Солом’янський райсуд Києва у вівторок, 31-го січня, вимагав не передбачене законом клопотання «про бажання бути присутнім» на відкритому судовому засіданні у журналістки Watchers. 

Не отримавши його, судова охорона за підтримки судді не пропускала журналістку на засідання, обґрунтовуючи це малою кількістю “сидячих” місць у залі судових засідань, мінуванням, повітряною тривогою та навіть обідньою перервою. При цьому учасників та журналістів, які погодились писати “клопотання про бажання бути присутнім” на засідання пропустили не зважаючи на всі названі “перешкоди”. 

Охорона також посилалась на розпорядженням голови суду щодо обмежень для допуску вільних слухачів на час воєнного стану. 

Що сталося

Журналістка Watchers Аліна Кондратенко у середу, 31 січня приїхала на засідання до Соломʼянського райсуду Києва у справі щодо експрезидента компанії “Мотор Січ” Вʼячеслава Богуслаєва та начальника департаменту з зовнішньої економічної діяльності цієї компанії Олега Дзюби. Воно мало початись о 12:00. Засідання мало бути відкритим, адже на підготовчому засіданні суд таке рішення сам і ухвалив. 

Відкритість судового засідання означає, що в ньому мають право вільно бути присутні і неучасники засідання, вони називаються “вільними слухачами”. Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає формування і цензурування списків таких слухачів або окремих письмових запитів щодо можливості відвідати засідання,  або будь-якої системи спеціальних письмових або усних дозволів на це.

Приблизно об 11:50 на вході судова охорона повідомила, що їм надійшло повідомлення про замінування, має бути перевірка і слухання не проводяться. Разом з тим, секретар судді Сергієнко запрошував учасників процесу (адвокатів та прокурорів) до зали засідань. Секретар представитись відмовився. 

Він спитав журналістку Watchers, чи писала вона заяву або клопотання про «бажання бути присутньою на слуханні». Журналістка повідомила, що таке клопотання не передбачено нормами закону. Натомість секретар сказав, що в такому разі журналістка пройти не зможе. 

Згодом пролунав сигнал повітряної тривоги, це сталося о 12:06. І судова охорона додатково попередила, що засідання не проводяться під час тривоги. 

Через кілька хвилин спустилася суддя, яка мала проводити засідання – Ганна Сергієнко. Вона заявила, що заяви від журналістів їм, суддям необхідні, аби знати, “хто буде на засіданні”, це буцім-то потрібно, щоб регулювати кількість людей в залі.

За її словами, КПК (кримінальо-процесульний кодекс – один з законів, яким регулюються процедурні “правила”, за якими відбуваються слухання у кримінальних справах) нібито передбачає: кількість слухачів у залі суду обмежується кількістю “сидячих місць” у цьому залі. 

Але насправді КПК не містить такої норми. На питання до судді, чи може вона назвати конкретну статтю КПК, на яку посилається у своїх твердженнях, вона відповіла, що “не надає юридичних консультацій журналістам”. 

Аргументуючи свої слова вона також сказала, що журналістка Watchers нібито «юридично не грамотна». 

Не зважаючи на фактичний недопуск і відмову судової охорони в присутності судді пропустити журналістку, суддя втім наполягала, що пройти у засідання не забороняє. Але навіть після цих її слів судова охорона не пропускала журналістку, запитуючи то у судді, то у її секретаря, чи можна пустити представницю Watchers. 

Розпорядження на період воєнного стану

Суддя Ганна Сергієнко заявила, що в суді діє розпорядження стосовно режиму роботи під час воєнного стану, який нібито і обмежує вхід вільних слухачів. Хоча в цьому розпорядженні не написано про недопуск або обмеження допуску до відкритих засідань журналістів або вільних слухачів. 

Один з пунктів розпорядження звучить так:

“Забезпечити розгляд, в тому числі у відкритих судових засіданнях, справ, матеріалів та проваджень, які перебувають у провадженні суду за участі учасників процесу”.

Судячи з пояснень судді та судової охорони Watchers зробив висновок, що вони  трактують зміст цього пункту як щось на кшталт “проводити відкриті засідання за участі лише учасників процесу”, хоча в самому розпорядженні так, звісно, не сказано.

Потім суддя додала, що вважає, мовляв, на час дії воєнного стану, для журналістів мусять нібито бути спеціальні акредитації в суд. 

Весь цей час журналістка Watchers знаходилась біля судової охорони на вході до суду. І побачила, що судовий охоронець пропустив іншого представника ЗМІ, отримавши схвальну відповідь на питання щодо того, чи написана «клопотання про участь». Її пропустили не зважаючи на мінування та повітряну тривогу. Коли журналістка Watchers запитала, чому одних пропускають, а її – ні, то судовий охоронець серед інших аргументів визнав, що іншу журналістку пропустили, бо вона “написала клопотання”.

Згодом пролунав відбій тривоги, а повідомлення про замінування не підтвердилось, журналістка спитала у судової охорони, чи можна нарешті пройти на засідання, і отримала чергову відмову. На цей раз недопуск до засідання охоронець аргументував “обідньою перервою”.

Судова охорона вигадує різні приводи, щоб не пропустити журналістку на засідання. У відео доступні youtube-титри – натисність відповідну кнопку з зображенням титрів у нижньому рядку програвача

Тоді знову спустилась суддя Сергієнко, і, підвищуючи голос, сказала, що засідання не буде, його відклали на 19 лютого через тривогу та перевірку повідомлення щодо мінування.

Під час другої розмови з суддею, у журналістки Watchers була увімкнена камера на телефоні, а суддя Сергієнко своєю чергою заявила, що без дозволу журналістка нібито знімати її, як фізичну особу, не може. Хоча зйомка відбувалась виключно для фіксації порушення права журналістки на допуск до відкритого судового засідання. Варто зазначити, що суддя під час обох розмов  виконувала функції посадової особи і своїми висловлюваннями фактично підтримувала дії судової охорони, спрямовані не недопуск журналістки на відкрите судове засідання.

На сайті Соломʼянського суду також є новина, датована 3 червня 2022-го року про те, що розгляд справ в суді відбувається лише за участі учасників процесу. 

«Разом з тим, у зв’язку з існуючою загрозою життю та здоров’ю відвідувачів суду, суддів та працівників апарату суду, пов’язаною з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд справ у відкритих судових засіданнях проводиться за участю лише учасників судового процесу, а особи, які не приймають участі у справах до приміщення суду не допускаються (за виключенням прийому структурними підрозділами)», – йдеться у повідомленні. 

З цього повідомлення на сайті не зрозуміло: чи це розпорядження голови суду, чи рішення зборів суддів, адже не вказано особу, відповідальну за таке рішення, і не перераховано законні підстави для такого обмеження. 

Проблема незаконних клопотань

Клопотання на відвідування відкритого судового засідання не передбачені у процедурі слухання кримінальних справ. А це означає, що не існує порядку щодо того, хто, на якому етапі та за якими критеріями повинен їх розглядати, які підстави для відмови існують, а також – коли, в якому вигляді і кому їх треба подавати.

Це створює широке поле маневру до відмов у допуску на відкриті судові засідання на підставі неправильного оформлення, невчасного подання цього “клопотання”  тощо, хоча правил які б це регулювали – не існує.

Рішення суддею (чи ким взагалі?) за цими клопотаннями приймаються усно і ніде крім усної взаємодії з судовою охороною не фіксуються, на відміну від офіційних рішень, які приймаються в одній з трьох можливих письмових документальних форм і можуть бути оскаржені.

До того ж таким чином судді звикають регулювати присутність та конкретний склад вільних слухачів на свій розсуд, що є виходом за межі наданих законом повноважень, а це створює дуже погані прецеденти. Не дарма у своїх аргументах суддя обмовилась, що судді просять писати ці клопотання, “аби знати ХТО з вільних слухачів буде на засіданні” . Вона сказала саме “Хто”, а не “скільки”  – це важливо підкреслити.

Також показово, що суддя Сергієнко сказала – на її думку відкриті судові засідання “це вам не засідання житлового кооперативу, щоб кожен.. [міг прийти – згідно контексту і жестів]”. Ймовірно, йдеться про нерозуміння самої концепції відкритих судових засідань пані суддею.

Юрист: Прямих вказівок про недопуск ЗМІ в розпорядженні немає

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко у коментарі Watchers зазначив, що в розпорядженні Соломʼянського райсуду Києва немає прямих вказівок на те, щоб доступ вільних слухачів або журналістів обмежувати на час дії воєнного стану.  

«Є стаття 27 КПК. А їхній документ (розпорядження голови суду) – він буквально не обмежує. Там сказано у пункті 1: «Забезпечити розгляд, в тому числі у відкритих судових засіданнях, справ, матеріалів та проваджень, що перебувають в провадженні суду за участі учасників процесу». Це не значить, що інших не пускати. І це не означає, що вільним слухачам не можна зайти», – сказав він. 

За його словами, у КПК немає норм про те, що допуск або недопуск залежить від кількості посадкових місць. 

«Я вперше про таке чую. Я не бачив такого і не зустрічав. Можливо вона мала на увазі щось про карантині обмеження», – додав юрист ІМІ. 

Зазначимо, постановою Кабінету міністрів України від 30 червня 2023 року карантин скасовано на всій території України. 

Юристка ІРРП: Недопуск через відсутність місць – не передбачено законом

Керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси, медіаюристка, адвокатка Оксана Максименюк у коментарі Watchers зазначила: Кримінальний процесуальний кодекс встановлює відкритість судових засідань. Це означає, що будь-яка особа може прийти на таке судове засідання.

«Обмеження відвідування судового засідання з тих підстав, що “немає місця в залі” – законодавством не передбачено. Дійсно, КПК встановлює необхідність подачі клопотання у журналістами щодо проведення фото та відеозапису або трансляції. В інших випадках такий  дозвіл не потребується», – наголосила вона. 

«За загальним правилом, журналісти, як і будь-які особи, мають право бути присутні в залі судового засідання без будь-яких клопотань та дозволів, якщо такі обмеження не встановлені законом чи ухвалою головуючого судді (у певній справі). Дозвіл суду може надаватися не на відвідування судових засідань, а на проведення фото та відеозйомки (наприклад стаціонарними камерами)», – казала експертка у коментарі Watchers щодо подібного розпорядження Вишгородському суді.

Нагадаємо, Вишгородський суд вже скасував сумнівне розпорядження про недопуск вільних слухачів на судові засідання.

Раніше в суді діяло обмеження щодо відвідування судових засідань вільними слухачами з посиланням на введення воєнного стану.  

Розпорядження голови суду, яке всупереч закону забороняло доступ вільних слухачів на відкриті судові засідання у окремо взятому Вишгородському суді, було скасовано після публікації Watchers матеріалу, в якому ми проаналізували коментарі голови суду Котлярової разом з правниками-експертами. 

Інші інциденти у даному суді 

Подібний інцидент у Солом’янському райсуді Києва трапився і з журналісткою Медійної ініціативи за права людини. Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.