Київський апеляційний суд продовжує переглядати вирок Владиславу Мангеру та Олексію Левіну у справі смертельного нападу на Катерину Гандзюк. 8-го листопада 2024-го року прокуратура та представниці потерпілих висловили свої заперечення щодо позиції захисту. 

Зокрема, на слуханні спростували закиди захисту щодо того, що справа нібито не мала слухатись у суді Києва. Також підтвердили наявність мотиву у Мангера та Левіна щодо замовлення нападу на Катерину та виключили ймовірність ексцесу виконавця. 

На попередньому слуханні Мангер стверджував, що нібито не мав мотиву, а про критику Катерини казав: «не чув і не бачив». Захист Левіна же вкотре розвивав конспірологічні теорії щодо причини смерті активістки. 

Нагадаємо, Дніпровський райсуд Києва влітку 2023-го року засудив колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна до 10 років вʼязниці у справі смертельного нападу на активістку та громадську діячку Катю Гандзюк.

Розповідаємо, які контраргументи навела прокуратура та представниці потерпілих на апеляційному розгляді.

Смерть настала від кислоти

Представниця потерпілих Ольга Веретільник на засіданні 8-го листопада зауважила, що експерт чітко підтвердив під час допиту у Дніпровському райсуді Києва, що смерть Катерини наступила внаслідок облиття кислотою під час замовного нападу на неї.  

«В організмі Катерини було багато порушень внаслідок хімічного опіку. Експерт підтвердив, що Катерина точно не померла від тромбоемболії. Немає підстав передосліджувати ці документи», – зауважила вона. 

На її думку, про небезпечність кислоти неможливо було не знати. 

«Кислота – небезпечна речовина. Я посилалась в суді першої інстанції на ДСТУ, де вказується, що з цією речовиною треба поводитись виключно в рукавицях та спеціальних окулярах. Йдеться про очевидно небезпечну речовину», – наголосила вона. 

Адвокатка зауважила також, що ключові свідки вказали на Мангера та Левіна. 

«Чому ми вважаємо, що йдеться про замовників Мангера та Левіна? Тому що на це вказав Сергій Торбін, як особа, яка організовувала виконавців, розподіляла їх ролі при нападі. Це підтвердив і Павловський», – зазначила вона. 

І дійсно, під час допиту в Дніпровському суді Сергій Торбін розповів: «На одній із зустрічей я запитав Левіна, кому це [напад на Катю Гандзюк] треба. Левін сказав, що Ніколаєвічу. Я перепитав: «Мангеру чи що?». І Левін відповів: «так»». 

Торбін також наполягав: у Мангера та Левіна «були чудові дружні стосунки». Обох часто бачили разом на набережній та у ресторанах.

Сергій Торбін, також засуджений раніше за смертельний напад на Катю Гандзюк, був організатором групи нападників, які слідкували за громадською діячкою, а потім вчинили напад на неї з використанням літру концентрованої кислоти, внаслідок чого вона загинула.

Мотив був: Катя системно критикувала Мангера

Ольга Веретільник зауважила, що мотив був як у Мангера, так і у Левіна. 

«Факт виходу Каті Гандзюк із партії «Батьківщина» на знак протесту[прийняття туди Мангера]. Це було підтвердженою [публічною] заявою самої Катерини. Також були негативні висловлювання [Каті] щодо Мангера, вони стосувались періоду виборчої кампанії Мангера, в тому числі на посаду мера Херсона. Ми досліджували відео, де Катерина перелічувала осіб, які могли бути замовниками злочину, і Мангера вона називала. Стосовно Левіна, він говорив, що після виходу з вʼязниці хотів відновити свій статус і розраховував на підтримку Мангера у цій діяльності. Це можна також вважати мотивом. З досліджуваних матеріалів, з його телефону в тому числі, можна прийти до висновку, що він потребував коштів та фінансової підтримки зовні, не дивлячись на те, що в нього був власний бізнес», – наголосила представниця потерпілих.  

Прокурор ще в дебатах у суді першої інстанції звертав увагу на можливий мотив Мангера. Слідство вважає: Катерина публічно  пов’язувала Мангера з підпалами та незаконною вирубкою лісу на Херсонщині. А також вважала його причетним до розкрадання місцевого бюджету. Також вона критично ставилась до вступу Мангера до партії «Батьківщина». Вона своєю чергою через це з партії вийшла. Прокуратура наполягає: Мангер залучив до задуманого Левіна, знаючи, що в того кримінальне минуле.

Справа законно слухалась у Києві

Анна Калинчук, друга представниця потерпілих, звернула увагу, що жодних порушень стосовно підсудності розгляду справи не було. До цього адвокати Мангера неодноразово апелювали до того, що напад на Катерину було вчинено у Херсоні, відповідно розгляд справи, на їх думку, мав би відбуватись у Херсоні.  

Спершу провадження надійшло до Печерського суду Києва, проте усі судді цієї установи залучались на етапі досудового слідства: розглядали ті чи інші клопотання сторони обвинувачення в процесі розслідування. Відтак, за законом, голова суду направив подання до апеляції Києва про зміну суду, який розглядав би справу щодо Мангера та Левіна. 

І вже після цього, акцентувала Анна Калинчук, знову ж таки в законному порядку, апеляція Києва вирішила: скерувати провадження до Дніпровського райсуду Києва для розгляду.  

Адвокатка також додала, що укладення свідками угоди зі слідством про визнання винуватості не були тиском на них. 

«Захист вказує, що угода про визнання винуватості начебто має пункт про примушування цих свідків надати конкретні показання. Суд не знайде там такого формулювання. В угоді був елемент про те, що вони зобовʼязуються надати показання, а якими вони будуть – свідок вирішує самостійно», – пояснила Анна Калинчук. 

На угоду зі слідством пішли виконавці нападу на чолі зі своїм ватажком – Сергієм Торбіним. Ще одну угоду уклав Ігор Павловський. У 2020-му році Приморський районний суд Одеси визнав Павловського винним у приховуванні злочину. Йому призначили покарання у вигляді двох років позбавлення волі, звільнивши від відбування цього терміну з іспитовим строком на 1 рік. Це рішення ухвалив суддя Дмитро Осіік. 

Правниця також додала, що цивільний позов, заявлений потерпілими, обґрунтований та відповідає судовій практиці.  

«Суд першої інстанції дійшов висновку, що той обсяг моральних страждань, яких зазнали рідні Катерини, він не співмірний з будь-якою сумою грошей», – наголосила Калинчук. 

Ексцесу виконавця не було

Прокурор Олександр Сафарян зауважив, що версія захисту про наявність ексцесу виконавця не відповідає дійсності. 

Олексій Левін, виступаючи в апеляції Києва, намагався переконати, що він не ухвалював рішень про те, яким чином напасти на Катерину. Він стверджував, мовляв, виконавці нападу самостійно визначались і з кількістю кислоти, яку вилили на активістку. Він заявив, що не вказував також, куди саме її виливати. 

Засідання зривались через свідків, які не приходили

Прокурор наголосив, що захист заявляв про бажання допитати понад 100 свідків в суді першої інстанції. Але з часом захист відмовився від частини свідків, у списку залишилось близько 60. 

«Ми посилались на те, що постійно зривались засідання через неявку свідків, заявлених захистом. Тому і просили встановити строки для допиту їх свідків», – зазначив держобвинувач. 

Тоді як адвокати підсудних раніше заявили, що суд першої інстанції нібито не дав їм можливості допитати усіх бажаних свідків. Однак під час розгляду справи у першій інстанції суд погоджувався на виклик майже всіх заявлених свідків захисту, направляв їм повістки, навіть застосовував примусовий привід.  

«Більше півроку ми чекали свідків захисту у суді першої інстанції. І за півроку ми допитали шістьох, це те, що змогла забезпечити сторона захисту, яких вони просили. Зривалися численні засідання [через неявку свідків захисту]. Суд вживав усіх заходів, щоб свідки прибули», – казав прокурор.

Суддя, яка винесла вирок, вже у відставці

Вирок Мангеру та Левіну у 2023-му році ухвалила суддя Дніпровського райсуду Києва Юлія Іваніна. 

Проте вже 24-го жовтня 2024-го року Вища Рада Правосуддя задовольнила подання судді Іваніної щодо відставки з посади судді. 

Наступне засідання у апеляції Києва у справі Каті Гандзюк заплановано на 27-ме грудня. Суд має продовжити ставити уточнюючі питання сторонам у справі щодо апеляційних скарг і заперечень.