Колишній очільник Державної фіскальної служби України Роман Насіров, обвинувачений, зокрема, у зловживанні службовим становищем, заперечив, що мав намір уникнути кримінальної відповідальності, приймаючи рішення про мобілізацію. Він вважає справи щодо нього політично мотивованими та зазначає, що звертався для мобілізації до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) тричі: у квітні 2022 року, минулого та цього року. 

Про це Насіров повідомив у коментарі журналістам після засідання Вищого антикорупційного суду 17 квітня, де почали розглядати клопотання прокуратури про зміну запобіжного заходу для нього із застави на арешт, передає кореспондентка Watchers.

“Бажання мобілізуватися було штучним”

Під час засідання прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Малик просила змінити запобіжний захід Насірову із застави у 27 мільйонів гривень, що діє зараз, на більш суворий — тримання під вартою з альтернативою застави у 75 мільйонів гривень. Клопотання повʼязано зі спробою Насірова мобілізуватися, що прокуратура вважає бажанням уникнути кримінальної відповідальності.

Прокурорка нагадала, що 9 квітня Насіров не прибув на чергове судове засідання, а його захист подав клопотання про зупинення провадження, у звʼязку з його призовом на військову службу. 

Після розголосу громадська організація «Автомайдан» повідомила, що Насірова взяли до інженерно-саперної роти 101 окремої бригади охорони Генштабу ЗСУ, яка базується у Києві. 

Невдовзі Військова служба правопорядку у ЗСУ почала службове розслідування за цим фактом, а командир частини, до якої зарахували обвинуваченого, визнав наказ протиправним і скасував його.

«Попередньо з’ясовано, що командир визнав наказ протиправним та скасував його. Матеріали розслідування за ознаками можливого перевищення повноважень будуть передані до правоохоронних органів для належної правової оцінки, відповідно до чинного законодавства України», — повідомили у службі правопорядку.

«Мобілізація Насірова призвела до того, що судові засідання не відбулися, у звʼязку з тим, що Насіров був призваний на військову службу. А також до того, що було подано клопотання про зупинення провадження щодо нього. І це би призвело до того, що у справі спливли би строки давності (у квітні 2026 року). Його бажання мобілізуватися було штучним, це не було за повісткою, це була його ініціатива», — сказала прокурорка в суді. 

За її словами, він хотів створити підстави для зупинення кримінального провадження. 

«Відповідно до пояснень командира військової частини А0139, до нього зателефонував знайомий та просив взяти на військову службу Насірова. Потім його знайомий та Насіров приїхали до нього та привезли документи. Після того командир повідомив Насірову, що його бригада виконує бойові завдання на межі зіткнення. І тоді Насіров сказав, що буде спілкуватись з міністром оборони для подальшого переведення до іншої частини», — розповіла прокурорка. 

У коментарі журналістам вона додала, що Насіров звертався до Ізраїлю у 2021 році, щоб отримати візу репатріації, що, на її думку, також свідчить про спробу уникнути покарання, оскільки першу підозру йому вручили ще в 2017-у. 

Адвокатка Насірова Юлія Швець вважала клопотання про арешт безпідставним і незаконним. 

«Сам факт неприбуття у судове засідання обвинуваченого не є підставою для зміни запобіжного заходу. Такою підставою може бути лише неповажність причин неприбуття. Дане клопотання є спробою дискредитувати спроби громадян щодо мобілізації на військову службу», — заявила вона. 

«Єдина підстава звернення прокуратури з цим клопотанням є мобілізація Насірова. В засіданні 9 квітня мною було подано два клопотання, одне з них про зупинення судового провадження через мобілізацію, друге — про поважність причин неявки. В жодному з клопотань я не повідомляв, що Насіров не має можливості брати участь в засіданнях», — додав інший захисник Насірова Костянтин Дорошенко. 

У свою чергу, суд оголосив перерву до 24 квітня, оскільки вирішив викликати свідків для допиту в рамках розгляду клопотання прокуратури. Кого саме, у суді не назвали.

“Формально я міг і не йти на військову службу”

Насіров не коментував клопотання прокуратури під час засідання. Опісля він погодився відповісти на запитання журналістів.

«В квітні 2022 року я звертався до ТЦК, проходив перевірки. Але… За власним бажанням почав звертатися минулого року. І в цьому році», — сказав він, заперечивши спробу мобілізаці на фінальній стадії розгляду однієї з кримінальних справ проти нього для уникнення відповідальності.

За його словами, він не подавався на посаду сапера, а її визначила військова частина. На яку хотів, повідомлять під час наступного судового засідання. 

«Абсурдно і безпідставно пов’язувати мою мобілізацією з надуманими порушеннями. Я більш ніж хтось інший зацікавлений у розгляді цієї справи. У цій справі немає нічого…» – додав він журналістам.

Раніше на своїй сторінці у Фейсбуці він написав, що мав намір мобілізуватися, щоб «хоч якось допомогти підмінити хлопців, які служать вже три роки».

«Формально я міг і не йти на військову службу. По-перше, я батько трьох неповнолітніх дітей, по-друге, на жаль, маю цілу жменю медичних проблем, і, на жаль, перенесена онкологія – але це точно не для  жалю чи співчуття», – написав Насіров, додавши, що упродовж останнього часу у його свідомості відбулася переоцінка цінностей, тому він вирішив піти служити, поки йде війна.

Насіров зазначив, що приєднався до бригади, яка хоч і дислокується в Києві, але виконує завдання на сході.

«Так одягнув, як кажуть, солдатські погони і зайняв посаду сапера. Встиг прослужити «аж» 3 дні, доки не дізнався зі ЗМІ, що наказ начебто скасовано. Не я перший це констатую, що маємо справу з дивним прецедентом: у країні є тисячі мобілізованих громадян з важкими проблемами, обставинами та діагнозами, але накази про їх мобілізацію не скасовують, бо — «не можна». А от по мені чомусь — можно, і все тому, що цього хтось чомусь хотів і на когось натиснули», – зауважив він.

Одна зі справ, що сьогодні розглядається в суді і щодо якої було подане клопотання про арешт, стосується обвинувачень Насірова у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Йому інкримінують надання розстрочок газовим компаніям ексдепутата Олександра Онищенка, що призвело до 2 млрд грн збитків для держави. Слідство вважає, що він упродовж ‎2015-2016 років, надав розстрочки зі сплати ренти компаніям екснардепа, задіяним у  «газовій справі» (ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр»).