Суддя Соломʼянського райсуду Києва Оксана Криворот увімкнула по відеозвʼязку з Білорусі у судове засідання обвинуваченого у переслідуваннях майданівців експрокурора-втікача Олександра Бевза, без необхідної процедури ухвалення рішення щодо можливості такої його участі. Це сталося 10-го січня, інформує Watchers після участі у черговому засіданні у справі. 

В часи Майдану Бевз був держобвинувачем у справі щодо Дмитра Юрченка та Михайла Овсієнка, яких зупинили працівники тодішньої ДАІ в центрі Києва. Вони перевозили автомобільні шини, а отримали кримінальну справу за нібито участь у масових заворушеннях.  Слідство вважає, що тодішні працівники міліції та прокуратури сфабрикували справу у рамках переслідування активістів та задля залякування протестувальників.

Відтак колишього державного обвинувача з київської прокуратури Олександра Бевза, уродженця міста Калінінград (Росія), звинувачують у зловживанні владою та службовим становищем, та у притягненні завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, поєднаної зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією.

Після Революції Гідності Бевз всупереч положенням закону про люстрацію перейшов на роботу до Генеральної прокуратури України, однак пізніше був звільнений. Це сталося у жовтні 2014-го. 

За даними нашого джерела у правоохоронних органах, Бевз залишив Україну через пункт пропуску з Білоруссю. За наявною інформацією він там і переховується. За даними розшукових обліків МВС, Бевз у розшуку з 4 грудня 2014.

Зʼявився, коли справа зарухалась

Підсудний після 10 років перебування у розшуку захотів брати участь у засіданнях в своїй справі через відеозвʼязок. І хоча він відмовився говорити, де знаходиться, джерело у правоохоронних органах стверджує – востаннє місцезнаходження Бевза зафіксовано все ще у Білорусі.

Бажання брати участь у процесі у Бевза  вочевидь зʼявилося після того, як прокуратура вирішила поновити розгляд справи, і просить про слухання за процедурою in absentia (заочно) – без участі підсудного.  

До цього справа фактично не розглядалась – лише у 2021-му році Соломʼянський райсуд Києва оголосив Бевза у міжнародний розшук, а провадження зупинив до його розшуку. 

Проте восени 2023-го року прокуратура вирішила ініціювати питання про дозвіл на затримання Бевза та взяття його під варту. Це дозволяє почати процедуру заочного судового розгляду (без участі обвинуваченого) і зрушити справу з місця.

За словами нашого співрозмовника у правоохоронних органах, після цього адвокат Бевза повідомив, що знайшов свого підзахисного, і останній хоче брати участь у судовому розгляді, але по відеоконференцзвʼязку.

Відтак адвокат Бевза Андрій Подосінов на слуханні 10-го січня заявив у суді своє клопотання – про здійснення судового розгляду в режимі відеоконференцзвʼязку з власних засобів звʼязку за участю обвинуваченого. Бевз тоді сказав, що відмовляється повідомити своє місцезнаходження, бо нібито справа проти нього є політичною. 

За правилами, представник суду тієї території, на якій він знаходиться, повинен перевірити його документи та здійснити низку інших процесуальних дій перед тим, як обвинувачений зможе брати участь у засіданні. Зазвичай такий звʼязок відбувається з місцевого приміщення суду. У цьому випадку ж Бевз виходив на звʼязок з невідомого місця, яке відмовився називати, і відтак ці процедури були порушені.

«Подібна практика не передбачена законом, порушує процесуальні вимоги, бо памʼятку про права йому вручити немає кому. Перевірити його особу – неможливо. За законом це можливо, але якщо він прийде в будь-який інший український суд, і братиме участь по відео. А з власних засобів – законом не передбачено. Або ж у виключних випадках – коли неможливо забезпечити участь в інший спосіб. Але це може бути виключний випадок, не повʼязаний з бажанням чи небажанням обвинуваченого прибути в засідання», –  додав  наш співрозмовник. 

Фактично, 10-го січня Бевза увімкнули в засідання, не ухваливши процесуальне рішення по клопотанню щодо відеоконференцзвʼязку з обвинуваченим. Виникла парадоксальна ситуація: суддя залучила в засідання через відеозвʼязок Бевза прямо в  процесі заслуховування аргументів про те, чи вмикати Бевза відеозвʼязком з невідомого місця без перевірки документів та інших процедур і до ухвалення рішення з цього приводу.

«Якщо цей прецедент буде мати місце, то будь-який адвокат скаже: «але ж інші суди так працюють, то давайте вводити таку практику», – додало наше джерело. 

Засідання 17-го січня, на якому мали б вирішити питання стосовно клопотань обох сторін, зняли з розгляду на прохання захисника Андрія Подосінова, адже у нього були невідкладні слідчі дії. 

Ситуацію ускладнює те, що у 2019 році суддя Оксана Криворот намагалась отримати самовідвід у цій справі, пояснивши, що знайома з фігурантами справи.

Секретар судді Оксани Криворот у коментарі Watchers зазначив, що 10-го січня Бевз вмикався у засідання за допомогою програми відеозвʼязку Easycon, яка інтегрована з Електронним судом, який у свою чергу потребує електронного підпису. Проте досі лишається невідомо, як Бевз отримав електронний підпис, перебуваючи на території іншої країни з 2014-го року. 

Наступне слухання заплановано на 22 січня на 14:30. 

Обмеження щодо участі у суді через відеоконферецію

Довідково: У ч. 1 ст. 336 КПК йдеться про те, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні, але лише за пʼяти підстав:

• за станом здоров`я або з інших поважних причин; 
• необхідності забезпечення безпеки осіб; 
• проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
• необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 
• наявності інших підстав, визначених судом достатніми. 

Частини 4,5, 6 цієї статті передбачають, що учасник судового процесу, який бере в ньому участь дистанційно може знаходитись на території юрисдикцїі судів, яким український суд може дати доручення, або в СІЗО чи колонії. Документи такої особи обовʼязково повинні бути перевірені представником суду, що має юрисдикцію на цій території або представником установи виконання покарання.

Історія судового процесу щодо Бевза

Солом’янський райсуд Києва розглядає цю справу з 2016-го року. Не зважаючи на це, розгляд донині перебуває на стадії підготовчого засідання. 

Спочатку судді брали самовідводи, справу скерували до Апеляційної інстанції для передачі на розгляд до іншого суду. Проте 21 лютого 2017 року Апеляційний суд відмовив  і повернув обвинувальний акт до Солом’янського райсуду для розгляду. 

Надалі суддя Оксана Криворот заявила самовідвід від розгляду даного провадження, оскільки особисто знайома з фігурантами справи. Однак цей самовідвід відхилили. Суддя Криворот 5 вересня 2019 року ухвалила рішення про передачу даної кримінальної справи до Вищого антикорупційного суду, посилаючись на те, що експрокурору інкримінують перевищення влади та службових повноважень. 

30 жовтня 2019 року Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання захисника і скерував матеріали справи до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності. 

Проте, 8 листопада 2019 року Апеляційна палата ВАКС знову скерувала обвинувальний акт у даній справі до Солом’янського райсуду столиці. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.