Експерт Юрій Ірхін, який проводив судово-психологічну експертизу у справі смертельного нападу на Катю Гандзюк, констатував, що на свідків не тиснули органи дізнання та прокуратури під час досліджень. 

Дніпровський райсуд Києва 13-го лютого допитав цього експерта-психолога.  

У організації нападу на Катерину нині обвинувачують колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна. Останній в минулому — Олексій Москал, раніше засуджений за причетність до щонайменше 15-ти вбивств.

В суді 13-го лютого допитали завідувача відділу психологічних досліджень Київського НДІ судових експертиз Юрія Ірхіна. Він проводив судову психологічну експертизу у справі. 

Ірхін був головою та учасником комісії, яка досліджувала відеозапис допиту Сергія Торбіна у якості підозрюваного в той час, коли слідство ще тривало. Ірхін також брав участь при допитах деяких свідків у цій справі, які проводились із застосуванням поліграфа.  

Перед експертом на досудовому слідстві ставили запитання: «Чи містяться в показах Сергія Торбіна під час його допиту, як підозрюваного, психологічні ознаки щирості чи брехні?». 

Тиску та впливу не було

Юрія Ірхіна викликали для допиту до суду за ініціативою сторони захисту. 

Адвокат Левіна – Сергій Севастьянов – на початку допиту пояснив, що хотів би дізнатись, яким чином Торбін відповідав на запитання під час допиту. А також про те, як змінювалась його поведінка і чи були ознаки психологічного впливу з боку органів дізнання та прокуратури на нього. 

Експерт повідомив: після дослідження відеозапису допиту Торбіна, прийшов до висновку, що ніякого стороннього впливу на нього тоді не було. 

«По суті висновок нейтральний: містяться ознаки щирості та нещирості з невизначеним балансом переважання. Ми не відстежували динаміку змін щирості та нещирості. Як ми могли спостерігати динаміку? Було відео. Лише його реактивні прояви у відповідях під час допиту слідчим на відео», – сказав Ірхін. 

Севастьянов уточнив, чи відзначив експерт прояви ймовірного тиску на Торбіна під час допиту, зафільмованого на відео. 

«На відео, яке ми досліджували, не було ознак впливу, фізичного впливу, і так далі. Цих питань нам не ставили перед проведенням експертизи. Але, чи вплинуло на нього щось зовні, щоб зумовити нещирість? Таких чинників не було виявлено в цьому відео», – наголосив експерт. 

За його словами, показник «нещирість» не є ознакою брехні або обману з боку особи, яку досліджують. 

«Людина могла уникати говорити щось зайве, наприклад, і це вже було б нещирістю», – пояснив Ірхін. 

Адвокат Севастьянов: Чи здійснювала прокуратура вплив на судових експертів в провадженнях щодо осіб, які давали показання стосовно обвинувачених ? 

Експерт: Ні, категорично – ні. Я розумію, адвокат має увести експерта в таку сторону, щоб він звідти не виліз.  

Ірхін, відповідаючи на питання адвоката Мангера Олександра Шадріна, відкинув ймовірність будь-яких спроб вплинути або тиснути на нього. 

Поліграф не виявляє правду або брехню

Юрій Ірхін під час допиту пояснив механізм дослідження людини на поліграфі. Він наголосив: поліграф є методом, який застосовується при проведенні судових психологічних експертиз. Об’єктом такої експертизи є психічно здорова особа, а предметом – особистість людини та її поведінка. 

У таких дослідженнях, втім, не встановлюють: говорить людина правду чи бреше. 

«За допомогою поліграфа виявляються специфічні психофізіологічні реакції людини на певні стимули. Поліграф – це техніка, як кардіограф. Зміни стану, які відбуваються при реагуванні психіки людини на певні подразники. Чи бреше людина чи ні – ми відповіді не надаємо», – підкреслив експерт. 

Щоб виявити, чи є у людини реакція на певне твердження, їй пропонують щонайменше 10 стимулів (запитання певного характеру).  Відтак, якщо людина реагує на якийсь із них, це дає експерту підставу шукати далі в заданому напрямку. 

За його словами, під час досліджень на поліграфі експерти використовують також методики виявлення приховування інформації. 

Ірхін зауважив: поняття «щирості» та «нещирості» не є тотожними поняттям «правда» і «неправда».  

«”Правда” і “неправда” – це не психологічні поняття, вони мають моральне забарвлення. Психологічні поняття це “щирість” та “нещирість”. Щирість – це те , що відверто не приховане і вільно викладається без примусу. Все, що гальмується у свідомості, не бажається до видання – це все нещиро. Брехня – це відверто неправдива інформація. Нещирість – це гальмування інформації, небажання викладати її», – сказав експерт. 

Представниця потерпілих: чи може судова психологічна експертиза відповісти на питання «правда чи «неправда» [висловлена особою]?  

Експерт: Якщо ми працюємо з маркерами об’єктивності чи необ‘єктивності або щирості та нещирості, ми можемо припустити: обман звучить чи свідомий обман. Але об’єктивних даних про те, щоб сказати брехня чи правда, ми не маємо. 

Юрій Ірхін підкреслив, що у дослідженнях на поліграфі існують поняття спонтанності та завченості. 

«Самостійність – означає, що людина видає продукцію власної свідомості, а не завчений текст. Тобто говорить те, що зараз думає. Несамостійність – відтворення завченого тексту. Проте людина могла вивчити промову, підготуватися заздалегідь. Таке часто буває», – додав експерт. 

Експерт: «Поліграф обманути неможливо»

Обманути поліграф неможливо, констатує експерт. При будь-якому намаганні зіпсувати показники – поліграфолог все бачить.

«Зіпсувати показники на поліграфі дуже легко будь-яким напруженням м’язів. Щоб усунути ці перешкоди, ці нюанси, – проводиться спостереження, тому і працює ціла комісія. Поліграф хоч і машина, але дуже розумна. Не може відбутись об’єктивне дослідження, якщо людина не бажає відповідати або чинить спротив. Це все видно на екрані експерту. Якщо все збивається – дослідження призупиняється, аби з’ясувати причину тих чи інших рухів м’язів», – підкреслив експерт. 

Адвокат Шадрін: От припустимо: прокурор присутній під час катування Торбіна, а потім під час проведення дослідження. Це впливає на результати дослідження і на реакції особи? 

Експерт: я не можу сказати, бо я не був присутній при такому.  

За допомогою поліграфа виявляється прихована інформація, – сказав він; це методика виявлення прихованої, а не забутої інформації. 

Ірхін наголосив: якщо поліграфолог бачить спроби чи техніки спотворення результатів з боку особи, він має зупинити дослідження.