Верховний суд у середу, 9 квітня, підтвердив рішення про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття справи  через закінчення строків притягнення до відповідальності щодо колишнього міліціонера першої оперативної роти Київського полку «Беркуту» Сергія Лободи.

Ексміліцонера першого відділення другого взводу оперативної роти №1 ПМОП «Беркут» обвинуватили у перевищенні влади та службових повноважень, перешкоджанні журналістській діяльності, а також перешкоджанні мирним мітингам 30 листопада 2013 року.

Про деталі справи, обвинувальний вирок за день до спливу строків давності і звільнення від кримінальної відповідальності, — читайте у матеріалі Watchers. 

Міліція била та ображала активістів, витісняючи з Майдану   

За даними слідства, між четвертою та пʼятою ранку 30 листопада 2013 року, Лобода разом зі співробітниками прибув до монументу Незалежності у центрі Києва. Керівництво наказало їм розігнати активістів, які тоді зібрались на мирний протест.

За даними слідства, Лобода виконував наказ заступника командира своєї роти. Останній — від тодішніх начальника міліції громадської безпеки в Києві Петра Федчука та начальника ГУ МВС України в Києві Валерія Коряка. А ті — від вищого керівництва.

У той час учасники акції стояли на сходах та платформі монументу. Вони не вчиняли протиправних дій чи порушень громадського порядку.

Та «Беркут» оточив їх з усіх боків і почав бити, зокрема кийками «ПР» (має форму палиці та виготовлений зазвичай з гуми, призначений для працівників правоохоронних органів) «Тонфа» (має вигляд палиці з руківʼям, яка використовується правоохоронцями і вважається спецзасобом), вимагаючи залишити територію. Таким чином учасників мирного зібрання витіснили до проїжджої частини по вулиці Хрещатик.

Після цього Лобода з іншими правоохоронцями вишикувались у шеренгу уздовж тротуару. Для того, аби не пустити активістів назад до монументу, міліціонери почали гнати їх у напрямку Бессарабської площі, вимагаючи розійтися. До мітингарів застосовували фізичну силу, погрожували та ображали їх. 

Слідство стверджує, що близько п’ятої ранку Лобода побачив фотографа та журналіста Дмитра Фортунатова, який вів зйомку. У ніч розгону студентів він одним з перших фотографів приїхав на Майдан Незалежності. 

Лобода підбіг до нього, вдарив його кийком по голові, щелепі та стегну. Слідство вважає, що таким чином беркутівець перешкоджав фіксуванню протиправних дій міліції щодо мітингарів. 

Дмитро Фортунатов був одним з ключових свідків побиття і розгону активістів у листопаді 2013 року. Журналіст помер у грудні 2018-го.

Троє інших потерпілих: Тетяна Куємжи, Сергій Мельниченко та Єлизавета Жарікова були серед активістів, яких Лобода разом з іншими працівниками «Беркуту» проганяв з центральної площі столиці того дня. 

Міліціонери тоді штовхала активістів з використанням грубої сили. Вони шеренгою наступали на мітингарів, а ті, як наслідок, не могли встояти під таким натиском, падали й отримували травми. Крім того, активістам вигукували фрази нецензурною лайкою, принижуючи їхню гідність.

Потерпіла у справі — поетка і музикантка — Єлизавета Жарікова після початку великої війни приєдналася до територіальної оборони як парамедикиня. Під час Революції Гідності вона, будучи ще студенткою, вийшла на мирний протест разом з друзями.

У 2021 році суд допитав її як потерпілу у цій справі. На момент мирних протестів вона була студенткою університету Шевченка. Єлизавета прийшла зі своїми друзями, аби виступити проти політики на той час президента Віктора Януковича.

«О 4:10 ранку почався розгін. Біля стели почалися крики. У мене там знаходилися друзі, а мене трохи раніше виштовхали за периметр. Я бачила тоді, як представники силових структур у шоломах несли затриманого. Далі я бачила, як беркути б’ють активістів. Потім я почала тікати. Водночас мене вдарили по нозі кийком. Коли я знайшла свого однокурсника у вирі подій, у нього була розбита голова», — розповідала вона під час допиту.

За словами потерпілої, шеренга із 20 беркутівців агресивно витісняла активістів, які станом на ранок 30 листопада ще лишались у центрі Києва. 

Єлизавета також повідомила в суді, що бачила побитого правоохоронцями Дмитра Фортунатова. Вона зауважила, що отримала сильний стрес під час розгону акції протесту.

Обвинувальний вирок  

29 листопада 2023 року Шевченківський райсуд Києва оголосив вирок Лободі – це було за день до спливу строку притягнення до кримінальної відповідальності за одним із трьох пунктів обвинувачення, оскільки за іншими двома – завершився раніше.

Лободу визнали винуватим і призначили чотири роки ув’язнення з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на два роки за перевищення влади та службових повноважень (ч.1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України). Водночас суддя звільнила Лободу від покарання за цією статтею з випробувальним терміном два роки. 

Суд також призначив по два роки ув’язнення за перешкоджання мирним мітингам (ч.1 ст. 28 ст. 340 КК України) та діяльності журналіста (ч. 1 ст. 171 КК України). При цьому суд звільнив Лободу від відбування покарання за цими статтями, у звʼязку зі спливом строків.

Вирок ухвалила суддя Олена Мєлєшак. Як зазначено у рішенні дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вона позбавила особу водійського посвідчення на 4 місяці через те, що та нібито не зупинились на вимогу інспектора ДАІ 29 грудня 2013 року (день проведення акції протесту — поїздки «Автомайдану» до резиденції на той момент президента Януковича в Межигір’ї).

Учасників-автомобілістів того протесту масово позбавляли водійських прав наступним чином: складали на них рапорти про вигадану незупинку на вимогу працівника ДАІ. За цими рапортами складали протокол, який передавали до суду, а судді, відповідно, масово виносили рішення про позбавлення прав таких водіїв.

Апеляція звільнила Лободу від кримінальної відповідальності 

Усі учасники процесу оскаржили рішення в апеляції. Прокурор Олег Багнюк просив скасувати вирок і ухвалити новий, призначивши:  

• — за перевищення влади та службових повноважень — 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки.
• — за перешкоджання мирним мітингам — 3 роки позбавлення волі.
• — за перешкоджання діяльності журналіста — обмеження волі на 2 роки.

Адвокатка потерпілих Оксана Михалевич наполягала присудити Лободі: 

• — за перевищення влади та службових повноважень — 7 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки.
• — за перешкоджання мирним мітингам – 5 років позбавлення волі.
• — за перешкоджання діяльності журналіста — обмеження волі на 3 роки.

Захисник Лободи Володимир Смєхнов спершу просив скасувати вирок і закрити справу, а вже під час судового розгляду подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням терміну.

23 липня 2024 року Київський апеляційний суд задовольнив клопотання Смєхнова. Суд скасував обвинувальний вирок Лободі, звільнив його від кримінальної відповідальності та закрив справу. 

Верховний суд погодився із закриттям справи  

Прокурор та адвокатка потерпілих на засіданні 9 квітня 2025 року просили Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду скасувати рішення про закриття справи і повернути її на новий розгляд до апеляційного суду. 

«Апеляційним судом безпідставно залишено без розгляду апеляційну скаргу прокурора. Також не враховано під час ухвалення рішення, що Лобода переховувався від органу досудового розслідування півтора року. Апеляційний суд також не вирішив питання процесуальних витрат. Не враховано, що суд першої інстанції встановив факт вчинення Лободою правопорушення. Апеляційним судом цей факт не констатовано», – сказав Багнюк. 

Лободу викликали слідчі під час досудового розслідування справи, але він не приходив, згодом його оголосили в розшук. А 20 липня 2017 року затримали на виїзді з Києва в сторону Борисполя, коли він їхав в авто з дружиною та дитиною. 

Оксана Михалевич підтримала прокурора. А захисник Лободи вимагав залишити рішення Київського апеляційного суду без змін. 

«Ми заперечуємо щодо скарг прокурора та представника потерпілих, оскільки вважаємо їх необґрунтованими. При звільненні особи від кримінальної відповідальності за статтею 49 ККУ суд не може встановлювати винуватість особи. У разі ухвалення вироку процесуальні витрати покладаються на обвинуваченого, а у нас була ухвала, постановлена Київським апеляційним судом, а не вирок», — заявив він. 

Сам Лобода переконував, що не порушував своїх обовʼязків і завжди зʼявлявся до суду чи слідчого за першою вимогою. Він просив залишити рішення апеляції в силі. 

Врешті Верховний суд після виходу з нарадчої кімнати частково задовольнив скарги прокурора та потерпілих. Ухвалу Київського апеляційного суду змінено в частині віднесення процесуальних витрат на рахунок держави. Іншу частину рішення залишив без змін.  

Титульне фото: Бійці спецроти “Беркуту” ведуть затриманого майданівця/фото: Sergei Chuzavkov