Броварський суд у понеділок, 18-го вересня, розпочав розгляд по суті справи за звинуваченням військовослужбовця рф Антона Струєва. Підсудний – у розшуку, тому триває заочний судовий розгляд, за процедурою in absentia.
Обвинувачений – старший лейтенант збройних сил рф Антон Струєв з позивним «Беркут». Його звинувачують у порушенні законів та звичаїв війни. Він, за даними слідства, віддав накази про розстріл місцевого під час окупації Броварського району Київщини.
Бригада обвинуваченого Струєва входить до складу російських миротворчих сил. Військові бригади раніше воювали на Сході України та брали участь у захопленні Криму. 9-го травня 2022-го бригаді Струєва указом путіна було надано «почесне звання»: вона стала «гвардійською».
Російські так звані «медіа» називають Струєва «героєм». А на офіційному сайті Міноборони рф він відзначений як «взірець мужності та героїзму».
Судовий розгляд
18-го вересня суд перейшов до розгляду по суті цієї справи. Враховуючи те, що обвинувачений у розшуку, ухвалено рішення про заочний судовий розгляд. Суддя встановила: Струєв був належно повідомлений про дату та час розгляду. А повістку про його виклик – опублікували на сайті Офісу генерального прокурора.
Потерпілими у цій справі визнано троє чоловіків: Вʼячеслава Анісімова, Олександра Дзюбенка та Євгенія Шпака.
На доведення винуватості Струєва прокуратура 18-го вересня надала докази, серед яких зокрема: заяви про злочин від потерпілих Анісімова, Дзюбенка та Шпака, протоколи їх допиту та слідчих експериментів. А також: медичні довідки про отримані травми, судово-медичні експертизи, протоколи допиту свідків, матеріали щодо огляду підвального приміщення, де росіянин незаконно утримував цивільних.
Прокурорка Київської обласної прокуратури Оксана Калюс у розмові з Watchers розповіла, що Струєву інкримінують два епізоди жорстокого поводження.
«Перший епізод – за фактом жорстокого поводження з цивільним населенням [під час окупації селищ Броварського району]. В цьому епізоді двоє потерпілих. Зібрано достатньо доказів, які доводять вину Струєва. Він наносив ушкодження потерпілим, утримував їх незаконно у підвалі, вчиняв дії, які принижували їх честь та гідність. В результаті цих дій потерпілі отримали моральні страждання та травми», – сказала вона.
Другий же епізод, за її словами, стосується наказу щодо пострілу у спину беззбройного чоловіка.
«Другий епізод стосувався віддання наказу про вчинення жорстоко поводження 22-го березня 2022-го року. Обвинувачений у селі Заворичі віддав наказ підлеглим здійснити постріли у місцевого, який проїжджав повз у той час на мотоциклі. Він був цивільним та не ніс жодної загрози. Це був акт залякування та завдання фізичних страждань. Внаслідок пострілу чоловік отримав вогнепальне поранення в спину», – додала Калюс.
Окупанти ж після цього завезли чоловіка до його будинку та віддали родичам.
Що відомо про злочин
Струєв вдерся на територію України, обіймаючи посаду командира розвідроти розвідувального батальйону 15-ї «миротворчої» бригади 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу рф.
СБУ публікувала перехоплену телефонну розмову, в якій окупант дає підлеглому наказ: «Да валите там всех, нах*й! Есть гражданские – нах*й в расход, сука, всех!».
За даними слідства, у селах Мокрець і Заворичі підсудний особисто брав у полон беззбройних мирних мешканців і жорстоко, із застосуванням тортур, допитував їх. Він вимагав надати інформацію про військовослужбовців ЗСУ, бійців Тероборони та проукраїнських громадян.
Під час незаконного допиту він принижував цивільних українців, бив та катував. Не отримавши бажаного, росіянин вдягнув тактичні рукавиці з пластиковими вставками та бив потерпілих по обличчю і голові. Він наказував полоненим знімати весь одяг, після чого – продовжував побиття.
Одного дня, 22-го березня 2022-го року, після чергового жорстокого допиту, його підлеглі навели зброю на місцевого, який випадково опинився поряд. У момент, коли цивільний повернувся до них спиною, Струєв наказав стріляти. Проте чоловік вижив після важкого поранення та готовий свідчити проти нього у міжнародному суді.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.