, я не розумію. Але у нього ні синців, нічого не залишилось», – додав Логвиненко. 

Обвинувачений заявив і про те, що нібито не брав участі у придушенні акцій протесту. 

«В січні я працював у варіанті посиленого несення служби. Яке я маю відношення до мітингів у січні 2014-го? Я не брав у них участь. Мені не відомо що там хотів Янукович: хотів він владу чи ні. Участь у придушеннях акцій я не приймав. Я не винний в подіях січня 2014-го. Я не та особа, яка надавала вказівки. Мені вказівок ніхто не надавав», – заявив він. 

Він також сказав, що його керівництво нібито не наказувало застосувати насильство щодо мітингарів   

Напад на жовтий мікроавтобус

Ще один епізод, який слідство інкримінує Логвиненку, стосується засідки, нападу з побиттям і подальшого затримання протестувальників вночі 23-го січня 2014-го року. 

«23-го січня у Кріпосному провулку працівники роти Анатолія Логвиненка за його вказівкою із застосуванням насильства незаконно затримали активістів руху «Автомайдан». Вони били їх спецзасобами по голові та тулубу, розтрощили автомобіль, в якому рухались протестувальники. В подальшому у транспортний засіб вкинули об’єкт світло-шумової дії», – наголошував прокурор, оголошуючи зміст обвинувачення. 

Невдовзі активістів вивезли на іншу територію, де над мітингувальниками знущалися та били, примушуючи співати українські пісні. 

«Яким чином я міг знати, що водій і пасажир [жовтого бусу] є учасниками акцій протесту?У мене не було умислу притягнути їх до відповідальності за участь у мирних акціях протесту. Всі мої дії вони були виключно в рамках і межах чинного законодавства», – заявив Логвиненко в своїх показах. 

Він стверджував, що не керував діями кожного свого підлеглого. А відповідав лише за озброєння та навчання підлеглих. 

«Я на той час бачив водія та пасажира у жовтому бусі, який сидів поруч з ним. Інших людей я там не бачив, тому віддавати наказ на їх затримання я не міг, бо їх не бачив», – додав Логвиненко. 

Підсудний переконував, що нікого не залякував за участь у мирних протестах.  

Побив депутата  

Ще один епізод стосується подій розгону акції опозиціонерів під КМДА – у 2013-му році. 

Як писав «Тиждень», 19-го серпня 2013-го, під час спроби народних депутатів потрапити до будівлі Кивїради через вікно, один з беркутівців вдарив в обличчя нардепа від Свободи – Едуарда Леонова. 

Тоді депутати від опозиції проривались на засідання Київради через вікно. До зали засідань їх не пропустили бійці «Беркуту», які застосували грубу силу. В той день Київрада, без опозиції, за 16 хвилин, ухвалила  рішення щодо перерозподілу бюджету та збільшення штату чиновників КМДА. 

«Анатолій Логвиненко, перевищуючи владу та службові повноваження, не виконав законних вимог і спричинив тілесні ушкодження помічникам народних депутатів. Логвиненко разом зі своїми підлеглими завдали удари народному депутату та його помічнику. Коли нардеп Ярема намагався потрапити до будівлі КМДА, Логвиненко викручував йому руки і бив, щоб перешкодити потраплянню до будівлі. Було також заподіяно ушкодження нардепу Леонову», – зазначено у тексті обвинувачення. 

На наступному засіданні суд продовжить слухати вільні свідчення Логвиненка. 

Справа Логвиненка знаходиться в судах з 2016-го року. Її намагалися розглянути в Оболонському, Солом’янському, Дніпровському та Деснянському судах. Але в жодному з них так і не змогли просунутися далі підготовчого засідання. Процес рушив з місця лише у Святошинському суді, у 2020-му році.