Двоє свідків у справі смертельного нападу на Катерину Гандзюк заявили, що незадовго до нападу активістка помітила стеження за собою. Дніпровський райсуд Києва у вівторок, 22 лютого, провів чергове засідання у справі.

У організації нападу на Катерину нині обвинувачують голову Херсонської облради Владислава Мангера та колишнього помічника депутата облради Олексія Левіна.

Першим в суді 22-го лютого свідчив Віталій Юрасов.

Про знайомство з Катериною

Він розповів, що Катерина була подругою його дружини. Згодом з нею зав’язались дружні стосунки і у нього.

«Тісніше ми почали спілкуватися під час Майдану. Ми дуже багато проводили часу разом. Катя була організатором херсонського Майдану. Після того, як Янукович втік, Катя сказала, що у неї є серйозні побоювання, що Херсонщина буде наступною (після Криму, Донецької та Луганської областей). Вона попросила мене приїхати і допомогти з виборчою кампанією: працювати з населенням, боротися з проросійськими настроями. Вона фактично переконала мене переїхати на деякий час з Києва у Херсон», — розповів він.

Стеження та відчуття небезпеки

Свідок Віталій зазначив, що Катерина просила навчити її користуватися зброєю. Це сталося у зв’язку з її побоюваннями за власну безпеку.

«Вона відчувала небезпеку, вона повідомляла про стеження за нею. Вона просила навчити її користуватися зброєю. Вона збиралась купувати собі травматичний пістолет з гумовими кулями. В подальшому Катя була впевнена, що найбільш вірогідно їй “прилетить” від Мангера. Ця ідея у [неї] з’явилась після нападу на місцевого журналіста Сергія Нікітенка. Вона почала тоді казати: «я наступна». Вона пов’язувала це із фільмом «Хто Ви, містер Мангер?», — наголосив він.

Свідок пригадав, що вперше Катерина помітила стеження за собою у 2014-му, а вдруге — навесні 2018-го.

«Стеження за Катею, було з весни 2018-го року, наскільки я пам’ятаю. Вона казала, що почала це помічати. І поступово ці її переживання посилювались. В 2014-му вона боялась, як людина, яка організовувала Євромайдан. Вона просто боялась, що її вб’ють проросійські сили. Плюс вона була пов’язана з міжнародною організацією. Ці розмови відновились у 2018-му, зокрема в контексті проросійських сил», — розповів Віталій.

Він звернув увагу, що Катерина вважала Херсонщину криміналізованою. А відтак, бути проукраїнським та чесним там — було небезпечно, казала активістка.

«Херсонщина — дуже криміналізований район. Говорити там щось прямо — небезпечно. У Києві, наприклад, є журналісти, інші люди, які можуть підтримати. Та коли у Херсоні хтось починає воювати з головою облради — це дуже страшно (щодо конфлікту Каті та Мангера — Авт.)», — сказав свідок.

Віталій розповів суду про те, який вплив мала діяльність Катерини на суспільство.

«Треба взагалі розуміти, яку вагу мали пости Каті у фейсбуці. Сам «Мост» — її видання — вони постійно викривали якісь оборудки в Херсоні», — додав він.

Свідок розповів, що Катя відчувала загрозу як з боку поліції, так і з боку групи Мангера.

«До нападу вона говорила про загрозу з боку Мангера, Гордєєва, Рищука та Нацполіції. Саме тому вона не писала запитів до поліції, бо знала, що вони нічого не зроблять», — сказав він.

Про затримання Новікова

Свідок звернув увагу, що провину за напад на Катерину поліція спершу хотіла «повісити» на Миколу Новікова.

Як відомо, журналісти Денис Казанський і Мар’яна П’єцух провели своє розслідування і дізнались, що у Миколи Новікова, який вже знаходився на той час під вартою, було алібі, яке поліція навіть не перевіряла до того зі свого боку.

Новіков казав, що з 27 липня 2018 по 1 серпня 2018 відпочивав на морі і взагалі був не в Херсоні. Отже, ніяк не міг брати участь у замаху на Гандзюк.

Знайомі сестри Новікова — Ольга Антонишин і її чоловік Сергій — стверджували, що відпочивали з Новіковим у наметовому містечку біля моря, в селі Приморське.

«Він був людиною непричетною, як виявилося. Але поліція називала його злочинцем. Катя казала, що це брехня, вона казала, що він непричетний. У Новікова була сестра, яка записала в блокноті свідків, які бачили Новікова поза містом. Поліція їх не допитала. І навіть після численних журналістських матеріалів поліція всеодно їх не допитала», — розповів свідок в суді.

Захист, втім, намагався переконати суд, що свідок начебто змінив показання. Йшлося про ті, які він давав на досудовому слідстві і під час допиту в суді. Адвокат стверджував, що свідок спершу вказував лише на Рищука.

Другою в суді свідчила подруга Каті — Марина Хромих. Допит відзначився неабиякою емоційною напругою. Мангер помітно нервував, перебираючи пальцями та руками по столу. Вираз обличчя підсудного повсякчас змінювався, переходячи від похмурого до гнівного.

Під час допиту 22 лютого Марина повідомила, що познайомилась з Катериною ще у 2006-му році.

«Ми обидві були членами партії «Батьківщина». Ми були членами так званих молодіжок. Відразу після знайомства ми зрозуміли, що у нас багато спільних цінностей. Ми були разом на закордонних тренінгах для молодіжних лідерів, які потребують навчання», — розповіла вона.

За її словами, Катерину знали як місцевого чесного активіста.

«Протягом останніх кількох місяців до нападу на неї, у нас була активна хвиля спілкування. Вона часто приїздила до Києва і ми обговорювали різні ситуації. Так, вона розповідала, що у неї в місті існує кримінальне угрупування, а саме Мангер, Гордєєв (Колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації) і Рищук (ексзаступник голови Херсонської ОДА). Катя розповідала також, що помічала за собою стеження. Катя була принциповою людиною і сильно відрізнялась від типових корумпованих чиновників, вона постійно критикувала поліцію», — розповіла свідок.

Марина Хромих зазначила, що Катя серед згаданої трійці головним вважала Владислава Мангера.

«Коли вона зазначала про цю трійцю (Мангер, Гордєєв і Рищук), вона зазначала, що Мангер з них був головним. Гордєєв на її думку зловживав алкоголем і не мав ані волі, ані сили духу. А Рищук, на її думку, був слизьким підлабузником», — повідомила вона в суді.

За її словами, місцеві херсонські ЗМІ, які пов’язують з Мангером, виробляли численні матеріали аби дискредитувати активістку.

«Видання, пов’язані з Мангером, писали і вигадували різні фантастичні теорії, пов’язані з нападом. Виписували версії начебто про побутовий конфлікт», — розповіла свідок.

Обидва свідки, як Марина Хромих так і Віталій Юрасов, підтвердили, що поліція відзначилась бездіяльністю під час розслідування нападу на Катерину.

«Я взагалі вважаю, що поліція саботувала розслідування. Поліція знайшла цапа-відбувайла — Миколу Новікова, на якого хотіла повісити цей злочин», — розповіла свідок.

Марина Хромих пояснила суду, що десятки акцій по всій Україні було проведено з метою привернення уваги до справи Каті Гандзюк.

Тоді як сторона захисту вважала, що такі акції нібито є тиском як на суд, так і на обвинувачених.

Адвокат Мангера — Дмитро Ільченко — своїми питаннями намагався наштовхнути свідка на ідею про те, що Рищук начебто ніколи не отримає покарання, якщо Мангера та Левіна визнають винними в суді.

Представниця потерпілих Євгенія Закревська розповіла Watchers, що після завершення судового засідання та вимкнення онлайн-трансляції Мангер агресивно звернувся до прокурора з питанням: «Скільки, бляд*, ми будемо цих свідків допитувати, які одне і те саме розказують?».

Нагадаємо, 31 липня 2018 року Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою в Херсоні. Вона померла в лікарні у Києві 4 листопада 2018 року.

6 червня 2019 року Покровський райсуд Дніпропетровської області виніс вирок причетним до нападу на активістку, які визнали свою вину та пішли на угоду зі слідством: організатор нападу Сергій Торбін отримав 6 років і 6 місяців позбавлення волі, Микита Грабчук (облив активістку кислотою) — 6 років в’язниці, В’ячеслав Вишневський і Володимир Васянович (здійснювали спостереження) — 4 роки ув’язнення, Віктор Горбунов (придбав кислоту) — 3 роки за ґратами.

16 жовтня 2020-го Приморський суд Одеси визнав Ігоря Павловського, який уклав угоду з слідством, винним у приховуванні злочину проти Гандзюк. Його засудили до двох років позбавлення волі, звільнивши від ув’язнення з іспитовим строком на 1 рік.