Шевченківський райсуд Києва у четвер, 21 березня, закрив справу розгону студентського Майдану щодо очільника КМДА часів Майдану Олександра Попова. Причиною стало закінчення строків давності.
Про це інформує Watchers, який був присутній на засіданні.
Олександр Попов очолював Київську міську державну адміністрацію з листопада 2010 до 14 грудня 2013 року. У цій справі Попова обвинувачували у перешкоджанні мирним акціям протесту.
За версією слідства, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року Попов дав вказівку завезти на Майдан Незалежності комунальну техніку для встановлення новорічної ялинки, – під приводом цього спецпризначенці з «Беркуту» розігнали мирний мітинг.
Справу закрили, вина невідома
Захисник Попова – Микола Карнаух – заявив клопотання про закриття справи щодо його підзахисного через сплив строків давності. Суд не оголошував під час розгляду повний текст цього клопотання, але надав сторонам час для висловлення своєї думки щодо документу.
Прокурор Костянтин Котляренко зазначив на слуханні, що суд мав би встановити винуватість або невинуватість Попова.
«Строки давності дійсно минули. Відповідно до статті 49 КПК, у разі вчинення особою кримінального правопорушення – вона підлягає звільненню. Звільнити можливо лише особу, яка вчинила правопорушення, у якому звинувачується. Суд не може звільнити від відповідальності невинну особу», – сказав він у виступі.
Також і представник потерпілих Антон Дикань виступив категорично проти закриття справи, оскільки потерпілі у такому разі не отримають розумну сатисфакцію за наслідками розгляду. Тобто їх цивільні позови залишаться нерозглянутими.
«Хочу нагадати суду, що після таких подій люди, які є потерпілими у цьому провадженні, повинні отримати розумну і адекватну сатисфакцію після того, що вони пережили», – наголосив він.
Зрештою суд пішов назустріч Попову і звільнив його від кримінальної відповідальності, закривши справу. Цивільні позови усіх потерпілих суд залишив без розгляду.
Зазначимо, у 2017 році захисник Попова вже просив звільнити свого підзахисного від кримінальної відповідальності. Він посилався на закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». Тоді суд йому відмовив.
Змова з російською агентурою для розгону Майдану
Справа проти Попова пов’язана з подіями початку Революції Гідності. В ніч на 30 листопада 2013 року силовики штурмували Майдан та силою розігнали протестувальників. Тоді багатьох з майданівців затримали та склали на них неправдиві рапорти, на підставі яких активістів могли притягнути до відповідальності.
Від дій силовиків тоді постраждали щонайменше 80 людей. Це лише ті, хто писали заяви до правоохоронних органів щодо порушення їх прав та ті, які звертались за медичною допомогою.
Тодішня міліція пояснювала свої дії тим, що активісти нібито перешкоджали встановленню ялинки та роботі комунальників.
В обвинуваченні щодо Попова вказано, що він змовився з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, тодішнім начальником київської міліції Валерієм Коряком та іншими високопосадовцями. Вони хотіли знайти офіційну причину для розгону протестувальників.
Для цього Попов дав вказівку вночі завезти техніку на територію Майдану Незалежності, нібито для встановлення ялинки. А Коряк, в свою чергу, дав наказ «Беркуту» розігнати людей.
Обидва вважаних змовники з Поповим у цій справі – і Коряк, і Сівкович – втекли до росії після розстрілу на Майдані 20 лютого 2014 року. А Сівковичу у 2023 році СБУ оголосила підозру у державній зраді. За даними спецслужби, Сівкович працює на так звану 5 службу ФСБ (підроздл ФСБ, який займається Україною), координував інформаційні диверсії в Україні, зокрема був координатором діяльності Нестора Шуфрича. ДБР до цього також повідомляла підозру Сівковичу у державній зраді та створенні злочинної організації.
Титульне фото: facebook.com/popovolexander
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.