У середу, 20 грудня, суд вирішив накласти частковий арешт на майно судді Олексія Тандира, обвинуваченого у справі смертельного ДТП на блокпосту, в якому загинув Нацгвардієць Вадим Бондаренко.
Проте йдеться лише про майно самого Тандира, а не його дружини, інформує Watchers із зали суду.
Таке рішення прийняв суддя Святошинського райсуду Києва Іван Бандура.
Суддю Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира звинувачують у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту у стані сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого.
За даними слідства, Тандир у травні 2023-го збив на своєму авто насмерть нацгвардійця Вадима Бондаренка, коли той ніс службу на блокпості у Києві.
Раніше Вища Рада Правосуддя відсторонила його від здійснення правосуддя до ухвалення судом рішення по цій справі.
Арешт майна
Прокурор Михайло Доманіцький 19-го грудня подав клопотання про арешт майна Тандира: земельної ділянки під Києвом, квартири у столиці, машиномісця у Києві, а також грошових коштів.
Адвокат Олег Юрченко заперечував, наполягав на тому, що співвласником майна є також і дружина Тандира, з якою той розлучився за два тижні до рішення про арешт майна. Відтак, на думку адвоката, вона мала бути присутня при розгляді даного клопотання.
Суд клопотання щодо накладення арешту задовольнив частково. Суддя наклав арешт на майно, яке належить Олексію Тандиру: земельна ділянка, грошові кошти на банківських рахунках. Тоді як на майно його дружини арешт не накладено.
«Чоловік з дружиною, можуть на добровільних засадах поділити майно. В реєстрі нерухомого майна потім зазначаються підстави зміни власності і там є договір, який укладено 12 грудня (між Тандиром та його дружиною», – сказав у коментарі Watchers Павло Теслюк, адвокат потерпілих.
Термінове розлучення
У вересні 2023-го року дружина Тандира звернулась до суду з зазначеним позовом про розірвання шлюбу. Вона заявила, що з обвинуваченим останній рік шлюбно-сімейні стосунки не підтримує, спільного господарства не веде, мають окремий бюджет, живуть нібито теж окремо. Це сталось вже після того, як Тандиру висунули офіційне обвинувачення і передали справу до суду.
Враховуючи, що Олексій Тандир не подав заперечень, Святошинський райсуд Києва розірвав шлюб обвинуваченого з дружиною 6-го грудня 2023-го.
«Тандиром було вчинено дії щодо відчуження майна. Після розірвання шлюбу майно було переписано на дружину з метою уникнення компенсації за рішенням суду», – прокоментував це представник потерпілих.
Адже у декларації за 2021-ий рік Тандир вказав серед своєї власності квартиру у Києві площею 68 кВ м. А також машиномісце та автівку KIA Sportage. Він також декларував 290 тис грн та 25 тис дол готівки.
Захисник Олег Юрченко натомість заявив, що його підзахисний має право як укладати шлюб, так і розривати його.
Залишиться під вартою, хоч адвокати просили віддати на поруки
Прокурор також просив залишити Олексія Тандира під вартою у звʼязку з існуванням ризиків його переховування від суду, спотворення доказів та впливу на свідків.
«Статус судді, можливість звʼязків з правоохоронними органами, посадовими особами, дає можливість впливати на свідків», – сказав держобвинувач.
Адвокат Тандира просив випустити підсудного з-під варти під заставу.
Сам обвинувачений же скаржився на нібито хейт.
«Питання розлучення виникло набагато раніше, ще у вересні. І це розлучення є наслідком того хейту, який є довкола мене. Зрозуміло, що під час розлучення треба вирішити питання спільного майна», – заявив він.
Тандир додав, що просився на війну, навіть звертався до прокурора з відповідною заявою.
«На це звернення реакції ніякої я не побачив», – додав він.
На слуханні четверо осіб, які представились адвокатами,і прибули в суд як вільні слухачі, просили віддати Тандира їм на поруки.
Проте суд вирішив залишити Тандира під вартою ще на два місяці – до 17.02.2024.
За словами представника потерпілих, весь цей час підсудному Тандиру нараховується посадовий оклад – 63 тисячі гривень щомісяця.
Розгляд буде частково закритим
Адвокатка Ірина Бовнегра своєю чергою заявила клопотання про закритий розгляд справи. Вона послалась на допис представниці одного із ЗМІ у Facebook про розлучення та майно Тандира, де в коментарях обурені громадяни, не стримуючи емоцій, висловлювали свій гнів.
«Представники потерпілих публікували у Facebook інформацію про справу. Вони намагались скласти виключно негативну думку про обвинуваченого.
Безпідставно представники казали, що захисники нібито намагаються затягувати розгляд справи», – додала вона.
Захисниця поскаржилась, що заяви та дописи представників потерпілих підхоплюють засоби масової інформації. І це викликає у суспільства негативну реакцію на її підзахисного.
У результаті судовий розгляд у справі за рішенням суду будуть проводити у відкритому режимі, за винятком засідань, де допитуватимуть військовослужбовців або тих, де досліджуватимуть документи, інформація з яких не може бути розголошена через військовий стан.
Дружина загиблого: на поховання не встигла
На слуханні 19-го грудня в суді допитали по відеозвʼязку дружину загиблого – Анну Бондаренко, яка у цій справі офіційно має статус потерпілої. Жінці було важко говорити в суді, в тому числі від емоцій.
На початку вона розповіла, що у день трагедії їй подзвонив рідний батько і розповів про смертельну аварію, яка трапилась з її чоловіком. Для потерпілої це стало шоком. Вона в той час перебувала у Фінляндії, куди поїхала у звʼязку з повномасштабною війною.
«Памʼятаю лише постійні сльози. Я не спала, я не їла. Була постійно на звʼязку телефоном із татом Вадима та його братом. Після цього почалися проблеми зі здоровʼям: я не могла спати взагалі. Мені було настільки сильно тяжко… », – розповіла жінка. Вона також повідомила, що зверталась у звʼязку з цим за медичною допомогою, і їй було призначено досить серйозне лікування (видання не буде його деталізувати, хоч Анна була конкретною у своїх свідченнях., – Ред.).
За її словами, вона не встигла доїхати в Україну на день поховання свого чоловіка.
«З нами звʼязалася страхова компанія.І відшкодували 320 тисяч гривень. У нас була відкрита банка Monobank на допомогу сімʼї для отримання допомоги від людей», – розповіла жінка.
Вона розповіла що відчула, коли дізналась, хто був за кермом авта, яке вбило її чоловіка.
«Це була така злість, скажіть мені, як у воюючій країні суддя може дозволити собі випити, сісти за кермо і позбавити когось життя? Це людина, яка має захищати, а не забирати життя», – сказала Анна.
Жінці дзвонила дружина обвинуваченого і пропонувала гроші.
«У червні у нас було засідання, якщо не помиляюсь, в апеляції. Після того мені зателефонувала дружина Тандира і запропонувала зустрітись без адвокатів, аби допомогти матеріально. Я сказала: зустрічатись з Вами я не буду, і брати гроші з Ваших рук я не буду. Потім Тандир у черговому засіданні сказав, що його сімʼя допомагає. Ми почали перевіряти це і знайшли, нам здається, кошти [які могли бути ними анонімно перераховані]. Ніяких анонімних переказів мені не потрібно. Все буде так, як вирішить суд», – зазначила потерпіла.
Насамкінець Анна Бондаренко сказала, що 10 років позбавлення волі для Тандира – замало. Вона змоделювала ситуацію, коли Тандир ймовірно повернеться додому з вʼязниці і зможе обійняти своїх дітей, тоді як чоловік потерпілої, більше ніколи не зможе цього зробити.
Прокуратура не відповіла, які експертизи доводять стан спʼяніння
Влітку ДБР повідомило, що стан спʼяніння Тандира за кермом підтверджується судово-психологічною експертизою.
Watchers у вересні звернулися до прокуратури із запитом щодо того, якими ще експертизами підтверджується стан спʼяніння обвинуваченого. Через 4 місяці ми отримали наступну відповідь:
«З метою забезпечення доведеності прокурором винуватості обвинуваченого в суді органом досудового розслідування зібрано сукупність доказів на підтвердження перебування обвинуваченого на момент вчинення ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Зокрема вказані обставини у своїй сукупності підтверджуються висновками проведених експертиз, протоколом огляду місця ДТП, показаннями свідків, відеозаписами нагрудних камер поліцейських та іншими матеріалами кримінального провадження».
У відповіді прокуратура посилається на “висновки експертиз” (у множині), але так і не називає їх.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


