Титульне фото: обвинувачений Сергій Лекарь у Голосіївському райсуді Києва 

Голосіївський райсуд Києва 8-го травня допитав потерпілого майданівця Романа Андрусяка, який отримав численні поранення від вибуху російської гранати, кинутої українськими міліціонерами у мітингувальників 18-го лютого 2014, під час Революції гідності.

Тоді з лікарні після операції його забирав «Автомайдан», оскільки біля медичної установи чергувала міліція з ймовірним наміром затримати протестувальників. 

На допиті у судовому засіданні були присутні Watchers. 

У цій справі на лаві підсудних – колишній заступник міністра внутрішніх справ Сергій Лекарь. Його звинувачують в організації незаконного постачання спецзасобів  підвищеної потужності виробництва рф на територію України. Йому інкримінують також незаконне прийняття на озброєння підрозділів МВС світлошумових та газових гранат посиленої дії російського виробництва.

За версією слідства, саме їх використали правоохоронці під час розгону протестувальників 18-20 лютого 2014 року.

Потерпілий: правоохоронці хотіли посіяти паніку 

В суді 8-го травня допитали потерпілого Романа Андрусяка. Він розповів, що побиття студентів на початку Революції Гідності спонукало його приєднатися до протестного руху на Майдані в Києві.  

18-го лютого 2014 року відбулась хода протестувальників до Верховної Ради. Тоді, за його словами, постраждало багато людей від дій правоохоронців. Особисто він отримав рвані рани стегна та ноги, травму правого ока та правого передпліччя. Експерти підтвердили: ушкодження отримано внаслідок вибухової травми. 

«Беркутівці кинули гранату і мене відкинуло далі. Я стояв спиною до сцени. Тільки від вибуху я зрозумів, що це була граната. Я думав спершу, що вибито око. Воно все опухло. Але потім зʼясували, що я ще й стікаю кровʼю. Мене відвезли до лікарні. Там прооперували, тривала операція півтори години», – розповів він. 

Чоловік крім того бачив, як правоохоронці застосовували водомети проти мітингувальників. Він сказав, що міліція просто стріляла по людях, без вибірковості. 

«Правоохоронці використали спецзасоби проти людей, щоб посіяти страх і паніку. Вони вважали: чим більше людей побʼють, тим швидше Майдан розбіжиться. Я усвідомлював загрозу своєму життю – само собою, від міліції», – наголосив потерпілий. 

Прооперували око і викинули через вікно

У руках правоохоронців він особисто бачив гранати та помпові рушниці. 

«Після травми я маю постійні головні болі. Зараз зʼявився тремор, знайшли доброякісні пухлини у голові. Я і далі маю лікуватися. Наслідки є до сих пір. Я на таблетках», – додав він. 

Він пригадав, що кинута з боку правоохоронців граната в його бік потрапила йому під ноги.  

«Я втратив свідомість. Мене посадили до карети швидкої із замотаною головою, бо думали, що я втратив око. У мене осколок лишився досі. Потім привезли до нейрохірургії ока. Промили очі і відвезли до 6-ої лікарні. На той момент вона була з беркутами. Мені прооперували око і викинули через вікно. Просто лікар сказав, що вже стоять правоохоронці під лікарнею. І «Автомайдан» мене забрав, бо міліція стояла», – зазначив він. 

Контекст від редакції: траплялись випадки, коли після штурмів Майдану міліція  приїжджала до лікарень, аби затримати протестувальників, ідентифікуючи їх власне за наявністю характерних травм, одягом, захисним спорядженням, запахом диму.

Спецзасоби з рф 

Слідство встановило: обвинувачений Лекарь виконував накази тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, зокрема і щодо незаконного розмитнення поза процедурою російських спецзасобів.

Наразі Лекаря звинувачують і у зловживанні владою та розтраті державних коштів в особливо великих розмірах. Як писало “Дзеркало тижня“, 22-го січня 2014-го року Лекарь вніс на розгляд Кабміну проєкт змін до правил застосування спецзасобів під час охорони громадського порядку – у списки додали назву світлошумових гранат, отриманих з рф. Того ж дня нові правила підписали. 

Пізніше світлошумові гранати з рф використали українські правоохоронці під час розгону мітингувальників. Це стало причиною масових поранень. У цих діях слідство вбачає зловживання владою.

Адвокати Лекаря, як повідомляло видання «Наші гроші», раніше в ході судового засідання стверджували, що їх підзахисний приїхав на засідання Кабміну у січні 2014-го за дорученням міністра Захарченка, проекти змін теж вносив від імені свого шефа. Окрім того, адвокати заявляли, що усних і письмових вказівок Лекарь щодо використання російських спецзасобів не надавав. 

За даними прокуратури, спецзасоби без необхідних експертиз щодо допустимості використання на протестних заходах та документів поставлялися на Майдан командирам підрозділу «Беркут» для розгону мітингів. Їх потужність та хімічний склад відрізнялись від спецзасобів, дозволених для використання в Україні. 

Крім того, Лекаря обвинувачують також у розтраті 1,17 млн гривень, адже вони, за версією слідства, пішли на розмитнення гранат. Тоді як захист Лекаря переконаний: документи на розмитнення гранат він мусив підписати, оскільки це був його посадовий обов’язок. У протилежному випадку з МВС стягнули б пеню і штрафи. 

Лекарь намагався отримати виплати від МВС 

У 2017 році Лекарь позивався до Міністерства внутрішніх справ. В позові, який подав до ОАСК, він скаржився на неотримання щомісячних виплат у зв’язку з відставкою.

Лекарь у позові просив: 

• визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо припинення щомісячних виплат у розмірі 85% його посадового окладу, з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років;
• зобов’язати МВС поновити щомісячні виплати у розмірі 85% його посадового окладу, з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років;
• стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на його користь заборгованість. 

Вже 2-го червня 2017 року ОАСК задовольнив позовні вимоги Лекаря у повному обсязі. 

Представники МВС намагались оскаржити дане рішення у Київському апеляційному адмінсуді. Проте отримали відмову. Суд і цієї інстанції залишив рішення в силі. 

Втім, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду 19 вересня 2018 року задовольнив касаційну скаргу МВС, скасувавши таким чином рішення двох попередніх судових інстанцій.