Селище міського типу Бородянка сумнозвісне масштабами руйнування, які завдали йому окупанти, що увійшли сюди наприкінці лютого.
Місцеві мешканці розповідають, що на початку війни у населений пункт зайшла колона російських танків, а серед них і підрозділ “кадирівців”. Окупанти вже святкували швидку перемогу, коли несподівано були атаковані місцевою самообороною. Тоді й почалося руйнування містечка.
Загарбники розгорнули гармати та почали обстріл міста — руйнували все навколо, не вибираючи цілей. За танками селище почали бомбити літаки. Вони завдали найбільшої шкоди. Зруйновані багатоповерхівки — їхня робота.
В’їзд в місто починається з “кола” — так місцеві називають цю місцину. Тут розташовувався багатоповерховий будинок та ресторан “У Саші”. Цей будинок вважався одним з кращих. Він був зруйнований чи не першим.
Далі вглиб міста ситуація незмінна — неможливо відшукати вцілілі будинки, все зруйновано.
У цей день, сьомого квітня, зруйновану Бородянку також відвідував Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Предстоятель Православної церкви України прибув і місто у супроводі Медичного батальйону “Госпітальєри”.
Митрополит Епіфаній відвідав місцеву церкву, яка дивом не постраждала та пройшовся зруйнованими вулицями містечка.
Настоятель місцевої церкви розповів, що загарбники спеціально цілились в бюст Шевченка — стріляли декілька разів, поки не влучили в голову. Постріл був здійснений зверху вниз.
Зруйновані будівлі — це не тільки цегла та каміння. Це, насамперед, зруйновані та забрані життя. Одразу після звільнення Бородянки працівники ДСНС України розпочали тут пошуково-рятувальні роботи. Станом на 17 квітня з-під завалів дістали вже 41 загиблого.
Загалом, до робіт в містечку залучено 226 осіб та 42 одиниці техніку. Допомагають також і декілька десятків добровольців з Києва. Але, як говорять рятувальники, роботи ще дуже багато.
Російські загарбники деякий час перебували у селищі і місця їх перебування видно одразу. Вони завжди лишають після себе бруд та пошкодження.
Окрім ненависті до свого ж місця тимчасового проживання окупанти “прославились” грабунками. Бородянка не стала виключенням.
Попитом серед окупантів стало жіноче взуття. Вцілілі після обстрілів магазини росіяни обкрадали повністю.
Місцеві мешканці розповідали, що окупанти не нехтували навіть вживаною білизною, яку вони брали у будинках.
Місто дійсно дуже сильно зруйноване. Сюди щоденно приїздять сотні волонтерів з гуманітарною допомогою, журналісти та просто люди, яким кортить побачити масштаби руйнувань на власні очі. І жодного побачене не залишає байдужим.
Зруйновані російськими окупантами будівлі. Бородянка, 7 квітня:
Але попри величезну трагедію війни, життя в Бородянку потрохи повертається. Тут вже встановили кілька веж мобільного зв’язку, а чоловіки відкрили сезон рибаловлі в місцевому озері прямо з видом на руїни.
Рибалки, до слова, пригадували як російскі окупанти розповідали їм про біохімічні лабораторії в Україні та про те, що президент Володимир Зеленський нібито планував підірвати Чорнобиль. Ті у відповідь лише сміялись і питали де вони понабирали ці фейки.
