Шевченківський райсуд Києва у вівторок, 23 січня, відмовив Олександру Попову у закритті справи проти нього в звʼязку із закінченням строків давності. Про це інформує Watchers із зали суду. 

Олександр Попов очолював Київську міську державну адміністрацію з листопада 2010 до 14 грудня 2013 року. Наразі Попова обвинувачують у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту.

За версією слідства, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року Попов дав вказівку завезти на Майдан незалежності комунальну техніку для встановлення новорічної ялинки, під приводом цього спецпризначенці «Беркуту» розігнали мирний мітинг.

Справу не закрито

Захисник Попова пояснив в суді, що його клопотання складається з двох частин. 

«Моє клопотання складається з двох моментів: звільнити Попова від кримінальної відповідальності у звʼязку із завершенням строків давності, і провадження у звʼязку зі звільненням Попова від кримінальної відповідальності закрити», – сказав адвокат. 

Прокурор Олег Багнюк заперечив. 

«У даному випадку сторона захисту зловживає своїми процесуальними правами. Адвокат не просить суд чітко закрити провадження, він просить спершу зʼясувати, чи є підстави для закриття провадження, а зазначене передбачає дослідження доказів, і тільки потім – прийняти рішення», – сказав він. 

Держобвинувач наголосив, що адвокат просить не просто звільнити підсудного від кримінальної відповідальності за строками, але і встановити невинуватість особи. 

Потерпілий Сергій Колоша також виступив проти закриття, наголосивши на тому, що потерпілі витратили багато часу, відвідуючи суди, сподіваючись на справедливість. А якщо справу закриють, то вийде так, що вони витратили час дарма. 

Представник потерпілих Антон Дикань також заперечував.  

Врешті-решт суд відмовив Олександру Попову. 

Суть справи

Олександр Попов є фігурантом кримінальної справи, яка нині слухається в суді. Вона пов’язана з подіями Революції Гідності. В ніч на 30 листопада 2013 року силовики штурмували Майдан та силою розігнали протестувальників. Тоді багатьох з них затримали та склали на них неправдиві рапорти, на підставі яких активісти могли понести адміністративну та кримінальну відповідальність.

Від дій силовиків тоді постраждали щонайменше 80 людей. Це ті, хто офіційно зафіксував отримані травми різного ступеня тяжкості і звернувся до слідства.

Вже після цього правоохоронці пояснювали свої дії тим, що майданівці перешкоджали встановленню новорічної ялинки та роботі комунальників. 

В обвинувальному акті Попову йдеться про те, що він змовився з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, тодішнім начальником київської міліції Валерієм Коряком та іншими високопосадовцями. Вони мали на меті знайти офіційну причину для розгону протестувальників. Для цього Попов дав вказівку вночі завезти техніку на територію Майдану Незалежності, нібито для встановлення ялинки. А Коряк, в свою чергу, дав наказ бійцям “Беркуту” розігнати натовп.  

Від дій силовиків тоді постраждали щонайменше 80 людей. Це ті, хто офіційно зафіксував отримані травми різного ступеня тяжкості і звернувся до слідства. 

Нині в суді прокуратура за допомогою свідків, тодішніх працівників КМДА, доводить, що Попов умисно дав такий наказ підлеглим. 

На одному із судових засідань колишній працівник департаменту культури КМДА Олександр Тіщенко розповів, що рішення завозити ялинку на Майдан в листопаді дійсно було передчасним. Він також підтвердив, що вночі жодні роботи зі встановлення ялинки не відбувалися.

Справу почали слухати спочатку

Шевченківський райсуд Києва 14 квітня 2021 року вирішив слухати спочатку цю справу. 

Суддя Оксана Хардіна, яка головувала у справі з 2015 року, пішла у декретну відпустку. Відтак, система авторозподілу сформувала нову колегію суддів у складі: Володимира Бугіля, Павла Слободянюка та Євгена Мартинова. 

Новий склад суду вирішив розглядати справу із самого початку, оскільки захист Попова наполягав на вивченні всіх доказів наново. Водночас сам Попов заявив, що зацікавлений у якнайшвидшому розгляді даної справи.

Став бізнесменом

Олександр Попов на державній службі з 1994 року, зокрема займав посаду голови Комсомольської міської ради, двічі призначався Міністром з питань житлово-комунального господарства України, був головою Київської міської державної адміністрації. 

Примітно, що у 2007-2010 роках Попов був депутатом Верховної Ради України VI скликання від «Партії регіонів». 

14 грудня 2013 року Попов був відсторонений від посади голови КМДА у зв’язку з підозрою у причетності до порушення конституційних прав громадян, які 30 листопада 2013 року перебували на Майдані Незалежності в Києві. Звільнений з посади 25 січня 2014 року. 

Після Революції Гідності Попов став засновником компанії Offer UA, яка на своєму сайті зазначає, що «завдання компанії – подолати негативні тенденції і відновити бізнес-контакти з країнами СНД[так звана “Співдружність незалежних держав”, тобто країни колишнього Совєцького Союзу]».  Компанія займається експортно-імпортними операціями. Статутний капітал, за даними Youcontrol, складає 2.6 млн гривень. Компанія зареєстрована у місті Горішні Плавні. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.