Ірпінський міський суд у четвер, 3 квітня, залишив під вартою ще на два місяці росіянина Андрєя Мєдвєдєва, який брав участь у повномасштабному вторгненні рф та окупації Київщини у складі розвідувального взводу першого парашутно-десантного батальйону 104 гвардійського десантно-штурмового полку. Тоді він був на посаді старшого стрільця-розвідника. 

Його обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, яке виявилось у жорстокому поводженні з цивільним населенням. 

Детальніше – у репортажі Watchers.

Продовження арешту

Судове засідання починається із нетривалим запізненням. У зал номер два Ірпінського міського суду, де журналісти очікували початку слухання, конвой завів підсудного — полоненого росіянина. 

Мєдвєдєв, окинув медійників осуджуючим поглядом, сів на лаву у боксі для затриманих, та відсторонено дивився у вікно крізь маленький отвір. Він сидів непорушно, крадькома оглядаючи присутніх. 

Коли судді зайшли до зали, росіянин невдоволено та повільно піднявся, злегка всміхнувся і знову сів. 

Коли до зали суду зайшла колегія суддів, слово взяла представниця прокуратури Катерина Клименко. Вона долучилася до справи нещодавно. Прокурорка просила суд надати їй час на ознайомлення з матеріалами і не продовжувати під час засідання дослідження доказів. Періодично у судові засідання щодо Мєдвєдєва приходять різні прокурори. Клименко, зокрема, була четвертою представницею обвинувачення упродовж судового процесу.

Прокурорка під час цього засідання подала суду чергове клопотання щодо продовження тримання Мєдвєдєва під арештом і просила задовольнити його.  

«Незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може призвести до його обміну, що може призвести до його переміщення до російської федерації», – сказала вона. 

За її словами, Мєдвєдєва обвинувачують в особливо тяжкому злочині, і він усвідомлює тяжкість можливого покарання, тому може переховуватись від слідства та суду. А також може чинити тиск на потерпілих і свідків у разі, якщо запобіжний захід не продовжити. 

«Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини…» – продовжувала прокурорка, але її перебив адвокат росіянина із центру безоплатної правової допомоги Кирило Шурхно, зазначивши, що не заперечує щодо оголошення короткого тексту, оскільки знайомий з повним. Він сказав також, що знає практику ЄСПЛ. 

Прокурорка, у свою чергу, додала, що, відповідно до європейської практики, завчасно вручила клопотання щодо запобіжного заходу стороні захисту. 

Далі сказала про ризики у випадку зміни запобіжного заходу: переховування від суду та незаконного впливу на свідків через погрози, залякування (полонені російські військові перебувають у спеціальних таборах з обмеженням пересування та доступом до телефонного зв’язку – прим. ред.).

Адвокат просив відмовити в продовженні арешту, при цьому не наводив аргументів, чому. Обвинувачений лише погодився з думкою адвоката. 

Перекладачка Наталія Демʼяненко, що сиділа поруч з адвокатом, синхронно все перекладала Мєдвєдєву на російську. У справах, де іноземець перебуває на лаві підсудних, суд повинен забезпечити перекладача.

Мєдвєдєв слухав суддів та ствердно реагував на їх запитання: і щодо того, чи зрозумілі йому права та обовʼязки, і щодо запобіжного заходу. Склалося враження, що він розуміє українську мову. 

Врешті суд продовжив арешт Мєдвєдєва на території київського слідчого ізолятора ще на два місяці і на цьому засідання завершилося. Прокурорка та адвокат не залишилися навіть на оголошення. 

Після проголошення рішення підсудний розвернувся спиною до залу, де стояли вільні слухачі, намагався відвернутись від камер, а згодом смиренно пішов у супроводі конвою.  

На одному з перших засідань у липні 2023 року на запитання журналістів Мєдвєдєв тихо сказав російською: «Я не хочу отвечать» (Пер.: “Я не хочу відповідати”). Питання щодо їжі та умов утримання змусили його виявити певну активність, і він сказав: «Приходите в СИЗО, я все покажу» (Пер.: “Приходьте у СІЗО, я все покажу”). 

Він, втім, не хотів відповідати на запитання про те, чому він воював проти українців. Після того слухання ігнорував звернення медійників про коментар і сидів мовчки. 

Мєдвєдєва затримали у вересні 2022 року під час бойових дій на херсонському напрямку. Вже через шість місяців обвинувальний акт щодо нього скерували до Ірпінського міського суду. Йому інкримінують порушення законів та звичаїв війни (частина 1 статті 438 Кримінального кодексу), зокрема знущання над цивільним населенням, побиття, жорстокі допити та імітації розстрілів.

Слідство встановило, що Мєдвєдєв брав участь у військових діях на території Сирії, Криму, Донецької, Луганської та інших областей України.

Епізоди справи: імітував розстріл і знущався над цивільними 

Перший епізод його справи стосується знущань над цивільними українцями в місті Ірпінь у період окупації. Потерпілих — троє: Олександр Петренко, Олександр Яковенко та Руслан Кизимов. 

За даними слідства, Мєдвєдєв імітував розстріл двох цивільних чоловіків. У той момент потерпілі за його наказом стояли на колінах на території Ірпінського військового госпіталю, притуливши голови один до одного.

Згодом Мєдвєдєв, за даними слідства, вдерся до одного з приватних домоволодінь Ірпеня, де бив лежачого Олександра Петренка, а потім імітував його вбивство, здійснюючи постріли поряд з головою. 

«Він [Мєдвєдєв] вивів мене потім на вулицю з автоматом біля спини, питав, хто такий, звідки я. Я сказав: живу та працюю. Сказав, що я з Сумської області. Питав, чи я лазив через паркан. А я лазив до сусідів за продуктами та водою. Росіянин потім вдарив мене ногою, я впав через кущі, і він стрельнув чергою біля мене», – казав потерпілий на слідчому експерименті, відеозапис якого переглядали в суді. 

Після знущань чоловіку наказали сидіти вдома і нікуди не виходити, у протилежному випадку — пригрозили вбивством. 

Другий епізод справи стосується подій 4 березня 2022 року у місті Буча в період окупації. Того дня Мєдвєдєв з іншим російським військовим — Алєксандром Вісєлковим — затримали місцевих мешканців: Олександра Литвина, Юрія Литвина, Володимира Татарчука, Руслана Алієва, Костянтина Школьненка і Віктора Синицького. 

Росіяни звʼязали їм руки мотузками, допитували із застосуванням сили та погрожували при цьому зброєю. Потім відвезли чоловіків до приміщень підприємства «Транском» та дитячого закладу для оздоровлення «Променистий» і помістили в підвал. 

Наступного дня пʼятьом чоловікам вдалося втекти. Одному з потерпілих, який після катувань не міг рухатися, пізніше допомогли вибратися місцеві мешканці.