Вища рада правосуддя 4 березня залишила в силі рішення третьої дисциплінарної палати, що рекомендувала звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Про це повідомляється на сайті ВРП.
Скарги на Павла Вовка подав на той момент адвокат Роман Маселко, який сьогодні є членом Вищої ради правосуддя (ВРП), у липні 2021-го та в травні 2022 року (загалом чотири).
Одна з них стосувалася кримінальної справи, яку відкрило Національне антикорупційне бюро у 2019 році за фактами можливого впливу суддів Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що проводить конкурсні процедури щодо суддів.
В основі провадження – аудіозаписи НАБУ нібито з кабінету Павла Вовка, зроблені в рамках досудового розслідування у «майданівській справі», один з епізодів якої стосувався судових рішень ОАСКу щодо учасників «Автомайдану».
У підсумку підозри, а згодом обвинувальні акти отримали судді ОАСКу — голова Павло Вовк, його заступник Євген Аблов та судді Ігор Погрібніченко, Володимир Келеберда, Богдан Санін, Ігор Качур, Олексій Огурцов, члени Вищої кваліфкомісії суддів (станом на той час) Сергій Остапець та Микола Сірош, адвокат Олександр Кротюк, а також голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Згодом суд задовольнив клопотання останнього про закриття щодо нього провадження за спливом терміну притягнення до кримінальної відповідальності.
Сьогодні справа розглядається у Вищому антикорупційному суді.
Інша скарга Маселка стосувалася розмов, за даними слідства, Вовка та Аблова, під час якої вони нібито обговорюють можливість «замінувати» приміщення ВРП у день, коли був запланований розгляд дисциплінарної скарги на Аблова. На думку Маселка, такі дії не сумісні з посадою судді і підривають довіру до судової системи. А тому просив притягнути Вовка до дисциплінарної відповідальності і звільнити.
Отримавши ці скарги, ВРП об’єднала їх в одне провадження і відкрила дисциплінарну справу щодо судді Вовка у квітні 2024-го. Для її розгляду Спеціалізована антикорупційна прокуратура надала членам ВРП частину матеріалів слідства, у тому числі розсекретила негласні слідчо-розшукові дії, а також надала результати експертиз, які підтверджували голоси суддів на записах.
Суддя Вовк у своїй поясненнях зазначив, що аудіозаписи НАБУ є «нічим іншим як монтажем, результат якого немає жодного стосунку до реальності», а метою таких дій є дискредитація судової системи в очах громадськості загалом і його, як представника судової системи.
Він також посилався на те, що у серпні 2019 року ВРП розглядала клопотання щодо відсторонення його та інших підозрюваних суддів на основі оприлюднених записів НАБУ. Тоді клопотання прокуратури відхилили.
Крім того, Вовк зазначив, що, відновідно до чинного законодавства, аудіозаписи слідства можуть бути використані лише щодо розгляду кримінального провадження, а не як підстава притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Суддя також доводив членам дисциплінарної палати, що сплив термін притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки згідно з Законом «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Натомість члени дисциплінарної палати ВРП у своєму рішенні зазначають, що за інформацією, яку вони отримали із суду, Вовк перебував на лікарняному із березня 2019 по 30 травня 2022 року, загалом 191 день. За мінусом цих днів з моменту початку проти нього дисциплінарної скарги термін не закінчився, вважають у ВРП.
У підсумку третя дисциплінарна палата ВРП притягнула до відповідальності суддю у листопаді 2024 року.
Тривалий розгляд скарги пов’язаний із тим, що на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну більша частина членів ВРП пішла у відставку, виражаючи свою незгоду із новою судовою реформою, що передбачала в тому числі перевірку членів ВРП спеціально створеною Етичною радою, до складу якої увійшли також іноземні експерти. Свою роботу ВРП відновила у січні 2021-го.
Крім того, судова реформа президента Володимира Зеленського передбачала створення Служби дисциплінарних інспекторів при ВРП – окремого підрозділу, що здійснюватиме попередній розгляд дисциплінарних скарг на суддів. Вона запрацювала наприкінці 2024 року. До цього повноваження розглядати дисциплінарні скарги мали дисциплінарні палати ВРП.
Відповідно до регламенту ВРП, суддя має право оскаржити рішення дисциплінарної палати щодо нього перед всім складом ради, чим суддя Вовк та його адвокат скористалися. Та ВРП залишила рішення в силі.
Утім, це ще не остаточне рішення. Весь склад ВРП повинен ще раз розглянути рекомендацію дисциплінарної палати і вирішити, чи звільняти Вовка, чи ні.
Нагадаємо, що попри те, що Павло Вовк, як і судді Окружного адміністративного суду Києва мають статус суддів, утім, фактично не здійснюють правосуддя після ліквідації цього суду у грудні 2022-го. Замість нього створений Київський міський окружний адміністративний суд.
Титульне зображення: Фундація DEJURE