Засідання Київського окружного адміністративного суду 28-го вересня за позовом Богдана Львова до Верховного суду 

Київський окружний адміністративний суд у четвер, 28-го вересня, задовольнив клопотання громадськості та вирішив транслювати в онлайн розгляд за позовом Богдана Львова щодо поновлення у Верховному суді. Таке рішення ухвалила суддя Альона Кушнова. 

Богдан Львов звернувся до Окружного адмінсуду (до його ліквідації) 26-го жовтня 2022-го із позовом, в якому просив: 

• визнати протиправним та скасувати наказ Голови Верховного Суду від №3097-к «Про відрахування із штату Верховного Суду»;
• поновити українського суддю Львова з 05.10.2022 на посаді судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
• стягнути з Верховного Суду на користь Львова розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.10.2022 по день ухвалення рішення в цій справі. 

Враховуючи, що Зеленський підписав закон про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, а справи з цього суду передали до Київського окружного адміністративного суду, позов Львова 5-го липня 2023-го потрапив до судді Альони Кушнової. 

Спершу вона прийняла рішення здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання у письмовому провадженні, тобто без журналістів та громадськості. 

Проте представник Верховного суду клопотав про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. І суд прохання задовольнив. 

Підготовче засідання

На підготовчому засіданні 28-го вересня суд визнав неявку на засідання третьої особи – Служби безпеки України – необґрунтованою. Справа в тім, що представники СБУ заздалегідь повідомили, що прибути не зможуть, адже брали участь в іншому слуханні, проте не зазначили в якому саме. 

В подальшому суд задовольнив клопотання «Автомайдану» та фундації DeJure про проведення онлайн-трансляції судових засідань у цій справі на ютубі «Судової влади». Адвокат Олександр Дульський не заперечував, хоч і заявив, мовляв, такі клопотання можуть тиснути на суд. 

Суддя згодом вирішила витребувати у відповідача – представниці Верховного суду у справі Катерини Гаврильченко – розширену довідку про суми суддівської винагороди Львова. І розгляд було відкладено до 3-го листопада. 

Адвокат Дульський відмовився розповісти журналістам, про яку саме суму компенсації йдеться у позові. Гаврильченко ж у коментарі Watchers запевнила: Львов не отримував зарплату після відрахування зі штату. 

Що передувало

15-го вересня 2022-го журналісти «Схем» опублікували розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели докази з низки джерел та баз даних, що голова Касаційного господарського суду Богдан Львов є громадянином рф. Журналісти взяли коментар і самого Львова, який сказав тоді, що вперше чує про російське громадянство.

Він отримав громадянство ще у 1999-му році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні, стверджують журналісти. А у 2012-му році оновив паспорт після досягнення 45-річчя.

Журналісти також встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорту, він перебував у Москві. Саме за російським паспортом Львова проводились операції з незадекларованою нерухомістю його родини в Москві. Безпосередньо у день оформлення цієї угоди він також приїжджав до російської столиці з Києва.

Уже 16-го вересня Верховний Суд обмежив Богдану Львову доступ до державної таємниці. Того ж дня Львов у своєму Facebook заперечив, що має російський паспорт, і заявив, що поширена журналістами інформація «не відповідає дійсності».

Вкінці вересня військова Аліна Михайлова створила петицію із зверненням до президента, в якій просить перевірити наявність підстав для припинення громадянства України Богдана Львова.

Проте Збори суддів Касаційного господарського суду у понеділок, 3-го жовтня, не підтримали дострокове звільнення судді Богдана Львова з посади голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Однак 5-го жовтня 2022-го «Схеми» повідомили: голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного суду. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.