Вишгородський суд Київської області майже 10 років слухав справу Олександра Міяля – колишнього працівника ДАІ, який, на думку слідства, підробляв рапорти про порушення на активістів за їх участь у автопробігу до Межигірʼя у 2013-му році. 

Обвинувачення двічі повертали прокуратурі на доопрацювання. Після цього суддя Олексій Рудюк не допустив до участі у процесі двох потерпілих, вважаючи, що для цього немає підстав. 

На початку 2025-го року Міяль мобілізувався у військо і попросив зупинити розгляд провадження. Суддя погодився. 

Примітно, що в часи Майдану цей же суддя Рудюк своїми рішеннями позбавляв активістів водійських посвідчень за участь в автопробігу. Проте Вища Рада Правосуддя відмовилась навіть відкрити дисциплінарну справу щодо нього. 

Про те, чому справу слухали так довго, на яких підставах відмовили потерпілим та чим завершився процес над іншим ДАІшником, якому також інкримінували складання неправдивих рапортів на активістів, – читайте у нашому матеріалі. 

Поїздка до Межигірʼя

У справі Міяля йдеться про поїздку активістів до Межигір’я 29-го грудня 2013-го року. Тоді відбулась одна з наймасштабніших акцій «Автомайдану». На місці активісти провели мітинг, а після цього – колона рушила назад до Києва.

Втім вже після автопробігу на активістів складали фейкові рапорти. А потім, на їх підставі,  –  протоколи про адміністративне правопорушення. 

У рапортах йшлось, що водіїв начебто зупиняли автоінспектори, а вони – нібито ігнорували вимогу про зупинку і продовжували рух. За даними слідства, їх складали просто конвеєром після акції, виходячи з списку присутніх на акції авто та оперативних даних міліції щодо учасників руху “Автомайдан”. Тому серед тих, хто нібито “не зупинився на вимогу інспектора”, були навіть люди, які того дня підтверджено були у іншому місті чи навіть країні. Єдиним доказом «правопорушень» автомайданівців, про які повідомляли міліціонери були рапорти інспекторів, які начебто зупиняли автомобілі, тобто власне свідчення самих міліціонерів. Як наслідок – у деяких активістів за рішенням судів забирали водійські посвідчення.

Фальсифікація рапортів на активістів

За даними слідства, Міяль 29-го грудня 2013-го року ніс службу на автодорозі Київ-Овруч.

Не встановивши факту порушення правил дорожнього руху, Міяль вже 30-го грудня складав рапорти, в яких вказував, що водії з автоколони нібито не виконали вимогу про зупинку. Міяль склав подібні рапорти на десятьох водіїв.

Потерпілих не залучили до справи

У листопаді 2021-го року суддя Олексій Рудюк відмовив Григорію Шуму та Дмитру Шуму  у залученні до справи проти Міяля в якості потерпілих.  

«Як вбачається зі змісту обвинувального акту, обвинувачений не вказано, що вчиняв якісь дії щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8, та в обвинувальному акті вказано, що шкода кримінальним правопорушенням не завдана», – йдеться у рішенні суду, яким він обґрунтовував недопущення потерпілих до розгляду. 

Розгляд зупинено

23-го січня 2025-го року обвинувачений просив зупинити розгляд справи проти нього через вступ на військову службу. На підтвердження він надіслав копію листа Міністерства оборони України від 6-го грудня 2024-го року та копію довідки з військової частини. 

Суд погодився і зупинив розгляд справи до звільнення обвинуваченого зі служби. 

«Зобов`язати обвинуваченого та його захисника негайно повідомити суд про звільнення з військової служби обвинуваченого», – йдеться у рішенні суду. 

Майже 10 років слухань

Обвинувальний акт у справі надійшов до Вишгородського суду Київської області ще 8-го січня 2015-го року. 15-го жовтня того ж року суд повернув обвинувальний акт прокурору на доопрацювання. В ухвалі йдеться про те, що фабула обвинувачення містить «суттєві суперечності». Окрім того, суддя, мотивуючи своє рішення, вказує, що активісти, які проводили автопробіг до Межигір’я, не повідомляли офіційно владу про намір провести акцію протесту. 

Згодом, апеляція скасувала це рішення. Відтак, обвинувачення знову скерували до Вишгородського суду. 

2-го червня 2016-го року суд вдруге вирішив повернути обвинувальний акт прокурору на доопрацювання з тих же мотивів, що і перший раз. Втім, апеляційний суд знову скасував це рішення. 

Підготовче засідання відбулось лише у 2021-му, оскільки до цього були численні неявки адвоката чи самого обвинуваченого до суду. 

Справу розглядав суддя, який позбавляв активістів водійських посвідчень

Головуючий у справі – Рудюк – в часи Майдану ухвалив постанову, якою позбавив Володимира Чіпчара права керування автомобілем на 6 місяців через те, що він нібито не зупинився на вимогу ДАІ 29-го грудня 2013-го року. Рапорт щодо водія склав командир взводу ДАІ Олег Гусєв. 

При заповненні декларації доброчесності суддя вказав, що не ухвалював рішень щодо учасників Майдану.

Втім Вища Рада Правосуддя встановила, що суддя припустився порушень під час розгляду адмінматеріалів. Проте у відкритті справи ВРП відмовила через закінчення строку для притягнення судді до відповідальності. 

Один із ДАІшників все ж отримав покарання

Примітно, що вищезгаданого колишнього працівника ДАІ Олега Гусєва суди визнали винуватим у фабрикуванні рапортів на активістів. 

Навесні 2024-го Верховний Суд остаточно підтвердив вирок Гусєву: обмеження волі на 2 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки. Його визнали винуватим у фабрикації рапортів на учасників автопробігу до тодішньої резиденції Януковича. 

Водночас Гусєва звільнили від відбування покарання через сплив строків давності.

У даному провадженні судам знадобилося 9 років, щоб поставити крапку і ухвалити остаточне рішення. Оскільки Гусєва спершу виправдали, потім апеляція це рішення підтвердила, але Верховний суд повернув справу до апеляції на новий розгляд. І вже тоді Київський апеляційний суд виніс обвинувальний вирок, який згодом підтвердив і Верховний суд.