Потерпіла журналістка Марія Лебедєва просить ув’язнити ексберкутівця Руслана Марчука, який побив її 30-го листопада 2013-го року на Майдані, на 7 років.
У Шевченківському райсуді Києва 28-го квітня продовжились дебати у його справі.
На лаві підсудних – ексзаступник командира полку «Беркуту» Руслан Марчук, якого звинувачують у перевищенні службових повноважень і перешкоджанні журналістській діяльності під час подій студентського Майдану.
Наразі триває стадія судових дебатів. 28-го квітня з промовою виступили троє потерпілих у справі.
Потерпіла: Марчук не шкодує про вчинене
Під час промови в дебатах журналістка Марія Лебедєва зазначила: станом на 30-те листопада 2013-го року працювала у медіа.
«Впродовж 18 років кожен редактор, кожен керівник, з яким мені доводилось працювати, завжди акцентував увагу на тому, що в разі, якщо журналіст (незалежно від своєї посади) стає свідком суспільно-важливої події, і події як такої, його або її завдання – фіксувати цю подію всіма можливими способами, та якомога швидше надати цю інформацію медіа, в якому він або вона працює», – розповіла вона.
За її словами, за весь час роботи вона не стикалася із необхідністю мати письмове редакційне завдання під час роботи “в полі”.
Це важливо, адже адвокат Марчука – Володимир Смєхнов – впродовж судового розгляду намагався переконати суд, що Марія Лебєдєва нібито не мала права фіксувати порушення прав людей з боку правоохоронців на Майдані, не маючи редакційного завдання.
«30-го листопада 2013-го року я стала свідком жорстокого порушення прав людей на мирні зібрання. Протест, який почався на Майдані в кінці листопада, я спостерігала із самого початку. Я побачила, як представники правоохоронних органів за допомогою спецзасобів буквально гнали по вулиці Хрещатик мирних людей без зброї. Число протестувальників значно поступалося числу силовиків – “Беркуту” і силам Внутрішніх військ», – поділилась журналістка.
Вона додала: поруч з силовиками вночі були комунальники, яким начебто дуже потрібно було встановити ялинку саме на тому місці, де знаходились протестувальники.
«Я стала очевидцем дії силовиків, які наносили мирним людям травми по різних частинах тіла, тягали за волосся, били кийками, ногами, висловлювались дуже агресивною лайкою, обзивали людей та діяли з несамовитою люттю, ніби їх завданням було просто вбити цих людей. Силовики очевидно діяли із перевищенням своїх повноважень», – наголосила потерпіла.
Серед тих, хто розганяв протестувальників, був також і обвинувачений, додала вона.
«І цю подію, цей злочин, я, як журналістка, мала перш за все зафіксувати. Це мій професійний обов’язок. Відео і фотографії, які є доказами в цій справі, і які суд досліджував в судових засіданнях, дають певне уявлення того жаху, який відбувався в ту ніч. Але в реальності все було ще страшніше. І це також очевидно був елемент злочину – залякування», – наголосила Лебедєва.
Того дня, щоб ідентифікувати себе, як журналістку, жінка взяла в одну руку своє посвідчення з написом «ПРЕСА», а в іншу – смартфон, яким записувала відео.
«Натомість беркутівці, тобто працівники міліції, знущалися словесно над тим, що я кажу. Обвинувачений Руслан Марчук, якого я впізнала, був серед тих правоохоронців, дії яких я описую. Він прекрасно почув мої слова і побачив моє посвідчення, але свідомо проігнорував їх, схопив мене за руки, і намагався повалити на землю під ноги силовиків, які йшли шеренгою по Хрещатику. Потім розвернув до себе спиною і ногою вдарив в стегно», – зауважила потерпіла.
Вона вважала: Марчук розумів, що та з ким робить. На її думку, обвинувачений здійснив напад з конкретною метою – перешкодити зйомці їхніх протиправних дій.
«Вся його поведінка в суді свідчить про те, що він жодним чином не шкодує про вчинене. Я переконана, що він досі вважає це «нормальним порядком речей», що міліція, а тепер – поліція має на таку поведінку повне право», – заявила журналістка.
Марія Лебедєва просила призначити Марчуку покарання у вигляді 7 років тюрми з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки.
«І я категорично заперечую проти того, щоб суд звільняв його від покарання, застосовуючи випробування. Я вважаю, що покарання має бути реальним. Крім того вважаю, що необхідно на максимальний строк – три роки – заборонити йому займати посади в правоохоронних органах», – резюмувала вона.
Любомира Кеплер, ще одна потерпіла, підтримала думку Марії Лебедєвої.
«Я підтримую Марію. Мені боляче згадувати ту жахливу ніч, коли Маша запитала: «що сталося». А я від того жаху не могла і пояснити. А Маша побігла знімати це, мені ж було страшно за неї», – наголосила жінка.
Ще одна потерпіла Тетяна Куємжи також наполягала на реальному покаранні для Марчука.
«Я буду відверта, останні роки – пройшло 10 років з Майдану, – вже є відчуття безвиході, ніби все затягується, справи йдуть в нікуди. Але зараз, я вважаю, всі люди, які забезпечували той злочинний режим, всі мають нести відповідальність», – наголосила жінка.
Прокуратура теж наполягає на ув’язнені
2-го березня в судових дебатах виступав прокурор Олег Багнюк. Він наголосив: Марчук перешкоджав професійній діяльності журналістки Марії Лебедєвої та порушив конституційне право громадян на мирне зібрання.
«30-го листопада з 4:57 по 4:58 Марчук перебував на вулиці Хрещатик і спільно з іншими міліціонерами перевищив владу та службові повноваження. Він безпідставно застосував насильство щодо журналістки. Також він обвинувачується у тому, що він умисно перешкоджав проведенню зборів, мітингів і демонстрацій, чим порушив конституційне право на мирне зібрання. Вважаю, що дії Марчука вірно кваліфіковані і під час судового розгляду було встановлено всі обставини вчинення правопорушення», – сказав він.
Він наголосив: журналістка мала повне право знаходитись на головній площі столиці та фіксувати події, як представниця медіа. Тоді як Марчук завадив журналістці в повній мірі зафіксувати події та принизив її честь і гідність. Вона ж мала при собі посвідчення, яке відкрито демонструвала; жінка не вчиняла ніяких правопорушень, збирала матеріал для публікації.
Адвокат Марчука впродовж судового розгляду ставив під сумнів спершу факт того, що Марія Лєбєдєва була журналісткою. Потім він стверджував, мовляв, у неї не було редакційного завдання, і на Майдан її ніхто не відправляв. Згодом він навіть витребував у потерпілої копію трудової книжки, аби впевнитись, що вона дійсно була журналісткою.
За даними слідства, Руслан Марчук був безпосереднім учасником побиття активістів. В обвинувальному акті йдеться про те, що працівники «Беркуту» для витіснення учасників акції протесту з Майдану Незалежності застосовували спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Тонфа».
«Виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Прошу призначити Руслану Марчуку остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із забороною обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки», – резюмував прокурор Багнюк.
На наступному слуханні, 6-го червня, в дебатах виступить обвинувачений та його захисник.


