Адвокати ексберкутівців, обвинувачених у справі розстрілів мітингувальників на вулиці Інститутській під час подій Революції Гідності, заявили, що їх підзахисних відправили на обмін полоненими у 2019-му році начебто примусово. Чергові слухання у справі відбулись 18-го та 19-го жовтня у Святошинському райсуді Києва, інформує Watchers.
У судових дебатах розпочали виступати захисники п’ятьох ексберкутівців. Першим взяв слово Олександр Горошинський, який також був адвокатом президента-втікача Януковича у справі про держзраду.
Горошинський звинуватив українську владу у буцімто примусі до участі в обміні полоненими, який відбувся у 2019-му році. Напередодні обміну Київський апеляційний суд звільнив з-під варти п’ятьох обвинувачених. Прокуратура була категорично проти, але суд ухвалив таке рішення попри заяви потерпілих та прокурорів.
«В грудні 2019-го року держава прийняла політичне рішення і примусово обміняла наших підзахисних, направивши їх на непідконтрольну територію без відповідних документів. І саме це нашим підзахисним держава ставить у провину. Коли держава сама, під конвоєм, доправляє осіб на непідконтрольну територію, після цього оголошує у розшук, це є дискримінація. Це є також створення спеціальних умов», – зазначив Горошинський.
Втім, під час засідання у апеляції Києва тоді, у 2019-му, усі п’ятеро підсудних охоче погодились на обмін.
Захист вважає, що ексберкутівців начебто дискримінують
Горошинський також заявив про буцімто дискредитацію та дискримінацію обвинувачених з боку прокуратури.
«Сторона обвинувачення впродовж усього судового розгляду займалась дискредитацією наших підзахисних, називаючи їх терористами. Вони відійшли від суб’єктивної сторони. Вони приєднали їх до групи, і назвали всю групу терористами», – сказав він.
Захисник переконував суд, що з березня 2014-го прокуратура начебто за підтримки ЗМІ «почала формувати негативний образ» обвинувачених.
«Вони назвали їх на телеканалах вбивцями. Це дискримінація. Вони [прокурори] формували думку суспільства про те, що вони [підсудні] співробітники «Беркуту». А «Беркут» вбив і вбивав людей. Все. Доводити більше нічого не треба», – продовжив адвокат.
Горошинський поскаржився: учасників акцій протесту амністували, а правоохоронців – ні. Проте адвокат упустив те, що звинувачення проти активістів масово фальсифікували в часи Революції Гідності саме для того, щоб перешкодити акціям протесту.
Довідково. 21-го лютого 2014-го – наступного дня після масових розстрілів на Інститутській – в стінах Верховної Ради було ухвалено Закон №743-VІІ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань…». Цей закон звільняв протестувальників від кримінальної відповідальності за інкриміновані їм тоді після незаконних затримань злочини. Закон також передбачав, що всі розслідування за фактами злочинів («фактові» справи, тобто такі, у яких немає підозрюваних) мають бути також закриті.
«Груповий напад»
Адвокат розповів свою версію подій того, що, на його думку, відбулось 20-го лютого 2014-го року.
«Щодо обстановки на місці.. Дії правоохоронців, на думку прокурорів, мали протиправний характер. При цьому сторона обвинувачення, вказуючи в обвинувальному акті, що відбувся збройний напад на правоохоронців, стверджує: застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців по невизначеному колу осіб. Але обвинувачення обходить стороною те, що було завдано ушкоджень працівникам правоохоронних органів», – зазначив він.
На його переконання, правоохоронці нічого не порушили, застосовуючи зброю проти мітингувальників, адже вони відчували небезпеку з боку активістів.
«З 5:30 ранку по правоохоронцям почався вогонь з вогнепальної зброї. Внаслідок цього протягом 4-ох годин правоохоронці хаотично почали відступати вверх вулиці Інститутській, евакуюючись. Тоді ж евакуювали спецтранспорт, зокрема водомети. Мітингарі починають наступ на правоохоронців, і під час наступу продовжується застосування зброї. О 9:17 ранку так звана спецрота “Беркуту”, яка фактично перебувала в резерві, вона вирушила в бік Жовтневого, щоб евакуювати співробітників з того місця. Під час евакуації з боку учасників протесту відбувався наступ. В умовах групового нападу на правоохоронців, останні мали право застосувати вогнепальну зброю. Локалізувати конфлікт іншим чином було неможливо», – наголосив Горошинський.
Захист переконував: наказів «зверху» про розгін не було
Захисник також процитував слова президента-втікача Януковича, які той сказав під час допиту у цьому процесі. Йдеться про фразу: «Я був проти кровопролиття». Це, на переконання захисника, підтверджує непричетність Януковича до масових розстрілів протестувальників на Майдані.
Довідково. У 2016-му році Святошинський райсуд допитав Віктора Януковича по відеозв’язку у цій справі. Він заявляв тоді, що не давав наказів щодо силового розгону Майдану. Свої контакти у той період із російськими високопосадовцями Янукович заперечував. Аналогічно він відповідав і про свої зв’язки з деякими українськими олігархами. Як опинився в Росії, не зміг пояснити.
«Про будь-які накази він не чув і їх не могло бути, казав свідок Янукович. Він виконував свої повноваження президента. Свідок Олена Лукаш (міністр юстиції часів Януковича) також повідомила, що влада не давала ніяких наказів на застосування сили. Свідок Микола Азаров (прем’єр-міністр уряду Януковича) казав, що мотиву розганяти Майдан не було», – заявив Горошинський у дебатах.
Захисник просив визнати недопустимими такі докази: балістичну експертизу, секторальну медичну експертизу та речові докази (гільзи). Він вважав, що балістична експертиза проведена «неправильно», адже експерти працювали із фотознімками. А речових доказів, як стверджує адвокат, він та його колеги не бачили як під час досудового слідства, так і в ході судового розгляду.
У 2016-му році суд досліджував балістичну експертизу, яка показала причетність обвинувачених ексберкутівців до інкримінованого злочину. Тобто експертиза куль та їх фрагментів, вилучених із тіл загиблих та поранених учасників протестів на Майдані, встановила конкретні автомати, закріплені за спецпідрозділом (спецроти київського «Беркуту»), з яких було вбито та поранено протестувальників. Експертиза встановила факт убивств із конкретних автоматів, закріплених за конкретними співробітниками. Окрім того, ідентифіковані і конкретні гільзи, знайдені на місці події відповідно до зброї, з якої їх була вистрілена і яка була закріплена за конкретними силовиками.
Тоді як за версією слідства, кулі, вилучені із тіл убитих протестувальників, а також із дерев та інших об’єктів на вулиці Інститутській, співпадають зі зброєю, закріпленою за співробітниками роти спеціального призначення «Беркут».
«Встановлено: 68 куль, вилучених із тіл убитих, а також дерев і інших об’єктів на вулиці Інститутській були ідентифіковані. А також 14 автоматів співробітників роти “Беркут”, за якими вони були закріплені. Колишні правоохоронці Пушко, Семисюк і Панченко були поранені і не брали участі у подіях. Їм надавалася медична допомога. А експертизою встановлено, що з автоматів цих осіб здійснювалася стрільба. Це свідчить про те, що їх автомати були взяті іншими працівниками “Беркуту”, не виключено, що й обвинуваченими», – заявляв прокурор Ігор Земсков в дебатах.
«Я вважаю, що обвинувачення за всіма пунктами не доведено, а відтак мої клієнти мають бути виправдані»,- сказав Горошинський насамкінець.
Адвокат Ігор Варфоломєєв почав виступ в дебатах 19-го жовтня. Він також вважав несправедливою амністію майданівців.
«В діях протестувальників нами було встановлено ознаки правопорушень. А потім, як відомо, була запроваджена амністія. Відносно правоохоронців такого закону прийнято не було. Це явний відступ від європейських цінностей. Це політизує наш процес», – заявив він.
Присягав Україні, але вступив у «днр» після обміну
Адвокат схвально охарактеризував свого підзахисного – Сергія Зінченка.
«Простий хлопчина з невеликого містечка, який виріс у простій сім’ї, відкинувши спокуси життя, з самої юності вирішив віддати себе служінню українській державі», – заявив адвокат.
Зазначимо, Сергій Зінченко після обміну в 2019-му році залишився в Донецьку і вступив у окупаційну армію так званої «ДНР».
«Він (Зінченко) служив на самому передку боротьби зі злочинністю. Ми не змогли почути Зінченка під час судового розгляду. Його використали у політичній грі як ішака. Після 2019-го року держава не мала права переслідувати Зінченка. Варіантів у обвинувачених не було, тому обмін відбувся», – наголосив адвокат.
В подальшому пролунала сирена повітряної тривоги і у засіданні оголосили перерву.
Нагадаємо, вранці 20-го лютого «Беркут» і Внутрішні війська почали відступати з Майдану. Протестувальники сприйняли це як можливість просунутись вгору по Інститутській. Активісти без зброї, з самим щитами, стали підійматися вулицею й потрапили під перехресний обстріл. За офіційними даними, цього дня загинуло 48 активістів.
Обвинуваченими у справі розстрілів на Інститутській є бійці спеціальної роти «Беркуту» (так званої «Чорної роти»). Олександр Маринченко та Сергій Тамтура перебувають на лаві підсудних особисто. Тоді як щодо ще трьох — Павла Аброськіна, Сергія Зінченка і Олега Янішевського — триває заочний судовий розгляд після того, як їх ще до вироку було випущено з-під варти для участі у обміні на українських полонених наприкінці 2019-го року.
19-го травня 2021-го року суд поновив розгляд справи щодо Аброськіна, Зінченка і Янішевського. А на слуханні 2-го червня 2021-го року суд дозволив заочний судовий розгляд провадження щодо цих трьох обвинувачених і об’єднав його зі справою щодо Маринченка і Тамтури.