Бойовик так званої «лнр» Владислав Васильєв, якого українська армія взяла у полон ще в березні цього року, заявив в суді, що «дуже шкодує». Шевченківський райсуд Києва у вівторок, 12 липня, почав слухати справу за звинуваченням Васильєва у державній зраді.

На лаві підсудних – 28-річний  Владислав Васильєв, лейтенант та командир взводу так званої «армії ЛНР». Його звинувачують у державній зраді та участі у терористичній організації. 

Васильєв народився і увесь час жив в Луганську. У нього є цивільна дружина та 7-річний син. Васильєв має паспорт громадянина України, “паспорт ЛНР” та російський паспорт. 

Владислав Васильєв вже «досвідчений» у бойових дій, адже він і раніше воював за так звану «ЛНР». Про це він розказав, коли потрапив у полон до українських військових. 

Під час повномасштабного вторгнення росії Васильєв керував першим взводом п’ятої роти другого батальйону. 24-го лютого його підрозділ пройшов через понтонну переправу в напрямку підконтрольної Україні території. А вже 15-го березня Васильєва взяли у полон українські військові. 

Судовий розгляд 

Обвинувачений Владислав Васильєв брав участь у засіданні по відеоконференцзв’язку. Цікаво, що упродовж засідання підсудний говорив виключно українською мовою. 

На слуханні 12-го липня прокурор Юрій Ушатий оголосив обвинувальний акт. Васильєву інкримінують державну зраду у формі переходу на бік ворога та участь у терористичній організації. 

Прокурор Юрій Ушатий 12-го липня оголошує обвинувальний акт у справі бойовика Владислава Васильєва в Шевченківському райсуді Києва/ Герман Крігер

Як встановило слідство, обвинувачений на початку 2014-го підписав контракт на проходження «військової служби» у лавах незаконних збройних формувань. У 2015-му, 2016-му та 2018-му роках він повторно укладав контракт на службу у так званій «міліції ЛНР». 

Під час судового засідання підсудний визнав себе винуватим. «Я свою вину не заперечую, я її цілком визнаю», – сказав він. З цієї причини суд проводив розгляд за скороченою процедурою.  

12-го липня відбувся і допит Владислава Васильєва. Останній розповів, що на початку «служби» у лавах незаконних збройних формувань мав посаду «патрульного інспектора» і звання «молодшого сержанта». Потім, після підписання контракту, здобув звання «рядового». Після півроку служби Васильєв отримав звання сержанта. А у 2018-му році – звання лейтенанта. Підсудний розповів, що майже одразу отримав паспорт «ЛНР», а російський паспорт зробив лише у 2021-му році. Втім, від громадянства України та від українського паспорта він не відмовлявся. 

«У 2014-му році я влаштувався на роботу на службу в «ЛНР». А уже в 2015-му я поступив на контрактну службу, там прослужив рік. Потім, з 2016-го, підписав контракт ще раз. А вже у 2018-му – підписав ще один контракт», – розповів він. 

Від участі у повномасштабному наступі на Україну він не відмовився. 

«23-го лютого 2022-го ми отримали наказ від командира висуватися і очікувати розпорядження. А о 3 годині ночі наступного дня нам наказали по понтонній переправі дістатися на підконтрольну Україні територію», – додав Васильєв. 

Прокурор: Яке перед вами ставили бойове завдання?

Васильєв: Завдання було заходити у певні райони і тримати оборону, допоки не буде наказу рухатись далі. Завданням було приїхати та закріпитися

Обвинувачений заявив, що його щомісячна заробітна плата складала в середньому 55-60 тисяч рублів. 

Суд в подальшому оголосив характеристику з місця утримання Васильєва, де останнього охарактеризували як акуратного та тихого, не схильного до конфліктів чоловіка. 

Суддя Шевченківського райсуду Києва Євген Мартинов під час засідання у справі бойовика «лнр» Владислава Васильєва 

Після допиту Васильєв заявив, що щиро кається у скоєному.  

«Коли я сюди потрапив, то побачив все з іншої сторони. Побачив, як люди до мене тут ставляться. Добре ставлення. Усвідомив повністю, що воював проти держави України, лише коли потрапив у полон», – сказав підсудний. 

В дебатах прокурор просив призначити Васильєву покарання у вигляді 13,5 років позбавлення волі. А також частково врахувати вирок Петропавлівського райсуду Дніпропетровської області від 9-го червня 2022-го року (про цю справу читайте нижче). 

Таким чином, держобвинувач просив призначити остаточне покарання для Васильєва – 14 років за ґратами. 

Виступаючи в дебатах, Васильєв наголосив: «я дуже шкодую про вчинені мною дії, шкодую, що так сталося. Дуже-дуже-дуже шкодую. Хочу, щоб в Україні наступив мир нарешті. Треба закінчувати цю війну, хочеться вже миру». 

Його адвокатка – Наталія Годись –  звернула увагу, що Васильєв має на утриманні малу дитину. Вона просила більш м’якого покарання, адже її підзахисний усвідомив свої помилки. 

В останньому слові підсудний сказав: «Треба відновлювати Україну. Треба відбудовувати Донбас». 

Насамкінець суд пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, яке оголосять 13-го липня.  

Ще одна справа Васильєва 

Петропавлівський райсуд Дніпропетровської області у червні поточного року визнав Владислава Васильєва винуватим у посяганні на територіальну цілісність України. Обвинувачений пішов на угоду зі слідством, визнавши себе винуватим. Суд затвердив угоду про визнання винуватості (угода укладається між прокурором та підсудним на досудовому слідстві), призначивши йому покарання у вигляді 10-ти років ув’язнення. 

Як йдеться у матеріалах справи, у червні 2014-го Васильєв вступив до лав  батальйону патрульної служби “МВД ЛНР” у Луганську. Прокуратура стверджувала: Васильєв усвідомлював що вступає до незаконного формування, метою якого є загарбання росією території незалежної держави. Відтак, Васильєв ідейно підтримував дії незаконних формувань. 

У 2015-му, згідно матеріалів слідства, він пішов воювати за контрактом проти Збройних сил України на боці так званої «ЛНР» у складі «4 ОМБР». Вже у 2021-му він отримав підвищення, і обійняв посаду командира «1 взводу 5 роти 2 МСБ 4 ОМБР». 

У складі цієї ж мотострілкової бригади Васильєв брав участь у вторгненні рф в Україну в лютому. Його «бій» завершився 15-го березня, коли він потрапив у полон до ЗСУ. 

Назвали сепаратистом 

В інтерв’ю Володимиру Золкіну Васильєв розповідав, що працював кухарем у ресторані до 2014-го року. Зауважував: до приходу росії їздив відпочивати на море в Крим, допомагав мамі грошима, а також мав змогу відкладати кошти. Втім, все змінилося з приходом рф. 

Владислав Васильєв (праворуч) під час інтерв’ю журналісту Володимиру Золкіну 

«При Україні мені жилося непогано, зарплата була хороша. Потім заклад закрився через усі ці події (у 2014-му році)»,- казав Васильєв. 

В інтерв’ю він розповів, буцімто родичі з Києва у 2015-му відмовилися прийняти його, назвавши сепаратистом. 

«Ще до того, як я мав відношення до бойових дій, мати вирішила подзвонити далеким родичам у Київ, щоб вони мене забрали. А вони натомість сказали, що ми всі сепаратисти. Можливо мене це якось зачепило. Згодом сусід запропонував попрацювати у них у так званому «МВД ЛНР», там людей не вистачало», – розповідав Васильєв.