Теща та працівник компанії «Метінвест» посприяли виходу із СІЗО колишнього командира львівського «Беркуту» Ростислава Пацеляка, який має російський паспорт та є військовослужбовцем запасу рф. Він є фігурантом щонайменше чотирьох кримінальних проваджень про злочини проти майданівців під час Революції Гідності, в тому числі щодо організації вбивств протестувальників.

Двічі цього року суд брав його під варту і двічі Пацеляк опинявся на свободі. Першого разу, у липні, заставу у більш ніж 1 млн грн за Пацеляка внесла теща. А потім, у серпні, другу заставу вніс діючий працівник «Метінвесту» на імʼя Сергій Красулін. Сума становила один мільйон гривень. Раніше Пацеляка було заброньовано від мобілізації саме за поданням «Метінвесту».

У липні цього року, під час одного з розглядів щодо запобіжного заходу, спливла нова цікава деталь: прокуратура в суді повідомила, що Пацеляк вийшов на пенсію у рф і отримує там грошове забезпечення.

Станом на жовтень 2024-го року Ростислав Пацеляк має статус обвинуваченого у трьох справах, а також підозру у одному новому провадженні. Усі стосуються подій Майдану.

Найстаріша справа щодо Пацеляка стосується розгону протестувальників 18-го лютого 2014-го року під час Мирної ходи Кріпосним провулком та вулицею Інститутською у Києві. У цей день від рук  міліціонерів та тітушок загинули щонайменше 23 протестувальника. Пацеляка ж  звинувачують у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні мирним мітингам, перешкоджанні діяльності ЗМІ, насильстві щодо громадських діячів. 

Watchers розбиралися у тому, хто та як вносив застави за Пацеляка влітку 2024-го та у подробицях нових справ проти нього щодо подій Революції Гідності. 

Нове обвинувачення по розгону Майдану 18 лютого і допомога тещі

У 2023-му році прокуратура повідомила Пацеляка про нову підозру. Справа стосується подій 18-го лютого 2014-го (у період часу 12:00 до 14:00 години), на вулиці Інститутській та у Кріпосному провулку. У цій справі разом з Пацеляком фігурує помічник начальника штабу львівського «Беркуту» – Микола Старосілець. 

Слідство стверджує, що бійці львівського «Беркута», якими керував Пацеляк, разом з іншими підрозділами застосували проти активістів на вказаних вулицях силу та спецзасоби – світло-шумові гранати виробництва рф, а також замість гумових куль стріляли з помпових рушниць смертельними набоями – свинцевою картеччю. Внаслідок цих дій загинуло троє протестувальників: Ігор Сердюк, Сергій Шаповал і Володимир Кіщук. Понад 100 – отримали тілесні ушкодження. 

Відтак, Пацеляку у цій справі інкримінують організацію перевищення влади, незаконного перешкоджання мирним мітингам, умисних вбивств та закінчених замахів на вбивства, заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення терористичного акту. Усі вказані злочини, вважає обвинувачення, він вчинив, виконуючи незаконний наказ. Його посправнику Старосільцю інкримінують пособництво Пацеляку у всіх цих правопорушеннях. Крім того, обох звинувачують у привласненні помпових рушниць. 

30-го липня 2024-го року, Печерський райсуд Києва під головуванням судді Олексія Соколова дозволив Пацеляку вийти з-під варти під заставу у 1002268 грн. Цю заставу вже наступного дня, тобто 31-го липня, внесла теща Пацеляка. Таким чином він зміг вийти з СІЗО першого разу.  

Примітно, що суд ухвалив таке рішення попри нові дані, які прокурор озвучив в суді, стосовно того, що Пацеляк вийшов на пенсію у рф і отримує грошове забезпечення звідти. 

Раніше ми змогли підтвердити, що Пацеляк має два російських паспорти. Крім того, він є військовослужбовцем запасу рф і має спеціальне звання російське звання – лейтенант юстиції.

Цю справу прокуратура передала на розгляд до Солом’янського суду. Саме в рамках цього провадження Пацеляка утримували під вартою понад рік – з 24.04.2023 по 31.07.2024. 

Смертельна тиснява під гранатами й кийками

У 2024-му році прокуратура скерувала для розгляду до Печерського суду Києва ще одну справу, в якій обвинуваченим є Пацеляк. Тут йдеться про події 18-го лютого 2014-го (з 15:30 до 16:15), які ще називають смертельною тиснявою біля метро «Хрещатик». 

За даними слідства, у цей час 18-го лютого Пацеляк продовжував виконувати наказ тодішнього начальника міліції громадської безпеки в Києві Федчука щодо організації силового розгону громадян силами підпорядкованих йому беркутівців. Сам Пацеляк, вважає слідство, також особисто долучався до побиття протестувальників. 

З 15:30 18-го лютого силовим розгоном спецпризначенці спрямували натовп мітингувальників вниз по вулиці Інститутській, женучи протестувальників кийками та гранатами. Та дорогу людям перегороджували барикади з вузьким проходом, саме там і сталась страшна тиснява. Люди намагались подолати барикади, та скупчились перед ними, ззаду натовп змушували напирати “беркутівці”, гамселячи крайні ряди.

Внаслідок цих дій правоохоронців загинуло двоє активістів: Антоніна Дворянець та Зураб Хурція. Тяжкі тілесні ушкодження отримали щонайменше 4-ро осіб, середньої тяжкості – 10 людей, легкі тілесні – 22.

Нова підозра: ще 12 вбивств

Вже 15-го серпня цього року, Пацеляку та Старосільцю повідомили про нову підозру щодо подій ночі з 18-го на 19-те лютого 2014-го року на Майдані. Їх посправниками у цьому провадженні стали «колеги» Пацеляка: Владислав Лукаш – командир харківського «Беркуту» та Сергій Колбін – командир севастопольського «Беркуту», який зараз ховається в росії. 

Щодо нової підозри, за версією слідства, співробітники «Беркуту» тоді, у 2014-му, оточили Майдан зі сторони Європейської площі і вулиці Інститутської та штурмували активістів за допомогою БТРів та водометів, використовуючи військові прожектори. 

Слідство встановило: вони використовували вогнепальну зброю Форт-500 з набоями зі свинцевою картеччю та гранати, завезені із рф. Такі дії призвели до вбивства ще 12-ти мітингувальників, замахів на вбивства 8-ми протестувальників, спричинення тяжких тілесних ушкоджень – 16-ти, середньої тяжкості – 37-ми, легких – 78-ми.

Пацеляку інкримінують у новому провадженні організацію групою осіб:

• перешкоджання проведенню мітингів;
• перевищення влади; 
• нанесення тяжких тілесних ушкоджень;
• організацію умисних вбивств та закінчених замахів на умисні вбивства. 

Як писала «Адвокатська дорадча група», яка виступає представниками потерпілих у справах Майдану, ввечері 18-го лютого 2014-го співробітники «Беркуту» та внутрішніх військ, за наказом тодішнього керівництва МВС, почали штурмували наметове містечко на Майдані Незалежності та Будинок Профспілок аби придушити протести. 

Згодом влада оголосила про початок так званої Антитерористичної операції, а від людей на Майдані – вимагали піти з центру Києва, покинувши боротьбу.

Наказ на початок штурму Майдану командирам «Беркуту» передав Петро Федчук – тодішній начальник міліції громадської безпеки Києва. А він отримав такий наказ від Валерія Мазана – тодішнього виконувача обовʼязків начальника ГУМВС України в Києві.

Координацією операції займався перший заступник голови СБУ Володимир Тоцький і начальник ГУСБУ в Києві та Київській області Олександр Щеголєв. 

У день оголошення нової підозри, 15-го серпня 2024, Печерський суд Києва в особі судді Крістіни Константінової знову відправив Пацеляка в СІЗО, надавши шанс вийти під заставу у один мільйон гривень. Тоді як прокуратура вимагала безальтернативного тримання під вартою. 

Вже 16-го серпня діючий працівник «Метінвест», який родом з нині окупованого Донецька, вніс за Пацеляка цю заставу. Але про нього трохи згодом. 

Після внесення застави Пацеляк зобовʼязаний: 

• прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
• не відлучатися за межі міста (м. Новояворівськ, Львівська обл.), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
• повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання:
• здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вʼїзд в Україну;
• носити електронний засіб контролю

У цій справі ще триває досудове слідство. 

Що відомо про заставодавця з «Метінвест»

За даними джерел Watchers, заставу за Пацеляка на суму в один мільйон гривень, вніс уродженець нині окупованого Донецька – Красулін Сергій Миколайович. Він є працівником компанії «Метінвест». 

20-го серпня ми письмово звернулися за коментарем до компанії «Метінвест», аби дізнатись, чи внесення застави за Пацеляка є позицією всієї компанії чи це самостійне бажання та волевиявлення одного конкретного працівника. Але відповіді станом на жовтень так і не отримали. 

Відповідно до інформації з аналітичної бази Youcontrol, людина з повністю ідентичним ПІБ мала зареєстрований у Донецьку ФОП, основним видом діяльності якого вказано видання газет. Проте серед інших видів діяльності зазначені і ремонт одягу, і роздрібна торгівля, і ремонт побутових предметів та виробів. Станом на 2024-ий рік  діяльність цього ФОПу припинено. 

Раніше ми писали, що Пацеляк був заброньований від мобілізації за наказом Міністерства економіки України, що датований 2022-им роком. Однією з підстав видання наказу про бронювання Пацеляка став лист генерального директора «Метінвесту». 

Судді апеляції не встигли вивчити матеріали: громадськість обурена 

20-го серпня апеляція Києва мала переглянути рішення Печерського суду щодо альтернативи застави для Пацеляка за скаргою прокуратури. 

Втім колегія у складі Ольги Юрдиги, Тетяни Фрич та Володимира Мельника відклала розгляд на вересень. Судді озвучили причину: матеріали справи надійшли занадто пізно, відтак вони не встигли їх вивчити. 

Водночас присутні в залі суду активісти та потерпілі у справах Майдану відмовилися йти. Вони зауважили: судді колегії раніше розглядали апеляції по справі Пацеляка і вже знайомі з матеріалами справи. Тому вимагали, щоб колегія призначила розгляд раніше вересня.

Громадська діячка Роксолана Хмара у коментарі Watchers зазначила, що активісти та потерпілі на місці написали заяву на імʼя голови Київського апеляційного суду з вимогою призначити розгляд раніше вказаного часу.

Діти у Фінляндії, Пацеляк і дружина не мають офіційного доходу

У жовтні 2024-го року апеляція Києва відхилила апеляційну скаргу прокуратури. Хоча на слуханні прокурор Денис Іванов звернув увагу зокрема на майновий стан Пацеляка. 

«Сукупний дохід Пацеляка за останні 5 років становить 72 тисячі гривень. У 2023-му році Пацеляк взагалі був під вартою і жодного доходу не отримував. Дружина обвинуваченого, її дохід за 5 останніх років склав 8728 гривень. Рахунки Пацеляка у банківських установах закрито»,- підкреслив він. При цьому діти Пацеляка постійно проживають у Фінляндії. Раніше, за словами держобвинувача, Пацеляк стверджував про бажання бути поруч з дітьми. 

Прокурор також акцентував, що Пацеляк постійно змінює місце проживання. Коли він просив обрати щодо нього домашній арешт у Києві, то вказував адресу, за якою власники житла не знають Пацеляка. 

Найпершу справу про розгін Майдану закривають за строками давності

Тим часом, найперша і найстаріша справа щодо Пацеляка знаходиться в процесі закриття через строки давності. Цьому передувало те, що у лютому 2024-го Святошинський суд Києва через сплив строків давності закрив її. Оскільки з моменту подій, які інкримінували Пацеляку, минуло вже 10 років. 

Йдеться про справу, яку скерували до суду ще в 2016-му. У цій справі про розгон Майдану Пацеляк обвинувачений за низкою пунктів про перевищення влади та перешкоджання мирним протестам, але не за організацію вбивств та інші тяжкі та особливо тяжкі злочини. Саме це дає можливість апелювати до спливання строків давності його захисту. 

Раніше цього року суд першої інстанції вже закрив цю справу за строками давності. За формальними причинами (ненадання часу прокурору та потерпілим ознайомлення з клопотанням захисту про закриття справу) апеляція скасувала таке рішення і повернула справу до суду знов. Та глобально це нічого не змінить – якщо захист Пацеляка не перестане наполягати на закритті справи (а причин для цього немає), то її, вже з дотриманням усіх формальних процедур таки знов закриють – такий закон.

Титульне фото: Ростислав Пацеляк з адвокаткою на одному із судових засідань Святошинського райсуду Києва. Автор світлини: Олександр Тимошенко.