Народний депутат Григорій Мамка у зареєстрованому ним законопроєкті пропонує внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, які паралізують розгляд справ з великою кількістю потерпілих, зокрема у справах Майдану. 

Про це у коментарі Watchers повідомив співрозмовник у правоохоронних органах, а також адвокатка потерпілих у справах Майдану Оксана Михалевич. 

Про що законопроєкт

29-го вересня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №10100-1 від 13.10.2023 з пропозицією внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (ККУ та КПК). 

Автор та ініціатор законопроєкту – колишній заступник начальника Головного слідчого управління МВС часів Григорій Мамка – серед іншого пропонує внести зміни до статті 314 КПК. А саме у пункт щодо учасників, явка яких обовʼязкова на підготовчому судовому засіданні. Автор пропонує визнати явку усіхпотерпілих на підготовче судове засідання обовʼязковою. 

Цей же законопроєкт містить водночас пропозиції, які роблять його привабливим для антикорупційних груп та керівництва правоохоронних органів. Це вочевидь зроблено з метою уможливити маніпуляції довкола прийняття чи неприйняття законопроєкту.

Зокрема, цей же проєкт містить пропозиції скасувати строки давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, вчинені в період воєнного стану, та призупинити перебіг строків давності для усіх тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану.

У проєкті закону пропонується також скасувати строки досудового розслідування. Натомість автор хоче встановити, що досудове розслідування відбувається до повідомлення особі про підозру, і вже тоді починається відлік часу для закінчення досудового розслідування.

Наш співрозмовник у правоохоронних органах пояснює: якщо такі зміни до статі 314 КПК (щодо обовʼязковості одночасної явки усіх потерпілих) ухвалять, – буде неможливо провести підготовче судове засідання у разі, якщо в нього не прийде хтось із потерпілих. 

«Адже по 314-й статті їх [потерпілих] явка визначатиметься обов’язковою. Тобто, будь-яке кримінальне провадження, у якому багато потерпілих, приречене по цих правках назавжди залишитися на стадії підготовчого судового засідання. Це стосується також справ, де навіть не багато потерпілих, але, наприклад, місцезнаходження котрогось потерпілого невідоме, чи він перебуває за кордоном,», – каже наш співрозмовник у коментарі Watchers. 

За його словами, у разі прийняття законопроєкту, проведення підготовчих засідань з великою кількістю потерпілих буде неможливим, адже знайдеться хтось з потерпілих, хто не зможе прибути. Тобто суд «застрягне» на етапі підготовчого засідання і не зможе переходити до розгляду справи по суті. 

«Уявіть – прийшло 187 потерпілих із 200. Отже, судове засідання не може відбутися за явки лише 187, і переноситься. Наступного разу прийшло 190 потерпілих, знов засідання не може розпочатися, і так без кінця», – зазначив наш співрозмовник, моделюючи ситуацію, в якій можуть опинитися учасники процесу. 

Станом на сьогодні потерпілому достатньо передати заяву до суду про те, що він не може прибути і не заперечує проти проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Справи, які можуть опинитись під загрозою

У разі, якщо ці зміни до КПК ухвалять, то під загрозою опиняться справи Майдану, які ще не пройшли етап підготовчого засідання, каже представниця потерпілих, адвокатка Оксана Михалевич.

«Наразі участь потерпілих і так обовʼязкова на підготовчих засіданнях, але суду достатньо заяв від потерпілих про розгляд справи без їх участі. А тут [у пропонованій правці] написано так, що явка обовʼязкова, без альтернатив, і все. У справі Януковича і компанії, це велика справа, де понад 900 потерпілих,  – то взагалі нереально. А навіть і у справах, де кілька потерпілих, то звʼязатися і приїхати на засідання підготовче буде теж неможливо, бо багато з потерпілих наприклад служать в ЗСУ чи закордоном зараз», – зазначила вона. 

Наш співрозмовник у правоохоронних органах наголосив: під загрозою може опинитися нова справа по «чорній роті» «Беркуту» щодо розстрілів на Інститутській, розслідування якої нещодавно закінчили, а також велике провадження проти зокрема президента-втікача Януковича, яке скерували до суду. 

У жовтні 2023-го Офіс генерального прокурора скерував до суду справу щодо ще шести міліціонерів роти спеціального призначення ПМОП «Беркут», які 20 лютого 2014 року виконали незаконний наказ та скоїли у співучасті з іншими правоохоронцями низку тяжких та особливо тяжких злочинів. Це ще одна справа, яка стосується масових розстрілів на вулиці Інститутській, на додачу до вже оголошеного вироку щодо участі у розстрілі беркутівців Зінченка, Аброськіна, Янішевського, Тамтури та Маринченка. 

У жовтні також завершили розслідування масштабної справи щодо Януковича і екскерівників силових органів щодо організації розгону протестів та масові вбивства учасників Революції Гідності 18 – 20 лютого 2014 року. 

У ній обвинуваченими є: 

• Віктор Янукович;
• Ексміністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко;
• заступник міністра внутрішніх справ України Віктор Ратушняк;
• Ексголова СБУ Олександр Якименко;
• Експерший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру  Володимир Тоцький;
• Ексміністр оборони України Павло Лебедєв;
• Ексначальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України  Станіслав Шуляк;
• Колишній в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві Валерій Мазан;
• Колишній заступник начальника ГУМВС України в м. Києві – начальник міліції громадської безпеки Петро Федчук;
• Екскомандир ПМОП “Беркут” при ГУМВС України в м. Києві Сергій Кусюк. 

Їх звинувачують у: 

• організації з 18 по 20 лютого 2014 року у складі злочинної групи незаконного перешкоджання зборам, мітингам, походам і демонстраціям;

• перевищенні працівниками правоохоронних органів влади та службових повноважень;

• умисних вбивствах та закінчених замахах на вбивства;

• заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень;

• організації терористичного акту.

Обвинувальний акт щодо них скеровано до Печерського райсуду Києва.

Під час досудового розслідування встановлено: саме Янукович та керівники силових відомств 18-20 лютого 2014 віддавали накази на застосування правоохоронцями спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для розгону мітингувальників у центрі Києва. 

Що відомо про автора законопроєкту

Народний депутат Верховної Ради 9-го скликання від партії ОПЗЖ Григорій Мамка є автором законопроєкту. 

За даними «Чесно», у 2015-му Мамка не пройшов атестацію та був звільнений з посади заступника керівника Головного слідчого управління Нацполіції. 

У 2016-му Окружний адмінсуд Києва скасував рішення атестаційної комісії, наказ про звільнення та поновив Мамку на службі в поліції. Проте на службу до правоохоронного органу він не повернувся. 

Вже у 2017-му Мамка заснував адвокатське об’єднання «Мамка та Партнери». А у 2019-му був обраний народним депутатом від партії «Опозиційна платформа – За життя». 

Мамка також вносив до парламенту законопроєкт, який пропонував позбавляти держнагород лише осіб, які вчинили тяжкі злочини, а не через накладання санкцій. В такий спосіб він пропонував законодавчу ініціативу, яка дозволяє зберегти звання Героя України у одного з лідерів партії ОПЗЖ Юрія Бойка.

Григорій Мамка також був радником голови партії “Розумна сила”. Ця партія згадувалась на брифінгу СБУ як одна з тих, що фінансувалась росіянами.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.