Ірпінський міський суд 15-го лютого відклав розгляд справи щодо девʼятьох російських військовослужбовців за жорстоке катування цивільного під час окупації Бучі.
Окупантів судять заочно (тобто без їх участі), адже їм вдалося втекти після звільнення території.
Обвинувачені – військовослужбовці рф з 64-ї мотострілецької бригади РФ:
- молодший сержант Вячєслав Лаврєнтьєв
- рядовий Грігорій Наришкін
- рядовий Васілій Князєв
- єфрейтор Сємьон Мальцев
- рядовий Сєргєй Пєскарьов
- рядовий Альбєрт Раднаєв
- єфрейтор Міхаіл Кашин
- єфрейтор Андрєй Бізяєв
- єфрейтор Дмітрій Сергієнко
Їм інкримінують порушення законів та звичаїв війни, яке полягало у жорстокому поводженні з цивільним населенням.
У цьому кримінальному провадженні йдеться про епізод неодноразового катування чоловіка, який нині має статус потерпілого.
Підсудні безпідставно затримували та катували людей
28-го квітня 2022-го року Бучанська окружна прокуратура Київської області заочно повідомила про підозру військовослужбовцям 64 окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ збройних сил РФ.
За даними слідства, під час окупації Бучі російські військові тримали у заручниках цивільних людей, які не брали участі у бойових діях та не мали зброї. Окупанти не забезпечували їх продуктами харчування та питною водою.
Підозрювані позбавляли людей можливості вільно пересуватися, ставили їх на коліна, зав’язували очі липкою стрічкою та ганчірками, руки зв’язували пластиковими хомутами. Потерпілим погрожували вбивством і цілеспрямовано стріляли у їх напрямку.
Вони вимагали від людей інформацію про розташування ЗСУ та територіальної оборони. Людей били кулаками по тілу, прикладом зброї по ногах, пальцях ніг та грудній клітині. Крім того, окупанти грабували місцеве населення, забираючи особисті речі і побутову техніку.
Хід розгляду
Обвинувальний акт у даній справі надійшов до Ірпінського суду ще 13-го вересня 2022-го року. Наступного дня справу вже було призначено до розгляду.
Але прокурор просив відправити справу до апеляції Києва для визначення іншого суду, який би взявся за розгляд.
Обґрунтовуючи вимоги клопотання прокурор вказав: потерпілий у цій справі проживає в Оболонському районі столиці. Тому він просив скерувати матеріали провадження до Оболонського райсуду Києва.
Крім того, прокурор просив врахувати обстановку на території Бучанського району Київської області після деокупації,відсутність матеріального забезпечення потерпілого та віддаленість Ірпінського міського суду від його місця проживання. Проте Київський апеляційний суд відмовив.
«Колегія суддів вважає, що зазначені прокурором обставини можуть бути вирішені шляхом подання потерпілим клопотання до Ірпінського районного суду Київської області про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з приміщення Оболонського районного суду м. Києва», – вважали судді.
Що відомо про злочини в Бучі
Буча була під тимчасовим контролем окупантів з 27-го лютого по 31-ше березня. Впродовж цього часу рашисти тримали у заручниках цивільних людей, які були без зброї і не брали участі у бойових діях. Окупанти не давали полоненим ні їжі, ні води.
Після звільнення міста там виявили сліди кривавих масових вбивств, деякі тіла були просто викинуті на вулицю, частина яких – із зв’язаними за спиною руками.
Міський голова Бучі казав: вбивства місцевих були цілеспрямованими. А окупанти заздалегідь склали списки людей, яких хотіли знищити.
Правоохоронці згодом виявили катівню в дитячому санаторії. Ба більше, міжнародні судмедексперти встановили: росіяни використовували металеві дротики, які зʼявились ще за часів Першої світової війни. Саме застосування цих пристроїв стало причиною настання смерті деяких цивільних.