Прокуратура не змогла оскаржити рішення Солом’янського райсуду Києва про відмову у зверненні застави, зміні запобіжного заходу і дозволі на затримання ексдиректорки Печерського ліцею Алли Душкіної. Про це йдеться у відповіді Київської обласної прокуратури на запит Watchers.
Алла Душкіна — директорка Коцюбинської приватної гімназії та за сумісництвом керівниця Ірпінського приватного закладу дошкільної освіти «Білченя». Раніше вона обіймала посаду директорки київського Печерського ліцею № 75.
Нині її звинувачують у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Слідство вважає, що з 24-го лютого вона надсилала своєму російському куратору фото позицій ЗСУ, інформацію про рух техніки, видачу зброї, організацію роботи тероборони тощо.
Влітку Солом’янський райсуд Києва почав розгляд цієї справи по суті, але встиг лише оголосити короткий текст обвинувального акту. У документі йдеться: 25-го березня у листуванні з громадянином країни-агресора Душкіна побажала «сил нашому путіну». Про це ми писали тут.
Вийшла під заставу і виїхала закордон
25-го квітня, коли ще тривало досудове розслідування, суддя Максим Вишняк продовжив на місяць строк тримання під вартою Душкіній і як альтернативу встановив суму застави у 500 тисяч гривень. Після внесення застави вона була зобов’язана:
* прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
* здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну,
* носити електронний засіб контролю.
За Душкіну вніс заставу її син. Електронного браслета для неї знайти не змогли, попри рішення суду про обов’язок його носити.
Вже у липні, за даними Державної прикордонної служби, на які посилається прокуратура, Душкіна на автівці перетнула кордон у напрямку Угорщини. Таким чином вона порушила покладені на неї обов’язки, коли виїхала закордон, вважає прокуратура.
Оскарженню не підлягає
Вже 5-го жовтня прокурор Микола Стьопін просив суд про звернення внесеної за Душкіну застави в дохід держави, про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, а також про дозвіл на затримання обвинуваченої. Аргументував це тим, що підсудна порушила покладені на неї обов’язки. Тоді суд не задовольнив прохання прокуратури.
Держобвинувач хотів оскаржити дане рішення в апеляції Києва. Проте Київський апеляційний суд 11-го листопада відмовив прокуратурі навіть у відкритті провадження, вказавши, що рішення Солом’янського райсуду не підлягає оскарженню.
Відповідь Київської обласної прокуратури на запит Watchers
Інтерв’ю в москві
На початку листопада цього року на російському телебаченні вийшло 8-хвилинне інтерв’ю з Аллою Душкіною. Якщо вірити інформації у ньому, то знімали сюжет у москві. Вочевидь у тій квартирі, де нині мешкає Душкіна разом із сином.
В інтерв’ю вона розповідає, що начебто «пережила пекло». Фантазує про «страшних українських неонацистів», переповідає російські вигадки про начебто «вбивства українцями українців».
В інтерв’ю вона додає, що після приїзду до москви одразу поїхала на «красную площадь» і зробила там багато фотографій.
Достеменно не відомо, коли саме Душкіна оселилась у столиці країни-агресора, адже в судових засіданнях вона відмовлялась називати адресу свого місцезнаходження, посилаючись на начебто переслідування.
Суть обвинувачення
Прокуратура наполягає, що Душкіна негативно ставилась до чинної державної влади і була прихильницею проросійських ідей. За даними слідства, до співпраці із рф, яка почалася у момент повномасштабного вторгнення, її запросив російський журналіст. Останній в період подій Революції Гідності був ведучим на київському «антимайдані».
Слідством виявило, що з 24-го лютого Душкіна передавала цьому чоловіку інформацію через месенджер Telegram, зокрема щодо постів ЗСУ, кількості особового складу та техніки, організацію роботи територіальної оборони. Вона повідомляла куратора з рф щодо кількості вогнепальної зброї, наданої силам тероборони, а також надсилала йому фотографії блокпостів.