Підозрюваний охоронець у справі закритого укриття у Києві заявив, що визнає вину

Апеляція Києва відпустила чоловіка з-під варти під нічний домашній арешт 

Підозрюваний охоронець у справі закритого укриття у Києві заявив, що визнає вину

Підозрюваний у справі закритого укриття у Києві – охоронець Вадим Мошкін – заявив, що визнає своє вину. 

Про це він сказав у четвер, 29-го червня, в перерві судового засідання Київського апеляційного суду, повідомляє Watchers. 

Охоронцю поліклініки у Деснянському районі столиці – Вадиму Мошкіну – нещодавно повідомили про підозру у залишенні в небезпеці, яке призвело до смерті (ч. 3 ст. 135 КК України). 

Йдеться про події ночі на 1 червня 2023-го року, коли під під час ракетної атаки рф у столиці загинуло троє людей, у тому числі і дитина. Мешканці намагалися потрапити до укриття поліклініки у Деснянському районі, але двері були зачинені. 

Вину визнає

У розмові з журналістами в перерві судового засідання 29-го червня Вадим Мошкін підтвердив, що визнає свою вину. Він не зміг стримати сліз поки давав коментар. 

Охоронець одного з медзакладів у Деснянському районі столиці – Вадим Мошкін (праворуч) – під час засідання Київського апеляційного суду 29-го червня у справі щодо закритого укриття 

«Це вирішить суд [яке покарання нести]. Я тут не можу впливати на суд. Ці люди – вони на моїй совісті, це не так просто, як ви думаєте. Я не зміг цьому [запобігти]. Закон – це такий параграф, який управляє. Але є ще соціальні обовʼязки. Людське життя – це дуже багато, ви розумієте. [плаче]. Я краще помовчу. Не дай Боже вам пережити це. Коли гинуть діти – це саме страшне. Це наше майбутнє. Це майбутнє нашої країни», – сказав чоловік. 

Апеляція Києва відпустила чоловіка на нічний домашній арешт 

Захисник Сергій Моргун 29-го червня просив помʼякшити запобіжний захід чоловіку, а саме – застосувати щодо нього нічний домашній арешт або особисте зобовʼязання. 

«Ризики щодо переховування..Ми з цим не згодні. Посилання на те, що Мошкіну загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років – це взагалі припущення. Ймовірність [ризиків] не може оцінюватись на основі покарання, яке лише загрожує особі. Коли поліція приїхала на місце в той день, у нього просто відібрали пояснення. Він міг піти тоді з місця події, але він цього не зробив. Мошкін ніколи не переховувався, зокрема через повне визнання вини. Він і визнає її на сьогоднішній день. Він не чинив жодного опору під час затримання», – наголосив адвокат. 

Захисник заперечив також і ризик впливу на свідків. 

«Слід врахувати і стан здоровʼя Мошкіна, і його вік. І травму, отриману від ракети», – додав він. 

За словами Моргуна, Мошкін не почув звук сирени повітряної тривоги у день трагедії.  

«У Мошкіна було 5 хвилин на відкриття дверей. Він взагалі спершу не почув звук тривоги. Комунальний заклад не був обладнаний для цього. У Мошкіна немає телефона, який також сигналізує про тривогу. Коли пролунала тривога – він був у вбиральні. Спершу він вирішив, що піде увімкне світло у бомбосховище, а потім – піде відкривати двері. Офіційно на нього ніхто не покладав обовʼязків відкривати бомбосховище», – наголосив адвокат. 

Тоді як прокурор Київської міської прокуратури Денис Шевченко просив залишити Мошкіна в СІЗО. Він заявив, що рішення Голосіївського райсуду Києва щодо арешту чоловіка було законним і обґрунтованим. 

Прокурор Денис Шевченко під час засідання Київського апеляційного суду 29-го червня у справі щодо закритого укриття 

«Підозра повністю обґрунтована і кваліфікація на даний момент вірна. Щодо ризиків.. Коли з ним проводились слідчі дії, з ним постійно була поліція, адже його було затримано. То він вже і не міг втекти, бо за ним наглядала поліція. Мошкін повністю визнає вину.  Допитано вже багато свідків і потерпілих. І показання трошки не сходяться. З показів свідків випливає, що Мошкін навіть не намагався надати допомогу людям після вибуху», – заявив прокурор. 

Разом з тим, Мошкін повідомив суду, що не встиг за короткий проміжок часу (від сигналу тривогу до вибуху) прибігти і відкрити двері.  

«Те приміщення, з якого зробили бомбосховище, його не можна було експлуатувати. Тоді, коли прозвучала сирена, я побіг за ключами. Поки людей не було, я пішов до сховища і думав іти відкривати двері. Увімкнув світло. Пішов назовні. А потім почав підніматись і почув, що люди стукають. Дійшов майже, аж раптом пролунав вибух», – наголосив чоловік. 

У коментарі Watchers прокурор пояснив, чому у справі щодо Мошкіна визначена саме така кваліфікація. 

«Йдеться про залишення особи у небезпеці або безпорадному стані. Тобто осіб, які були там і вривались у це приміщення. Сторона обвинувачення вважає, що в той момент вони були беззахисні і він зі своєї сторони їх просто не впустив, і цим залишив їх у небезпеці. Є пряма норма, що він залишив людей саме у безпорадному стані. Наказ був..І там вказано, що на нього покладаються обовʼязки відкривати [приміщення] під час тривоги і запускати людей», – зазначив він. 

Київський апеляційний втім суд погодився з доводами захисту і відпустив Вадима Мошкіна під нічний домашній арешт. Його звільнили з-під варти у залі суду. 

Передісторія

В ніч на 1-ще червня росія атакувала столицю ракетами. Внаслідок ракетної атаки у Деснянському районі столиці загинули троє людей: 9-річна дівчинка, її 34-річна мама і 33-річна жінка. Місцеві стверджують, що укриття, де люди хотіли сховатися від обстрілу, було зачинено. 

1-го червня вдень правоохоронці затримали трьох посадовців та охоронця медзакладу у цій справі. А саме: заступницю голови Деснянської районної адміністрації Ірину Алексеєнко, керівника поліклініки Олега Шугалевича, його заступника з технічної частини – Василя Десика та охоронця медзакладу – Вадима Мошкіна.

Першому заступнику Деснянської РДА, директору медзакладу та його заступнику інкриміновано службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, охоронцю ж – залишення в небезпеці, яке призвело до смерті.

Перших трьох Голосіївський райсуд відправив під цілодобовий домашній арешт на 2 місяці, проте охоронця взяли під варту без права внесення застави.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.