Військовослужбовець «Азову» Данило Коваль розповів під час свідчень у Шевченківському суді 25-го січня, як виявив у обвинуваченого Владислава Лютинського військовий квиток «ДНР». 

На цьому судовому засіданні суд допитував свідків у цій справі. 

На лаві підсудних – Владислав Лютинський. Йому інкримінують участь у терористичній групі (ст. 258-3 Кримінального кодексу України) та у непередбачених законом збройних формуваннях (ч. 2 ст. 260 КК України). 

За даними слідства, він «служив» у складі незаконного збройного формування «ДНР» у 2015-му році. Там він входив до складу підконтрольних РФ так званих «1-го та 2-го армійських корпусів». Зокрема, проходив службу в загоні спеціального призначення  «Республіканської гвардії ДНР».

Однак про це стало відомо лише тоді, коли Лютинський прийшов із власної ініціативи на співбесіду, аби потрапити до лав «Азову». Примітно, що нині обвинувачений з лютого по вересень 2022 -го проходив службу в рядах ЗСУ. Він був у підрозділі забезпечення, постійно знаходився при штабі. 

Лютинський народився у селищі міського типу Новий Світ Старобешівського району Донецької області. Він там проживав до свого 25-річчя, а у 2021-му поїхав до родички у Запоріжжя. 

Хотів до полку «Азов» 

Суд 25-го січня допитав низку свідків, серед яких українські військовослужбовці, а також свідок захисту – родичка підсудного. 

Військовослужбовець Руслан Коваленко розповів, що Лютинський був на службі у його підрозділі на момент спроби пройти співбесіду в “Азові”. Охарактеризував його погано: як особу, схильну зловживати алкоголем та ухилятись від роботи. 

«З перших днів він нормально задачі виконував. А потім все різко погіршилося: було вживання спиртних напоїв, потім було вкрадено боєприпаси. У вересні було, що він самовільно залишав частину [коли поїхав на співбесіду до Азову]. Один раз я його бачив, коли він в неадекватному стані перебував. Відправляли його на медичне обстеження, але воно нічого не показало [вмісту наркотичних речовин]. Так, він розповідав мені, що хоче у полк «Азов»», – розповів свідок. 

Про крадіжку не заявляли у відповідні органи, оскільки тривали бойові дії і було не до того. 

Втім, про його приналежність до «служби» у «ДНР» свідок не знав, аж поки його не викликали в СБУ для допиту по даній справі. 

В подальшому суд допитав військовослужбовця Данила Коваля, який фактично викрив обвинуваченого під час спеціалізованої перевірки, яка передбачала огляд телефона. Саме в телефоні у одній із переписок він виявив фотографію військового квитка «ДНР» Лютинського. 

«Лютинський прийшов до рекрутингового центру [щодо прийому до «Азов»]. Люди з окупованих територій проходять у нас спеціалізовану співбесіду. От я її і провів. В ході співбесіди було виявлено, що він проходив службу у «ДНР». У його телефоні було знайдено фото військового квитка «ДНР», фотографії зі зброєю. Він казав, що спілкувався з СБУ [начебто був агентом української спецслужби], але жодного підтвердження не надав. В подальшому наші офіцери зв’язалися зі Службою безпеки для подальшої його передачі. Він явно гордився тим, що служив у лавах «ДНР». А мотивацією його залишення цих структур було те, що йому погано платили», – повідомив свідок. 

За його словами, від Лютинського він не почув розкаяння щодо участі у незаконному збройному формуванні. 

Вихвалявся військовим квитком «ДНР»

Наступним в суді допитали військовослужбовця Олександра Іщенка. Він познайомився з Лютинським після початку повномасштабного вторгнення росії, безпосередньо на війні. 

«Він казав мені, що був у «ДНР» у 2015-му році. Ми не повірили, а він почав показувати усім фотографії на телефоні того періоду. Я думаю, він цим пишався», – сказав Олександр. 

Свідок зауважив: Лютинський розповідав, що він начебто агент СБУ. Він казав, що збирав і передавав інформацію для України, перебуваючи у «ДНР».  

Лютинський же в суді повсякчас переконував: начебто був агентом СБУ і передавав дані про розташування частин «ДНР». 

Свідок з числа військовослужбовців – Дмитро Штина – в суді повідомив: Лютинський розповідав і йому, що був начебто агентом СБУ. 

«З Лютинським ми разом служили. Він показував мені фото військового квитка з «ДНР», розповідав, що займався там в охороні, якось так. Про те, чи стріляв він у бік ЗСУ, він не розповідав», – зауважив він. 

Проте свідки зазначили, що до правоохоронних органів не звертались, дізнавшись про минуле Лютинського, адже активно виконували бойові завдання. 

СБУ заперечила співпрацю з Лютинським

Тітка підсудного Валерія Лютинська розповіла суду під час допиту, що її племінник хотів воювати на передовій. 

«Владислав переїхав до Запоріжжя влітку 2021-го року на підконтрольні Україні території. Він не хотів отримувати паспорт РФ, а хотів бути громадянином України», – сказала вона. 

За її словами, Лютинський прагнув захищати Україну, тому мав намір піти воювати на боці нашої держави. 

Вона стверджувала, що СБУ після приїзду Лютинського до Запоріжжя пропонували йому співпрацю, і він не відмовився. 

Прокурор Сергій Труш у коментарі Watchers наголосив: СБУ не підтвердила інформацію про те, що Лютинський міг бути їх агентом. Ба більше, в «ДНР» він «служив» у 2015-му, а стверджує, що відомство запропонувало йому співпрацю після приїзду на підконтрольні Україні території, тобто у 2021-му. 

Прокурор припустив, що Лютинський тримав на телефоні фото військового квитка «ДНР», щоб убезпечити себе на випадок потрапляння в полон. 

Завербований спецслужбами рф

За даними СБУ, до 2018-го року Лютинський брав активну участь у бойових діях проти українських військ на сході нашої держави.

Проте згодом бойовик залишив своїх ватажків і виїхав до РФ. Там він був завербований російськими спецслужбами для проведення розвідувально-підривної діяльності.

Щоб виконати завдання, зловмисник був перекинутий з території рф в Україну до початку повномасштабного вторгнення.

З огляду на проникнення до лав ЗСУ, він міг передавати своїм російським «кураторам» дані про місця дислокації та переміщення наших військ, а також кількість їх особового складу і техніки.