Печерський райсуд Києва 10-го березня 2021-го року звільнив від кримінальної відповідальності у одній зі справ Майдану колишнього даішника Олександра Щербу через сплив строків давності.
Про це йдеться у тексті рішення, яке є у розпорядженні Watchers.
Олександр Щерба в часи подій Революції Гідності працював у структурі ДАІ. Його звинувачували у службовому підробленні та перешкоджанні проведенню мирних мітингів. Йдеться про епізод притягнення до адміністративної відповідальності активістів, які брали участь в автопробігу до маєтку Януковича у Межигір’ї 29-го грудня 2013-го року.
За даними слідства, Щерба склав неправдиві офіційні документи щодо нібито порушень з боку активістів. Так, 28-го та 29-го грудня 2013-го він склав рапорти на ім’я командира полку ДАІ в Києві стосовно активістів щодо нібито невиконання ними вимоги про зупинку.
Суд 6 років не міг провести підготовче засідання у справі Щерби. Обвинувальний акт надійшов до розгляду в суд ще у 2014-му році. Потім була зміна підсудності за клопотанням захисту. В подальшому судді брали самовідводи, і, таким чином, початок розгляду відтягувався.
Суть справи
За даними слідства, 28-го грудня 2013-го року Щерба склав рапорт про те, що автомобіль «Мерседес-Віто» нібито не зупинився на його вимогу і продовжив подальший рух у складі колони.
Після цього, 3-го січня 2014-го року, рапорт скерували за місцем реєстрації авта, до Львівської області. Вже 11-го січня інспектор Червоноградського відділу у Львівській області склав адмінпротокол на водія про начебто скоєне ним правопорушення за ст. 122-2 КУпАП (невиконання вимоги про зупинку). Підставою був рапорт Щерби.
Документ скерували до Червоноградського міського суду Львівської області. А 3-го березня 2014-го суддя закрив провадження через відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення.
29-го грудня 2013-го Щерба склав рапорт про те, що нібито водій машини «Мітсубіші» проігнорував вимогу про зупинку. В подальшому було складено адмінпротокол та скеровано до Подільського районного суду Києва. І 18-го лютого 2014-го суддя визнав водія винуватим, позбавивши його права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці.
Щерба 29-го грудня 2013-го також склав рапорт на водія автомобіля «Опель», також через начебто невиконання вимоги про зупинку. Згодом протокол про нібито адмінправопорушення скерували до Дарницького суду Києва, який вже 24-го лютого 2014-го закрив провадження, бо не побачив в діях водія складу адміністративного правопорушення.
29-го грудня Щерба також склав рапорт на водія автомобіля «Фіат» з ідентичних підстав. Протокол про адмінправопорушення надійшов до Деснянського райсуду Києва, де 13-го березня 2014-го справу було закрито.
Ідентичний рапорт з тих же підстав Щерба склав і на водія автомобіля «Дачія». Як наслідок, суддя Деснянського райсуду Києва 29-го січня 2014-го визнала водія винуватим і стягнула штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Такий же рапорт Щерба склав 29-го грудня на водія автомобіля «ВАЗ». А Деснянський райсуд Києва 7-го березня 2014-го закрив провадження у даній справі через відсутність в діях водія події та складу адміністративного правопорушення.
Щерба написав рапорт 29-го грудня і на водія іншої автівки «Фіат». Деснянський суд своєю чергою вже 7-го березня 2014-го справу закрив, бо не побачив складу правопорушення у діях водія.
Ідентичний рапорт було складено Щербою також на водія автомобіля «Пежо». 17-го січня 2014-го Дніпровський райсуд Києва визнав водія винуватим у невиконанні вимоги про зупинку. А у якості покарання – позбавив права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. Проте 3-го березня 2014-го Київський апеляційний суд це рішення скасував, а провадження – закрив.
29-го грудня Щерба написав рапорт і щодо водія автомобіля «ЗАЗ». 4-го березня 2014-го Дніпровський райсуд Києва закрив провадження, не побачивши складу правопорушення у діях водія.
Стосовно постанов, якими водії визнавались винуватими, згодом ухвалювались окремі рішення на виконання закону «Про недопущення переслідування та покарання з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». Тобто особи були звільнені від адміністративної відповідальності.
Слідство вважало: службові особи ДАІ МВС України хотіли перешкодити мирним акціям протесту. Саме тому з 28-го грудня 2013-го року масово складали неправдиві документи (рапорти) про нібито невиконання вимог про зупинку автомобілів за оперативними списками “автомайданівців”, які отримали після фіксації учасників поїзди до Межигірʼя та інших оперативних джерел. В подальшому ці рапорти ставали одним з головних доказів нібито винуватості власників автомобілів.
Слідство також наголошувало: складання вказаних рапортів призвело до обурення громадськості, набуло широкого розголосу по всій території України. Як наслідок – призвело до підриву авторитету органів внутрішніх справ.
Рішення суду
10-го березня 2021-го року Печерський суд ухвалив: звільнити Олександра Щербу від кримінальної відповідальності через закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Провадження ж закрили.
«Подія злочину мала місце в грудні 2013 року, відтак на час судового розгляду сплинув, передбачений п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди ОСОБА_6 на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності», – йдеться у рішенні суду.
Хід розгляду
На одному із перших підготовчих засідань у Шевченківському райсуді столиці, 31 липня 2015 року, прокурор клопотав про зміну підсудності даної справи. Суд задовольнив дане клопотання. Відтак, Апеляційний суд 10 серпня задовольнив подання і скерував обвинувальний акт на розгляд до Печерського суду.
У 2019 році суддя Олег Білоцерківець взяв самовідвід від розгляду даного провадження, оскільки він брав участь як слідчий суддя у справі, дотичній до цієї. Суд заяву задовольнив.
У вересні 2019 року самовідвід взяла і суддя Світлана Смик, мотивуючи заяву тим, що на стадії досудового розслідування брала участь у справі як слідча суддя. Відтак, суд задовольнив і її заяву. Врешті-решт, до розгляду перейшла суддя Віта Бортницька.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


