Після завершення Олімпійських Ігор у Парижі питання боротьби з участю у міжнародних змаганнях росіян та білорусів, які підтримують війну та підтримують авторитарний режим, не втрачає своєї актуальності. Так, вони і надалі намагатимуться виступати на чемпіонатах світу, Європи та інших престижних змаганнях, організацією яких займаються міжнародні спортивні федерації. Багато з них є відверто проросійськими і вони явно заплющують очі на всі факти підтримки війни російськими спортсменами.
Що ж варто робити Україні, щоб досягати успіхів у питанні відсторонення росіян та білорусів від змагань?
Санкції
Востаннє Україна запроваджувала санкції проти російських спортсменів у квітні 2023 року. Це своїм указом зробив Президент України Володимир Зеленський. З того часу минуло близько 1,5 роки. Нових санкцій не було.
Саме з цієї причини до підсанкційних списків не потрапило багато титулованих російських та білоруських спортсменів, які підтримали війну та режими своїх країн. Про частину з них в своїх матеріалах згадував і Watchers.
Запровадження санкцій Україною має стати першим кроком до таких ж дій з боку ЄС, США та інших наших союзників. Санкції в найбільш “спортивних” країнах, де найчастіше відбуваються міжнародні змагання, завадять підсанкційним спортсменам змагатися на їх полях та майданчиках.
Однак, саме Україна має робити перший крок в цій ситуації. Погодьтеся, буде дивно вимагати від ЄС чи США запровадити санкції проти якихось спортсменів, щодо яких відсутні відповідні дії з боку України.
Кримінальні справи
Відкриття кримінальних справ проти російських спортсменів, які підтримують агресивну війну та геноцид, фінансують підрозділи найманців або вчиняють інші правопорушення, має відбуватись паралельно з санкційними процесами щодо них. Коли йтиметься про розслідувані і доведені факти, Україні буде простіше апелювати до міжнародної спортивної спільноти.
“Дивіться, у вас в змаганнях беруть участь фігуранти кримінальних справ, щодо яких висунуто обґрунтовану підозру\звинувачення щодо співучасті у воєнних злочинах або мови ненависті”, – такі заяви з боку представників наших спортивних структур організаторам великих міжнародних турнірів буде вже складніше ігнорувати.
Першою ластівкою може і має стати “герой” кількох матеріалів Watchers – спортсмен Владіслав Ларін, який брав участь у організації фінансування окупаційних військ
Окремою розслідуваною категорією мають стати російські і білоруські атлети, які незаконно відвідують анексований Крим.
Боротьба за відсторонення російських спортивних федерацій
Ще у жовтні минулого року Міжнародний олімпійський комітет відсторонив Олімпійський комітет росії через включення до його складу олімпійських органів з окупованих територій України. Мова йде про регіональні олімпійські комітети окупованих частин Херсонської, Запорізької Донецької та Луганської областей.
Однак, те саме зробили десятки російських спортивних федерацій з різних видів спорту. Наприклад, “Трибуна” нарахувала 22 російські федерації, які в свій склад включили регіональні підрозділи з окупованих російських територій.
Тому українські спортивні федерації мають апелювати до вчинку МОК та вимагати від відповідних міжнародних федерацій так само відсторонити росіян.
Робота з країнами-партнерами щодо заборони в’їзду на їхню територію прихильників війни
Українські федерації мають створити перелік найбільш престижних турнірів, в яких будуть брати участь російські та білоруські спортсмени.
Багато таких турнірів проходять в країнах, які поділяють погляд України на російську агресію та є нашими союзниками.
Наступний крок – відправлення в посольства та інші офіційні органи влади цих країн підтвердженої та доказової інформації про росіян та білорусів, які підтримують війну, та мають намір взяти участь в змаганнях.
Цілком можливо, що деякі з таких країн просто не видаватимуть візи прихильникам війни.
Наприклад, цього року Румунія не допустила на свою територію більше десяти титулованих російських борців, які підтримали війну. Це доводить, що робота в цьому напрямку може принести позитивні результати.
Досвід Олімпіади та міжнародних змагань, що передували їй, довели, що подібний комплексний підхід навіть зусиллями невеликої групи ентузіастів може бути ефективним. Тепер настав час скористатись розробленими та випробуваними підходами для більш масштабної та залученої роботи у цьому напрямку наших спортсменів, чиновників, правоохоронних органів та дипломатів. Використання спорту у пропагандистських цілях росією повинно бути зупинене.