Шевченківський райсуд Києва у пʼятницю, 24-го травня, закрив справу щодо ексначальника управління громадської безпеки ГУ МВС у Києві та керівників київського «Беркуту», яких звинувачували у силовому розгоні Майдану 30-го листопада та 1-го грудня 2013-го року, у зв’язку із закінченням строку давності.
Суд водночас звільнив обвинувачених від кримінальної відповідальності, повідомив потерпілий Сергій Колоша у коментарі Watchers.
На лаві підсудних були – колишній керівник управління громадської безпеки УМВС Києва Олег Мариненко, двоє ексзаступників командира полку київського “Беркуту” Андрій Дидюк та Микола Тягнирядно, а також в.о. командира 4 роти київського “Беркуту” та командир 3 роти київського “Беркуту” Юрій Шевченко та Євген Антонов.
Їх звинувачували у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням 30-го листопада 2013-го року. Мариненку також інкримінували епізод побиття на Банковій 1-го грудня 2013-го із додатковим обвинуваченням у службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків, та перешкоджанні діяльності журналістів.
Враховуючи закриття справи, цивільні позови потерпілих так і залишились без розгляду.
Потерпілий: це серйозне розчарування
Один із потерпілих у цій справі – Сергій Колоша – у коментарі Watchers зазначив, що закриттям справи не задоволений.
«Для мене це негативний результат, оскільки час витрачено. В підсумку: я розумію, що правда на нашому боці. Я готовий був у судах відстоювати правоту. І я підозрюю, що моя аргументація мала би вплив на рішення судді. А опоненти, будучи винуватими, взяли нас ізмором. В цьому негатив і є. Ти витратив час, отримав підтвердження того, що ти правий, а для опонентів це було – невеликою прогулянкою ходити по судах. А ці люди, виконавці, ключову роль грали, були головною ударною силою», – зазначив він.
За його словами, запит на справедливість не було реалізовано.
Потерпілий Сергій Колоша після отриманих під час розгону Майдану травм/ фотографія: AP
«Я розумію, що попри всі старання час зіграв проти мене. Це серйозне розчарування. Не реалізовано було запит на справедливість. А опоненти окрім того, що відбивались, вони ще залишалися при своєму. Тому суспільство в програші виявилось. Ти добиваєшся правди в межах закону, а ті мерзотники, які розганяли, скористалися законом і вийшли сухими з води», – додав він.
Одним з потерпілих у справі був активіст і громадський діяч Роман Ратушний. Але він не дочекався рішення суду у цій справі, оскільки загинув у 2022-му році, захищаючи Україну від російських загарбників. Роман був розвідником 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр».
Ще один потерпілий – Дмитро Фортунатов – помер у 2018-му році. Його фотографії, зроблені під час подій Революції Гідності, стали важливими доказами у багатьох справах Майдану.
На початку суддю відвели через упередженість
Обвинувальний акт у справі надійшов до Шевченківського райсуду Києва 23-го липня 2015-го року. Тільки 26-го жовтня 2017-го року Шевченківський суд призначив справу до розгляду по суті.
13-го лютого того ж року потерпілий у справі заявив відвід головуючій судді Олені Мєлєшак у зв’язку з сумнівами в її неупередженості. Потерпілий в заяві зазначив: під час Майдану суддя працювала у Шевченківському районному суді і розглядала справи проти «Автомайдану». Суд задовольнив відвід. Попередні три спроби потерпілого відвести суддю Мєлєшак завершилися невдачею.
Як повідомляло видання “Ліга.нет“, в листопаді 2015-го року колега судді Мєлєшак – суддя Макаренко – дала прес-конференцію, де заявила про те, що під час розгляду однієї зі справ проти активістів «Автомайдану», на початку 2014-го року, вона піддавалася тиску з боку керівництва суду, а саме з боку голови суду – судді Мєлєшак.
Як вбачається з рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Мєлєшак ухвалювала постанови, якими позбавляла осіб права керування автомобілем строком на 4 місяці через те, що вони нібито не зупинились на вимогу інспектора ДАІ 29-го грудня 2013-го (день проведення акції протесту – поїздки «Автомайдану» до резиденції президента Януковича в Межигір’ї).
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що під час розгляду зазначених адміністративних справ суддею були допущені порушення. Проте до відповідальності її не притягнули.
Нагадаємо, дії беркутівців 30-го листопада 2013-го року відомі як силовий розгін Студентського Майдану. Тоді, за версією прокуратури, обвинувачені та їх підлеглі силою витісняли людей з Майдану Незалежності, використовуючи фізичну сили та кийки.
Частину протестувальників затримали та відвезли до відділків міліції. Також понад 100 людей отримали травми від дій правоохоронців.