Обвинувачений Даніїл Коблік. Фото: Слідство. Інфо
Колегія Чернігівського районного суду Чернігівської області заочно засудила військовослужбовця рф до довічного увʼязнення за злочини проти українців. Про це йдеться у тексті рішення.
Обвинувачений – російський військовослужбовець Даніїл Коблік. Він незаконно потрапив в Україну у складі 74-тої окремої гвардійської бригади під час окупаційних дій російської армії. Його засудили за порушенні законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
За даними слідства, у березні 2022 року, він командував окупаційним підрозділом, який захопив селище Лукашівка на Чернігівщині. Під час рейдів росіяни взяли у полон українського військового, а також викрадали місцевих жителів, серед яких був і неповнолітній.
Коблік особисто допитував бранців, катуючи та знущаючись. Українського військового він убив.
Судовий розгляд справи проходив заочно, без участі обвинуваченого.
Катував підлітка за переховування українського військового
Як встановило слідство, 9 березня 2022 року, військовослужбовці 74-тої окремої бригади рф окупували селище Лукашівка Чернігівського району.
Після бою за селище взвод Збройних Сил України був розосереджений. Один з українських військових – Вадим Назаров – втратив можливість брати участь у бойових діях. Вранці 9-го березня Вадим Назаров прийшов до одного з домогосподарств у селищі. Там знаходився добу у цивільному одязі та без зброї.
Вранці 10-го березня росіяни провели так звані «обшуки» у цьому будинку і знайшли українського бійця, взявши його в полон. Чоловіка відвезли до гаража, де певний час утримували.
Тоді ж окупанти незаконно затримали батька з його неповнолітнім сином, які проживали у будинку, де знайшов прихисток український військовий. Їх теж кинули у гараж. Цивільних незаконно допитували про розташування ЗСУ та намагались викрити їх приналежність до тероборони.
10-го березня обвинувачений, допитуючи цивільного чоловіка, застосував до нього силу та психологічний тиск. Він наніс кілька ударів прикладом зброї по тулубу, а також погрожував вбивством неповнолітнього бранця. Коблік вибивав з нього зізнання у нібито дотичності до участі у ЗСУ. Не завершивши допит, росіянин наказав підлеглим відвести українця до гаража.
Окупанти виконали наказ. А потім – вивели з приміщення гаража воїна ЗСУ, аби допитати. Потім прийшов обвинувачений і декілька разів вистрелив йому в область грудної клітки та живота. Чоловік від отриманих травм помер.
Після цього Коблік повернувся до допиту цивільного з неповнолітнім. Він бив їх прикладом автомата, змусив стати на коліна, а потім – зімітував страту, вистріливши з автомата у них над головами.
Свідчення місцевих: грабували, катували, утримували в підвалах
В суді свідчив чоловік, який розповів: 10-го березня 2022 року був у погребі, ховаючись від обстрілів. Зранку до нього вдерлися росіяни, які вже зайняли селище Лукашівка. Вони забрали в нього телефон та провели обшук будинку. Знайшовши форму його пасинка – почали розпитувати, чи той не військовий. Чоловік пояснив, що одяг не його, а він – не військовий. Вони не повірили, забрали одяг та повели чоловіка на допит до місцевої церкви, де облаштували штаб.
На початку допиту обвинувачений вдарив його прикладом автомата. Потім звів зброю і вистрілив, але постріл не відбувся. Чоловіка після цього відвели до місця, де утримували інших бранців.
Потерпілий у свою чергу розповів в суді, що 24-го лютого 2022 року він з родиною поїхав з Чернігова до Лукашівки. В один із днів, коли вся сімʼя ховалася у погребі від обстрілів, до них в будинок зайшли росіяни. Усіх вивели на двір та поставили на коліна. Вранці, 10-го березня, окупанти прийшли та забрали потерпілого з його неповнолітнім сином.
Під час допиту нині обвинувачений підняв автомат та випустив чергу над головою. Потім – вдарив по голові його сина. Після тривалих катувань росіянин відпустив їх додому. Дорогою чоловік побачив на узбіччі тіло вже вбитого росіянами українського військового.
Неповнолітній під час виступу у суді підтвердив слова батька. Він додав, що погрози росіянина розстрілом сприймав як реальні і дуже злякався.
В суді свідчила і бабуся неповнолітнього хлопця, до якої приїхала вся родина з Чернігова на початку великої війни. За її словами, онук написав своїй дівчині у телефоні: «у нас сепари», коли росіяни зайшли до селища. Окупанти, після того, як вдерлись до їх будинку і забрали особисті речі, прочитали це повідомлення в телефоні хлопця.
Жінка пригадала, як окупанти казали, що приїхали нібито їх звільняти. А по факту – оселилися в її домоволодінні, закривши родину в погребі. Там же вони утримували інших бранців.
В суді свідчила жінка, до якої вранці, 9-го березня, прийшов український військовий і просив допомоги. Останній сказав, що він командир відділення розвідки. Власниця будинку впустила його, дала одяг та куртку сина. А вранці, 10-го березня, до неї в будинок вдерлися росіяни: зламали двері, стріляли в повітря. Вони прийшли, аби забрати українського військового. Жінка казала, що це її племінник. Але окупанти не вірили. А про те, що військовослужбовці ворожої армії розстріляли українця, дізналась згодом.
Суд зрештою визнав росіянина Кобліка винуватим, призначивши покарання у вигляді довічного увʼязнення.
Рішення апеляції
Адвокатка росіянина із центру безоплатної правової допомоги подавала апеляційну скаргу. Вона вказала на нібито суперечливі докази, які стали основою судового рішення. Захисниця також заявляла про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості правопорушень.
Вона стверджувала: суспільний резонанс та фізична відсутність обвинуваченого не можуть бути підставою для призначення росіянину найсуворішого покарання.
Захисниця просила змінити вирок та призначити Кобліку остаточне покарання – 15 років позбавлення волі.
Проте вже 1-го травня 2024 року колегія суддів Чернігівського апеляційного суду підтвердила вирок окупанту – довічне позбавлення волі.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.