Вбивство військового у Києві: поліція не каже, чи мав стрілок дозвіл на зброю 

Слідство інкримінує вбивство лише одному із трьох нападників, решту підозрюють у хуліганстві

Вбивство військового у Києві: поліція не каже, чи мав стрілок дозвіл на зброю 

21-го жовтня 2022-го року у дворі київської багатоповерхівки посеред дня застрелили 34-річного добровольця Олексія Щербину, який саме збирався вирушити на фронт. У нього залишилась дружина та маленька дитина. 

Того дня Олексій повертався власною автівкою додому. У дворі багатоквартирного будинку стався словесний конфлікт з трьома молодиками, який завершився стріляниною. Нападники побили, а потім застрелили чоловіка.   

Невдовзі поліція затримала трьох чоловіків на дороговартісній автівці, в якій знайшли і зброю. Ними виявились особи з кримінальним минулим: Леонід Ігнатенко, Ігор Котирло та В’ячеслав Вільцанюк. Ігнатенка та Котирла нині підозрюють у хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї (ч.4 ст. 296 ККУ). Тоді як стрілку (Вільцанюку) слідство інкримінує вбивство (ч.1 ст.115 ККУ), вважаючи, що саме він здійснив смертельний постріл. 

Вистрілили, а потім сіли і поїхали 

Представник потерпілої дружини Ірини –  Андрій Йосипов – у розмові з Watchers розповів свою версію того, як, на їх переконання, стався напад на Олексія Щербину, і що цьому передувало. Адвокат досліджував відеозаписи з камер спостереження. Більш детальну інформацію він надати не зміг, адже триває досудове розслідування. 

«21-го жовтня цього року у дворі будинку, на паркувальному майданчику, проїзд був загороджений автомобілем Lexus, цими трьома нині підозрюваними особами. Наш потерпілий – Олексій – не мав змоги проїхати, і зробив їм зауваження, мовляв, приберіть з дороги [автівку]», – розповів адвокат. 

За його словами, на зауваження молодики не відреагували. А підозрюваний Ігнатенко своєю чергою почав завдавати удари Олексію. 

«Він [Ігнатенко] був першим. Потім вони [підозрювані] втрьох продовжили наносити удари. Тобто бійку почали вони. Повалили Олексія на землю, та продовжили наносити удари. Згодом відійшли. Він певно щось їм вслід кричав, що саме – не відомо наразі. Вони повернулися і продовжили його бити. І в цей час один з них, а саме Вільцанюк, повернувся до автомобіля, взяв із заднього сидіння зброю, і здійснив постріл в сторону потерпілого. Попав в живіт. Після цього ці троє просто сіли в машину і поїхали», – поділився адвокат. 

Що відомо про затриманих молодиків  

Столична патрульна поліція невдовзі після вбивства затримала трьох нападників на автомобілі Lexus. 

Підозрювані у побитті та вбивстві Олексія Щербини:  Ігор Котирло, Леонід Ігнатенко та В’ячеслав Вільцанюк/ фото: патрульна поліція Києва 

Ними виявились: 

  • Ігнатенко Леонід Іванович (30.05.1982)
  • Котирло Ігор Валерійович (20.12.1998);
  • Вільцанюк В’ячеслав Володимирович (04.06.1996)

Найстарший та вочевидь «найдосвідченіший» з трьох –  Леонід Ігнатенко. Він був у розшуку з 2015-го по 2019-ий роки. Його розшукував Новомосковський відділ поліції у Дніпропетровській області. Ігнатенка підозрювали у нанесенні легких тілесних ушкоджень. 

Фото: скріншот з аналітичної бази opendata щодо розшуку Леоніда Ігнатенка 

За даними слідства, у 2007-му році Ігнатенко з кількома посправниками приїхав «проконтролювати» збір врожаю на території господарства у селі Спаське. Вони побили потерпілого на полі (вочевидь фермера), завдавши йому ударів в обличчя, живіт та кисті рук. Після тривалого побиття потерпілого перенесли у лісопосадку, розташовану біля поля, де продовжили знущання. Фермер тоді отримав струс мозку, забої та гематоми уздовж тіла внаслідок нападу. 

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області лише у 2020-му почав слухати справу за звинуваченням Ігнатенка у нанесенні легкого тілесного ушкодження. Справу втім невдовзі закрили через те, що сплив строк притягнення до відповідальності, оскільки у провадженні йшлося про події 2007-го року.

Через те, що Ігнатенко переховувався, не з’являвся за викликом тривалий час, слідчі навіть не могли вручити йому підозру. 

Проте це ще не все, адже Ігнатенко має й інші судимості. 

У 2007-му Новомосковський міськрайонний суд визнав Ігнатенка винним у крадіжці з проникненням у житло, відправивши за грати на 4 роки з виправним сроком на 3 роки. 

2008-ий рік. Новомосковський міськрайонний суд засудив Ігнатенка до 3-ох років позбавлення волі з виправним сроком на 3 роки. Його визнали винним у хуліганстві та нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілим.  

2010-ий рік. Новомосковський міськрайонний суд присудив Ігнатенку 5 років за ґратами за хуліганство, вчинене групою осіб, тілесне ушкодження середньої тяжкості та необережне знищення майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей. 

2011-мій рік. Ігнатенко отримав строк у 5 років за хуліганство. Таке рішення ухвалив Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області. 

У 2014-му Індустріальний райсуд Дніпропетровської області визнав його винним за порушення правил дорожнього руху, яке спричинило потерпілому ушкодження середньої тяжкості. Ігнатенку тоді дали 2 роки тюрми з виправним сроком на 1 рік. 

Леонід Ігнатенко попри це вважається уповноваженою особою ТОВ «Теалоарматура», як займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього. 

А з 2017-го по 2019-ий рік він був директором ТОВ «Глаок», яке займається складським господарством і розташоване у столиці. У цей же період Ігнатенко перебував в розшуку. 

У 2018-му дружина Ігнатенка – Дар’я –  просила суд про тимчасовий дозвіл на вивезення їх спільної дитини до росії «для розширення кругозору». Жінка вказувала, що не знає, де знаходиться її чоловік. І суд дозвіл надав. 

Ігор Котирло 

У 2016-му Котирло був неповнолітнім, проте спромігся відгамселити людину до струсу мозку, черепно-мозкової травми, перелому щелепи та розриву шкіри зовнішніх слухових ходів. Це сталося у Вишневому на Київщині, біля однієї з кав’ярень. 

Згодом справу щодо інциденту передали до суду. Проте під час підготовчого засідання потерпілий заявив клопотання про закриття кримінального провадження, відмовився від обвинувачення та від заявленого позову, просив його залишити без розгляду.

Таким чином у 2017-му Ігорю Котирлу вдалося уникнути кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості. 

В’ячеслав Вільцанюк 

Скріншот сторінки В’ячеслава Вільцанюка у Facebook 

Вільцанюк працює тренером ММА, тренує як дітей, так і дорослих. Так він пише на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Проте він не зареєстрований як ФОП. 

Вільцанюк – вихованець спортивного клубу «Спарта-Панкратіон». Його засновник – Алексан Мхітарян – в коментарі Watchers розповів: Вільцанюк тренувався у нього приблизно з 2011-го по 2013-ий роки. 

«А про компанію (зв’язок Вільцанюка з криміналітетом) як то кажуть: з ким поведешся,від того і наберешся…район такий. Або ти в спорті,або на вулиці…він обрав вулицю. Дитинство в нього було не дуже радужне.На скільки я знаю,він в дитинстві перехворів,у нього був компресійний перелом хребта…батьки все дитинство його вихожували…батько працював на трьох роботах.Потім його привели до мене…він був вихований гарний хлопець,але потім він перестав ходити…і, видно зв’язався з кимось, і відчув смак легких грошей…коли ти з бідної сім’ї часто так трапляється», – зазначив Мхітарян. 

За даними аналітичної бази youcontrol, Вільцанюк є уповноваженою особою ТОВ «Апрімейд», яке займається обробкою даних, розміщенням інформації на веб-вузлах і пов’язаною з ними діяльністю у Києві. 

В’ячеслав Вільцанюк також є обвинуваченим у справі про телефонне шахрайство. У січні 2020-го року Вячеслава затримали, відправивши до СІЗО із визначенням застави в розмірі 973 тис. грн. Справу скерували до Голосіївського райсуду Києва того ж року, проте в реєстрі судових рішень міститься лише одна ухвала. 

Watchers звернулись за коментарем до представника потерпілих у цій справі – адвоката Ігора Сєдова. Він своєю чергою зазначив: 

«Вільцанюк обвинувачується в цій справі у телефонному шахрайстві. Класична схема, коли зателефонували жінці похилого віку. Він (зловмисник) сказав їй, що її дитина начебто винувата в чомусь і терміново потрібні гроші. І під під’їздом стояла особа, яку обвинувачують зараз у вчиненні злочину, це Вільцанюк. Ця жінка похилого віку впізнала його в суді, вказала на нього як на особу, яка була у неї під під’їздом і забрала грошові кошти. Жінка віддала йому більше 39 тисяч доларів», – розповів Сєдов. 

Голосіївського окружна прокуратура у відповідь на запит Watchers зазначила: 21-го січня 2020-го, на етапі досудового слідства, Голосіївський райсуд Києва відправив Вільцанюка під варту із можливістю внесення застави у сумі 973 226 гривень.

18-го березня та 16-го квітня того ж року встановлений запобіжний захід було продовжено. Проте 17-го червня суд відпустив Вільцанюка під цілодобовий домашній арешт. 

Проте невдовзі досудове розслідування у справі було завершено (31.07.2020) і обвинувальний акт направлено до Голосіївського райсуду для розгляду по суті. Відтоді запобіжний захід щодо Вільцанюка не обирався.

«Впродовж всього судового розгляду він такий тихий. Намагався викликати симпатію до себе», – поділився представник потерпілих. 

Примітно, що під час підготовчого засідання у цій справі Вільцанюк сказав, що не є засновником ТОВ «Апрімейд». Йому начебто запропонували платити 4 тисячі гривень на місяць впродовж півроку, щоб він значився власником за документами. Йому буцімто обіцяли, що через півроку це товариство закриють. 

Крім того, Вільцанюка притягали і до адміністративної відповідальності. 8-го березня 2019-го року Вільцанюк побив дзеркала та меблі в одному із столичних приміщень з незрозумілих мотивів. 

В суді він визнав вину, щиро каявся та просив обмежитись мінімальним штрафом. Суддя Дніпровського райсуду Києва Оксана Метелешко пішла йому назустріч, призначивши штраф у 51 гривню. 

Через два дні після вбивства Щербини, батько Вільцанюка – Володимир – змінив на своїй сторінці у Facebook основне фото профілю, розмістивши там чорний квадрат. Watchers звернулися до нього за коментарем, але він не відповів. 

Вбивство інкримінують лише одному 

Представник потерпілої Андрій Йосипов розповів Watchers, що Ігнатенка та Котирла нині підозрюють у хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї (ч.4 ст. 296 ККУ). Тоді як стрілку (Вільцанюку) слідство інкримінує вбивство (ч.1 ст.115 ККУ).  

У прокуратурі Києва зазначили, що досудове слідство ще триває, проводяться усі необхідні експертизи. Саме тому від коментарів утримались. 

У Нацполіції не захотіли надати інформацію на наш запит з приводу того, чи мали підозрювані дозвіл на придбання, зберігання та носіння зброї. У відомстві повідомили: дана інформація є конфіденційною. 

Адвокат потерпілої наголосив, що наполягатиме на зміні кваліфікації злочину. 

«Нами подано клопотання про зміну правової кваліфікації. Ми говоримо сьогодні про те, що потрібна буде перекваліфікація провадження на умисне вбивство з хуліганських мотивів (п.7 ч.2 ст. 115 ККУ) щодо всіх підозрюваних. Зрештою, я розумію, що слідство в подальшому може перекваліфікувати дії Котирла та Ігнатенка на статтю 115 ККУ. Разом з тим, дії самого Вільцанюка також треба перекваліфіковувати на вбивство з хуліганських мотивів», – зауважив Андрій Йосипов. 

За його словами, у Щербину стріляли з вогнепального мисливського карабіна. 

«Нам поки що невідомо походження зброї, як представникам потерпілих. Ми подали адвокатські запити щодо наявності дозволів [у підозрюваних] на зберігання та використання зброї. Якщо дозволів не було, то треба буде доповнювати кваліфікацію статтею 263 ККУ (незаконне поводження зі зброєю). Це був вогнепальний мисливський карабін. На таку зброю, за законом, потрібен дозвіл», – наголосив представник потерпілої. 

Ба більше, зброя знаходилась безпосередньо в машині без чохла. А це означає, що вона могла бути використана не за призначенням [так врешті і сталося]. 

«Автомобіль [Lexus], яким було перегороджено проїзд потерпілому Олексію, не належить на праві власності жодному з підозрюваних», – додав захисник. 

Він звернув увагу: підозрювані проігнорували факт того, що  потерпілий був військовослужбовцем, зі знаками розрізнення. Це їх ніяким чином не зупинило. 

За його словами, до потерпілої Ірини ніхто з родичів чи представників підозрюваних не звертався [з пропозицією допомоги або вибаченнями]. 

«І я не думаю, що вони звернуться. Не думаю, що вони будуть мати в собі силу вибачитися», – резюмував наш співрозмовник.