Київський апеляційний суд залишив в силі обвинувальний вирок заступнику начальника кримської міліції Миколі Федоряну, якого засудили за державну зраду.

Федорян не визнавав вину ані в суді першої інстанції, ані в апеляції. Проте через місяць після вироку подав заяву на обмін до росії. 

До захоплення Криму росіянами Федорян працював начальником міліції громадської безпеки. У 2011-му році він звільнився в запас і пішов працювати начальником управління транспорту в держпідприємство «Чорноморнафтогаз». Під час анексії Криму він ще працював там. Після анексії – залишився на підприємстві, яке рф «націоналізувала» і там допомагав російським силовикам переслідувати проукраїнське населення. 

Голосіївський райсуд Києва у жовтні 2024-го відправив Федоряна за ґрати на 12 років з конфіскацією всього майна.

Допомагав росіянам 

За версією слідства, у 2014-му Федорян отримав від окупантів пропозицію щодо продовження роботи в управлінні транспорту в «Государственном унитарном предприятии Республики Крым «Черноморнефтегаз», яке по суті являло собою захоплене росією підприємство АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз». 

Вже у 2019-му росіяни запропонували йому підвищення – посаду начальника управління транспорту. І Федорян погодився. 

З плином часу Федорян познайомився із двома працівниками ФСБ. Вони неодноразово зверталися до Федоряна щодо автівок, які потім використовували для обшуків та затримань кримських татар. 

Федорян надавав не тільки транспорт, а й водіїв для них. Обвинувачений спілкувався з працівниками ФСБ у WhatsApp.

Слідство вважає: підсудний щонайменше 12 разів допомагав ФСБ у такий спосіб.

Просив скасувати вирок

В апеляційній скарзі захисник Федоряна просив скасувати вирок та закрити справу через «недостатність доказів для доведення винуватості». 

Адвокат вважав, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, зібрані з порушенням вимог кримінального процесуального закону.  

Сам Федорян не визнавав себе винним ані в Голосіївському суді, ані в апеляції Києва. Він підтвердив, що після анексії АР Крим отримав паспорт громадянина рф, але від громадянства України не відмовлявся.

Суд залишив вирок в силі

Апеляція Києва втім дійшла висновку,  що скарга захисника задоволенню не підлягає. Судді зазначили, що Голосіївській суд створив усі умови для реалізації сторонами своїх прав. А висновки суду першої інстанції підтверджено доказами. 

Йдеться зокрема про докази, серед яких переписка Федоряна з ФСБ рф, в одній з яких підсудний вітає росіянина з днем працівника органів державної безпеки рф. У повідомленнях, знайдених в телефоні Федоряна, є і текст: «Служим России». А у розмовах з окупантами підсудний  використовував слово «хохлы», говорячи про представників державних органів України. 

На переконання суддів, докази у своїй сукупності вказують на умисний характер дій Федоряна. Порушень кримінального процесуального закону, які могли перешкодити суду ухвалити законний вирок, судді не знайшли.

«Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва  від 18 жовтня 2024 року щодо Федоряна за ч. 1 ст. 111 КК України  – без змін», – йдеться у тексті рішення. 

Хоче на обмін

25-го листопада 2024-го року, через місяць після вироку, підсудний Федорян написав заяву на обмін до рф, яку розмістили на сайті проєкту «Хочу к своим».