Дарницький райсуд Києва 30-го жовтня 2024-гороку закрив справу проти колишнього командира харківського «Беркуту» Владислава Лукаша через те, що спливли строки давності. Суддя Тетяна Щасна звільнила його від кримінальної відповідальності. Справу розглядали в суді вісім років.  

Обвинувачення проти Лукаша стосується розгону протестувальників 1-го грудня 2013-го року на вулиці Банковій та нападу спецпризначенців на протестувальників 18-го лютого 2014-го року під час мирної ходи в Урядовому кварталі. 

Дії тодішнього командира батальйону «Беркут» у Харківській області Владислава Лукаша кваліфікували як перешкоджання мітингам із застосуванням насильства,  перевищення влади та службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки, службовій недбалості, перешкоджання діяльності журналістів.

Епізоди, щодо яких було висунуто обвинувачення

У неділю 1 грудня на Майдан вийшла величезна кількість людей – адже напередодні відбувся кривавий розгін студентського Майдану “Беркутом”. З Майдану протест поширився на Бесарабські площу, де обурення вилилось у повалення пам’ятнику комуністу Володимиру Леніну, який був одним із символів російсько-радянської окупації України та на вулицю Банкову, де розташовувалась адміністрація тодішнього президента Януковича. Сутички частини протестувальників з “Беркутом” та бійцями Внутрішніх військ на Банковій обернулась жорстоким розгоном всіх присутніх на вулиці протестувальників, а також журналістів та волонтерів-медиків. Затриманих знерухомлених людей жорстоко били та катували у провулках та у дворі адміністрації президента.

18-го лютого 2014-го майданівці рушили ходою до Верховної Ради, вимагаючи обмежити повноваження тодішнього президента Віктора Януковича. Разом з тим, підступи до будівлі Ради було перекрито автомобілями, бійцями внутрішніх військ та працівниками «Беркуту». 

Слідство встановило, що після приходу активістів міліція майже одразу спробувала відтіснити людей, використовуючи спецзасоби, зокрема – світлошумові гранати та помпові рушниці. Потім «Беркут» почав витісняти учасників акції з вулиці Інститутської. 

Станом на 2024-й рік проти Лукаша розглядається ще одна справа у Солом’янському суді столиці щодо подій 18 лютого, у ній йому інкриміновано в тому числі організацію теракту. А у серпні 2024-го Лукаш отримав нову підозру яка стосується штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого.  

Як закривали справу по розгонам на Банковій та в Урядовому кварталі

Адвокатка Наталія Вознюк ще 19-го березня 2024-го року заявила клопотання про закриття справи та звільнення Лукаша від кримінальної відповідальності через сплив строків давності. Адже злочини, інкриміновані Лукашу, мали місце у 2014-му році, а з того часу вже минуло більше 10 років. Саме такого часу достатньо, щоб вважати обвинувачення проти Лукаша давніми, виходячи зі статей Кримінального кодексу, які йому інкримінували. 

Прокуратура наполягала, що у справі понад 100 потерпілих, і всіх необхідно повідомити про клопотання адвоката, а також запитати їх думку щодо цього. Суд погодився і відклав розгляд до 22-го квітня.

З того часу засідання відкладалось ще кілька разів для виклику і повідомлення всіх потерпілих. 

На слуханні 6-го жовтня прокуратура заперечувала щодо закриття справи. Заперечувала і представниця потерпілих Вікторія Дейнека. 

«Ми вже стільки років чуємо про невинуватість зі сторони захисту. Я вважаю, що з метою доведення своєї невинуватості він [Лукаш] міг би продовжити розгляд [до рішення суду]. А так – ми бачимо, що це є маніпуляція», – сказав тоді потерпілий Василь Пазиняк в суді. 

Довідково: у разі спливання строків давності справу можна як закрити на прохання обвинуваченого, залишивши фактично без відповіді питання про його винуватість чи невинуватість, так і дослухати справу до завершення і винести вирок. Другою опцією зазвичай користуються люди, впевнені у позитивному для них рішенні суду – щоб отримати виправдальний вирок і документальний доказ своєї невинуватості. 

Адвокатка Лукаша Наталія Вознюк своєю чергою заявила, що наполягає на звільненні від кримінальної відповідальності її підзахисного.  

«Ми просимо звільнити від кримінальної відповідальності та закрити провадження щодо нього. Це обовʼязок суду припинити кримінальне переслідування мого підзахисного, яке триває майже 10 років», – заявляла вона. 

Засідання продовжилось 30-го жовтня. Потерпілі висловились категорично проти закриття справи. Олександр Тимошенко зокрема звернув увагу на те, що його право на справедливий суд не буде реалізовано у разі, якщо справу щодо Лукаша закриють. 

Врешті решт суддя Тетяна Щасна ухвалила: клопотання захисниці Лукаша задовольнити повністю.  

«Клопотання адвоката Вознюк задовольнити у звʼязку із закінченням строків давності. Звільнити Владислава  Лукаша від кримінальної відповідальності. А кримінальне провадження відносно Владислава Лукаша закрити. Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду», – оголосила Щасна. 

Рішення про цивільні позови також означає, що постраждалі від дій беркутівців протестувальники не отримають компенсації.

Сторони можуть оскаржити дану ухвалу суду до апеляції Києва. 

Ця справа розглядалась в суді 8 років. Упродовж цього часу потерпілі відзначали затягування розгляду з боку сторони захисту численними відводами, неявками та клопотаннями про відкладення, відпустками та лікарняними. 

Спогади потерпілого медійника

Фотограф «Радіо Свобода» Сергій Нужненко свідчив у суді в цій справі про побої, яких він зазнав від «беркутівців» на Банковій 1-го грудня 2014-го року, під час розгону протестувальників та пізніше, під час очікування швидкої. 

Під час допиту він розповів, що 1-го грудня 2013-го року прийшов на акцію протесту, для фіксації подій, що відбувалися. Окремо потерпілий наголосив, що перші удари йому силовики почали наносити саме в той момент, коли він здійснював фотозйомку. 

«Люди почали масово бігти від тодішньої Адміністрації президента. За ними бігли працівники “Беркуту” та солдати внутрішніх військ. Вони людей збивали [з ніг] та били. Потім вони теж мене збили [з ніг] та почали бити. Зокрема, один з солдат Внутрішніх військ вдарив мене ногою. Потім до нього ще підбігли солдати Внутрішніх військ та “беркутівці” і вони почали мене бити разом. Кілька ударів мені нанесли гумовим кийком по голові. Я втратив свідомість. Пізніше я вже подивився відео свого побиття. Воно тривало 30-40 секунд», – згадував потерпілий.

Також він розповів, що впродовж часу очікування «швидкої» поруч з Адміністрацією президента, до нього кілька разів підходили «беркутівці» та наносили удари. Також ударів, за словами потерпілого, завдавали і іншим вже побитим учасникам акції, які чекали на допомогу лікарів.

Нужненко пригадував: 1-го грудня поранення він отримав приблизно о 16:30, а до лікарні він потрапив близько 12-ої ночі. Ба більше, вночі у лікарню до нього приїхали слідчі поліції та вручили йому підозру за нібито участь у масових заворушеннях.

«3-го грудня 2013-го Шевченківський суд мені присудив 2 місяці тримання під вартою»,  – розповідав потерпілий.

Довідково: у часи Майдану це було звичною тактикою міліції – прочісувати лікарні після великих розгонів та штурмів, виявляючи таким чином учасників протестів. На них заводили кримінальні справи за “масові заворушення”, багато кого кидали до СІЗО. Строки за цієї статтею складали 5 до 15 років залежно від деталей обвинувачення.

Ще одна справа: організація теракту

Станом на вересень 2024-го року Солом’янський райсуд Києва слухає ще одну справу щодо подій Майдану за звинуваченням Лукаша. 

У цій справі дії Лукаша 18-го лютого 2014-го трактуються у тому числі як організація теракту. 

«За даними слідства, [Лукаш], виконуючи явно злочинний наказ МВС та міліції Києва, організував вчинення підлеглими терористичного акту. Експравоохоронець забезпечив безпідставне і незаконне застосування співробітниками «Беркуту» спеціальних засобів та вогнепальної зброї по мітингувальниках», – йшлося у повідомленні на сайті Офісу Генпрокурора у 2021-му році. 

Метою таких дій у прокуратурі називають залякування населення та перешкоджання масовому руху активістів з Майдану до Верховної Ради 18-го лютого 2014-го.

У цій справі Лукашу інкримінують організацію, на виконання явно злочинного наказу:

• на перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, 
• терористичного акту, 
• незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, 
• умисних вбивств та закінчених замахів на вбивства, 
• заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень. 

Нова підозра: штурм Майдану в ніч на 19 лютого

У серпні 2024-го Лукаш, а також Ростислав Пацеляк (тодішній командир Львівського «Беркуту»), тодішній начальник штабу львівського «Беркуту» Микола Старосілець і Сергій Колбін (тодішній командир Севастопольського «Беркуту», який нині ховається у рф) отримали підозру щодо силового розгону протестувальників на Майдані в ніч з 18-го на 19-те лютого 2014-го. У цій справі ще триває досудове слідство. 

Їх підозрюють у:

• організації перешкоджання проведенню мітингів;
• перевищенні влади і службових повноважень;
• нанесенні тяжких тілесних ушкоджень
• організації умисного вбивства двох і більше осіб, а також у замаху на вбивство. 

За даними слідства, співробітники «Беркуту» тоді, у 2014-му, оточили Майдан зі сторони Європейської площі і вулиці Інститутської та штурмували активістів за допомогою БТРів та водометів, використовуючи військові прожектори. 

18-го лютого співробітники «Беркуту» та Внутрішніх військ почали штурм наметового містечка на Майдані Незалежності та Будинку Профспілок, щоб придушити протести. Тоді оголосили і про початок так званої «Антитерористичної операції». 

Під час штурму загинуло 12 активістів, 16 осіб отримали тяжкі тілесні ушкодження, 37- середньої тяжкості, 78 – легкі.

Титульне фото: Владислав Лукаш зі своєю адвокаткою на одному із засідань Дарницького райсуду Києва. Автор: Олександр Тимошенко