Потерпілий у справі щодо нападу «Беркуту» на протестувальників у Кріпосному провулку під час подій Майдану – Ігор Мисяк – загинув, захищаючи Україну. Він так і не дочекався вироку щодо свого кривдника – ексміліціонера Бориса Арефʼєва.
Про це повідомила представниця потерпілих Олена Сторожук під час засідання Бориспільського міськрайонного суду 19-го червня, виступаючи в дебатах.
Бориса Ареф’єва, міліціонера 2-ї роти Київського «Беркуту», звинувачують у провадженні щодо засідки на “автомайдан” в ніч з 22 на 23 січня 2014 року. Це операція, яку спланували і спільно проводили підрозділ “Беркуту”, оперативники київської міліції та представники кримінальних середовищ – “тітушки”, що де-факто перебували у розпорядженні міліції через домовленість представників кримінального світу і тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
Розшук та кваліфікація
Дії Ареф’єва та його колег-посправників обвинувачення кваліфікувало як:
- перевищення влади за попередньою змовою,
- складання та внесення до офіційного документа неправдивих відомостей
- неправдиві показанні свідка, поєднанані зі штучним створенням доказів
Неправдиві відомості та штучно створені докази були використані для обґрунтування підозри затриманим під час нападу на жовтий автобус в Кріпосному провулку 23-го січня 2014-го майданівцям.
Обвинувачений знаходиться у розшуку, тому справа розглядається за процедурою in absentia, тобто без участі підсудного. Щодо нього діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний заочно.
У цій справі потерпілими визнано 10-ох осіб: Олексія Салигу, Андрія Лісовенка, Ігора Мисяка, Богдана Сутика, Ярослава Пужака, Віктора Давидяка, Дмитра Житного, Андрія Ленця, Сергія Володько та Нестора Дидика.
Закинули гранату в авто майданівцям
В суді 19-го червня допитали потерпілого Богдана Сутика. Він разом з іншими активістами, у ніч з 22-го на 23-те січня 2014-го року, рушив на допомогу іншим протестувальникам.
Беркутівці напали на жовтий автобус в Кріпосному провулку у ніч з 22-го на 23-те січня 2014-го року. Це сталося біля 17-ої лікарні, де беркутівці та тітушки заманили в пастку активістів, зробивши вигляд, що збираються забрати з лікарні поранених майданівців. На протестувальників, які опинились у пастці поблизу лікарні, напали. Дізнавшись про це, група автомайданівців вирушили їм на допомогу.
«Нас було 7 чи 8 чоловік у автобусі. Ми їхали, і тут нас підрізав ВАЗ. Ми в дерево вдарилися. Я почув, як представники міліції на той час, вони відкривали задні двері. Вони кинули туди гранату, чи як воно називається. У мене досі проблема з вухом після цього, я досі лікуюся. Мене вхопили за руки і кинули на сніг. Вони не давали ні слова, ні півслова [сказати]. У мене внаслідок цього був і струс мозку, і ребра поламані, і гематоми на ногах», – розповів він в суді.
Тодішні правоохоронці відверто знущалися з мітингувальників, застосовуючи до них силу.
«І просто взяли мене, як кусок ганчірки, і потягнули у автобус. Я без свідомості був. В автобусі нас кинули між сидіннями на прохід. По нас ходили [беркутівці], як по килиму, били нас, сміялися і знущалися. Казали: «ви вже їдете у останню путь». Після того завезли нас в парк, і я години 4 із закладеними [за голову] руками лежав в снігу. Знущалися вони і там», – зазначив чоловік.
Працівники «Беркуту» після жорстокого побиття та залякування повезли мітингувальників до Оболонського районного відділку поліції.
«Там я був в одних трусах, все порвано було [одяг]. Я постійно втрачав свідомість. Коли стало вже зовсім погано, то до мене лікарі приїхали», – додав потерпілий.
За його словами, його та інших активістів били і затримували близько 20 працівників підрозділу «Беркуту».
«Я весь був у крові, очі сині, ніс перебитий, весь перебитий», – розповів чоловік суду.
Попри це потерпілому невдовзі обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, чоловік не пригадав, у чому його підозрювали.
Ба більше, адвокату, який тоді, під час Майдану, захищав потерпілого у суді, погрожували. У поштовій скриньці захисник тоді знайшов листа про те, щоб той «подумав двічі» перед тим, як захищати активіста. Кривдники у листі вказали на наявність малолітньої дитини та дружини у правника. Як наслідок, цей адвокат відмовився захищати чоловіка.
Прокуратура просить 10 років тюрми для експравохоронця
Прокурор Костянтин Котляренко в дебатах просив визнати Бориса Арефʼєва винним та увʼязнити його на 10 років.
«Потерпілі дізнались про дії тітушок та правоохоронців біля лікарні, і вирушили на жовтому автобусі по Києву, аби надати їм допомогу того дня. «Беркут» автомобілем ВАЗ та ще двома автомобілями, перекрили рух жовтого буса і заблокували його. Правоохоронці витягли активістів і побили їх гумовими кийками та ногами», – зазначив прокурор, обґрунтовуючи тяжкість інкримінованого колишньому правоохоронцю злочину.
Беркутівці перекрили рух буса і силою витягли усіх, хто був всередині, наносячи удари. Потерпілі ж не мали змоги чинити опір.
Автобус горе-правоохоронці розтрощили. Тих, хто був всередині, побили, а потім кинули в салон мікроавтобуса світлошумову гранату . Беркутівці, не припиняючи побиття, відвезли затриманих на територію Маріїнського парку, який був під контролем силовиків, які протистояли майданівцям, де продовжили знущатись з протестувальників.
Під ранок їх доставили до Оболонського райвідділу та передали слідчим для притягнення до кримінальної відповідальності за, нібито, участь в хуліганських діях. Склали завідомо неправдиві рапорти про обставини затримання. Та дали свідчення в якості свідків про нібито протиправні дії затриманих. Рапорт та свідчення беркутівців використовувались потім для оголошення підозри протестувальникам та тримання їх під вартою.
За версію слідства, беркутівцям дали вказівку затримувати протестувальників. Жорстокі побиття та подальші судилища мали б, на думку організаторів, залякати учасників акцій та припинити протести.
Слідство встановило: керував побиттям та затриманням командир 2-ї роти київського беркута Анатолій Логвиненко. Його справа розглядається у Святошинському суді. Провадження щодо його заступника Олега Святного та 7 його підлеглих (Антон Зазимко, Андрій Прокопенко, Дмитро Страшко, Максим Терлецький, Віталій Шаповал, Андрій Шарлай та Ігор Шарлай) також зараз на розгляді у тому ж суді. Серед підлеглих Логвиненка, який обвинувачується у побитті та затриманні, є і Борис Ареф’єв.
Потерпілий загинув, не дочекавшись вироку
Представниця потерпілих Олена Сторожук також просила увʼязнити Арефʼєва на 10 років.
«Один з потерпілих у цій справі не дочекався вироку і загинув, захищаючи нашу країну. Він розпочав боротьбу ще під час Майдану, продовжував, але, на жаль, загинув. Ми не маємо права забути [те, що сталося під час Революції Гідності], бо непокаране зло повертається», – зазначила вона.
Ігор Мисяк — український поет та прозаїк. Був активним учасником Революції Гідності. З осені 2014-го до кінця літа 2015-го проходив службу в полку в «Азов», був санітаром та бійцем-рятувальником.
На початку березня 2022-го – приєднався до підрозділу Сил територіальної оборони ЗСУ. Пізніше опинився в лавах окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Брав участь у звільненні Херсонщини.
«Правоохоронці мали захищати права громадян, але ніхто не міг очікувати від них неправомірних дій. Однак, як ми бачили, правоохоронна система в той час перетворилася у обслуговування представників влади», – наголосила представниця потерпілого.
Суд втім відклав дебати на 22-ге серпня, надавши час захисниці Арефʼєва – Дарині Седун – для підготовки.
Втік до Криму
Згідно з даними СБУ, нині обвинувачений Арефʼєв у березні 2014-го перетнув адміністративний кордон між Херсонською областю та Кримом в напрямку Армянська, де народився.
12-го квітня 2016-го його оголосили у розшук. А через чотири роки, 8-го жовтня 2020-го, – у міжнародний розшук.