Дніпровський райсуд Києва 17-го жовтня завершив судові дебати у справі незаконного арешту на той момент 72-річного активіста Революції Гідності Миколи Пасічника і пішов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. 

Обвинувачена у цій справі – ексзаступниця прокурора Оболонського району Києва Ілона Клюге та колишній слідчий міліції столиці Віталій Матюша. Відпочатку у справі було троє обвинувачених. Проте один із них — колишній прокурор Андрій Сайчук — помер. Про це стало відомо 11-го лютого 2019-го року. 

Клюге та Матюшу обвинувачують у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності — 72-річного Миколу Пасічника, який був побитий міліціонерами, а після цього ще й затриманий після силового розгону протестувальників. Сталось це на вулиці Грушевського 22-го січня 2014-го року. У той ранок під час розгону на Грушевського загинуло троє протестувальників – з боку міліції в них стріляли смертельними набоями замість гумових куль.

В дебатах прокурор наполягав на увʼязненні для підсудних, вимагаючи для них по 7 років увʼязнення. Тоді як захист переконував, мовляв, незаконних дій Клюге та Матюша не вчиняли, а «найбільшим правопорушником» вони намагались виставити саме Миколу Пасічника, який помер, не дочекавшись вироку у цій справі. 

Крім того, суддя Інна Омельян 17-го жовтня заборонила Watchers фотографувати підсудних. Вона навіть заборонила журналістці сидіти, повернувшись боком в їх сторону, пригрозивши видаленням із зали. Наступного дня суд на своєму сайті опублікував інформацію про нібито порушення журналісткою заборони на фотозйомку.

Watchers детально розповідає про те, як пройшла вирішальна стадія справи – дебати. 

Прокуратура просить реального покарання 

Прокурор Ігор Калінін в дебатах просив визнати Матюшу та Клюге винуватими. 

І присудити обом покарання – 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк до 3-ох років, а також додатково для Ілони Клюге – штраф за службове підроблення.

Прокурор також наполягав: визнати відсутність підстав для реабілітації померлого обвинуваченого Сайчука, закривши щодо нього кримінальне провадження. 

Адвокат переконував, що потерпілий був нібито винуватим

На слуханні 17-го жовтня у дебатах також виступали захисники обвинувачених. 

Адвокат Матюші – Богдан Бівалькевич – в судових дебатах просив виправдати свого підзахисного. 

«Відсутній склад кримінального правопорушення. А обвинувачення є безпідставним і грунтується лише на припущеннях», – сказав він. 

За його словами, Матюша, як слідчий, виконував свою роботу, і нібито не допустив порушень при складанні процесуальних документів щодо Пасічника у 2014-му. А запах від одягу нібито свідчив про використання активістом Пасічником коктейлів Молотова.  

«Суд все обґрунтував, а рішення суду [про тримання під вартою Пасічника] не скасовані [щодо Пасічника]. Матюша навіть забезпечив на той час підозрюваного Пасічника захисником», – сказав адвокат.

Бівалькевич намагався змістити фокус уваги в бік того, що 72-річний Пасічник нібито винний у киданні коктейлів Молотова. Бівалькевич також стверджував, що у 2014-му році на Майдані вчинялися нібито насильницькі дії щодо правоохоронців, ігноруючи той факт, що тодішня міліція безжально била та затримувала протестувальників та й сама використовувала коктейлі. 

«Матюша не міг усвідомити, що Пасічник – завідомо невинний. Бо він був затриманий на місці події. Він не був затриманий з кафе чи медичного закладу. Він був доставлений з епіцентру подій», – додав захисник. 

У коментарі Watchers прокурор зауважив, що підозра Пасічнику в часи Майдану ґрунтувалась лише на трьох документах: рапорт про затримання Пасічника, протокол його допиту та протокол огляду місця події, де було пляшки з-під нібито коктейлів Молотова вилучено (тобто жодного доказу, який би свідчив про зв’язок Пасічника та пляшок – Ред.).

За словами прокурора Калініна, з юридичної точки зору кидання пляшок – це не підпал. А Пасічнику після затримання інкримінували масові заворушення. 

«Ознака масових заворушень – це підпал. [В даному випадку] підпал чого? Кому збитки нанесли? Хто потерпілий? Де опір і кому? Жодного потерпілого. Нічого немає. Він [Матюша] провів тоді як слідчий дві слідчі дії: допит і огляд, все. Обшук ніхто не здійснював. Пасічник казав, що не причетний. По закону він, як слідчий, мав все перевірити. Це обовʼязок», – додав прокурор. 

Зазначимо, Бівалькевич представляв інтереси родини Івана Кузнецова – чоловіка, який напав на одеського громадського активіста та блогера Сергія Стерненка. Кузнєцов помер внаслідок самозахисту Стерненка. Watchers дотримується вимог закону, який забороняє ототожнювати адвоката та його клієнта і звертає увагу лише на тенденції у виборі захисником своїх клієнтів.

Адвокат експрокурорки: все зробила правильно

Адвокат Ілони Клюге – Сергій Мась – просив виправдати його підзахисну через нібито відсутність у її діях складу кримінального правопорушення. 

«Жодного разу Пасічнику не ставили питання про те, чи надавав він поради щодо того, як кидати пляшки з сумішшю», – заявив він. 

За його словами, Клюге нібито мала всі підстави вважати, що Пасічник був буцімто винуватим тоді. А суд, обравши пенсіонеру тоді запобіжний захід, підтвердив обґрунтованість підозри.  

«Не доведена винуватість обвинувачених [Клюге та Матюші]. Вони пояснили, що не вчиняли ніяких правопорушень. Умислу вони не мали. Клюге вивчила матеріали, вирішивши, що наявні всі докази причетності Пасічника до інкримінованого йому злочину [в часи Майдану]», – сказав Мась. 

Не бачив, щоб Пасічник мав ушкодження

Матюша, за його словами, нібито не бачив тілесних ушкоджень на тілі Пасічника, а останній не скаржився йому, як слідчому, на побиття міліціонерами. 

«Пасічник кидав пляшки із запальною сумішшю. Він мав при собі пластикові пляшки під час затримання. Обвинувачені приймали рішення [про його арешт] на підставі доказів, а підстав ставити під сумнів докази не було», – додав він. 

Не зовсім зрозуміло, як цими доказами можуть бути пластикові пляшки, адже весь сенс кидання так званих “коктейлів молотова”, аби вони розбивались при влучанні, розбризкуючи довкола горючу суміш.

Прокурор Калінін своєю чергою зазначив, що до осіб похилого віку міліція взагалі не мала права застосовувати заходи фізичного впливу. 

«В рапорті військовослужбовця пишеться, що Пасічник нібито чинив опір і тому до нього було застосовано заходи фізичного впливу. До нього не можна було це застосовувати, бо він особа похилого віку. Слідчий не міг не побачити ознак побиття», – зауважив Калінін. 

Крім того, під час допиту після затримання Пасічник заявляв, що він у протиправних діях участі не брав і не мав наміру, оскільки є людиною похилого віку та має проблеми зі здоров’ям. На Майдан Незалежності казав, що приїхав з метою підтримки акції з нагоди Дня злуки України, того ж дня мав намір повернутися додому. Зауважив, що перед затриманням працівниками міліції він втратив свідомість, ймовірно, від удару.

Адвокат Мась скаржився, що мовляв життя Клюге і Матюші, нібито невинуватих осіб, проходить в суді. 

«Хто понесе відповідальність за стільки років втраченого життя [Клюге]? Ви ходите на роботу [до прокурора], я хожу на роботу, а у них [обвинувачених] життя йде. Життя проходить в суді, дякуючи комусь [махнув рукою в бік прокурора]», – жалівся адвокат. 

У справах Майдану Сергій Мась також захищав колишнього заступника головного київського міліціонера Олександра Кравченка. Кравченка звинувачували у незаконних затриманнях, притягненні завідомо невинних до кримінальної відповідальності та у перешкоджанні мирним акціям протесту. 

На засіданнях у цій справі він не заперечував щодо фотозйомки журналісткою Watchers. 

Суддя журналістці: не повертайтесь в сторону обвинувачених

На початку судового засідання 17-го жовтня суддя Інна Омельян заявила, що журналістка Watchers мусила подати клопотання, якщо хотіла проводити фотозйомку мобільним телефоном (портативним засобом) відкритого судового засідання. 

Адвокат Сергій Мась заперечив щодо фотозйомки. Він настільки ідейно відстоював свою думку, що періодично червонів: чи то від злості, чи то від підвищення тиску. 

«Я прошу видалити сторонню особу, яка присутня тут [про журналістку Watchers]. Якщо особа здійснює [зйомку] як представник ЗМІ, то вона повинна надати у розпорядження направлення редакції на проведення певних заходів (Не повинна – Ред.). Якщо Ви як журналіст себе позиціонуєте – повинні надати направлення, посвідчення певне, редакційне завдання, тоді будете мати певні права», – сказав він. 

Він додав, що фотозйомка в конкретному засіданні нібито є незаконною. 

Прокурор Ігор Калінін зауважив своєю чергою, що засідання є відкритим, а Кримінальний процесуальний кодекс передбачає обмеження лише щодо стаціонарної апаратури. 

“Можна підійти і подивитися що у памʼятці написано, яку розробила Державна судова адміністрація”, – запропонував прокурор, маючи на увазі  памʼятку про права та обовʼязки ЗМІ, яка висить у залу судових засідань, де відбулося слухання. 

На що адвокат Мась відповів, що пам’ятка тут ні при чому, адже “На заборє тоже напісано”. 

В подальшому суддя запитала назву видання та прізвище імʼя журналістки Watchers. Суддя викликала її до кафедри і тричі перепитувала дані, а потім – перебила і попросила надати документи. Секретарка судді внесла дані журналістки з прескарти в компʼютер, куди саме і для чого – пояснено не було. Варто відзначити, що подібної процедури ідентифікації та записування у будь-які процесуальні документи для вільних слухачів не передбачено законом, і може виглядати як елемент залякування.  

Після цього суддя запитала учасників, чи дозволяють вони себе фотографувати. Обвинувачені та їх адвокати були категорично проти. Прокурор дозволив. 

В результаті головуюча Інна Омельян заборонила Watchers фотографувати та знімати на відео сторону захисту та обвинувачених. Дозволивши разом з тим фотографувати суд та прокурора. 

Через певний час суддя вимагала від Watchers сидіти лише прямо – на лавці у залі суду, не повертаючись в сторону обвинувачених з телефоном в руках. Суддя сказала, що у разі порушення цього «наказу» і заборони на фотозйомку, журналістку видалять із зали. Головуюча Омельян додала: «Ви маєте підкорятися». 

На офіційному сайті суду наступного дня, 18-го жовтня, опубліковано інформацію, яка не відповідає дійсності в частині того, що журналістка після заборони  заборону на фотозйомку мобільним телефоном сторони захисту нібито порушила її. Разом з тим, жодного доказу цьому твердженню не наведено, але надано оцінку дій журналістки, хоча суд у своєму дописі закликає дотримуватися законності в усьому. 

Журналістка Watchers не порушувала 17-го жовтня заборону щодо фотозйомки обвинувачених та сторони захисту, адже свідома того, що рішення головуючого судді необхідно виконувати.  

Незаконне затримання Пасічника

22-го січня 2014-го року після штурму протестувальників на вулиці Грушевського загонами «Беркута», правоохоронці затримали 72-річного пенсіонера Миколу Пасічника. Лікарі виявили у нього струс мозку, забої та рвану рану на обличчі.

В протоколі обшуку Пасічника зазначили про 7 знайдених при ньому «коктейлів Молотова». Йому оголосили підозру в організації масових заворушень. А Оболонський райсуд Києва в особі судді Юлії Швачач невдовзі відправив його в СІЗО. За декілька днів запобіжний захід змінили на домашній арешт.

Як стало відомо, житель міста Ладижин Вінницької області Микола Пасічник – помер у віці 78 років, не дочекавшись вироку у справі.

Покарали лише суддю

Вища рада Юстиції покарала суддю Швачач за таке рішення щодо Пасічника. Її звільнено Указом Президента від 30.01.2016 за порушення присяги.  

«Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною 6 статті 206 КПК України, якщо відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання», – йшлося у акті Вищої Ради юстиції. 

Цією статтею КПК передбачено: якщо під час засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання, суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у заяві особи, вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством. 

Суддя намагались оскаржити рішення про звільнення і навіть виграла у Вищому адміністративному суді, однак Верховний Суд скасував це рішення та залишив звільнення у силі. 

Обвинувачений працює у поліції

У 2024-му році обвинувачений Матюша подав декларацію в якій вказав, що працює заступником начальника відділу поліції – начальником слідчого відділення відділу поліції № 1 (з обслуговування Мінського масиву та Куренівки у Києві).