Суд у справі вбивства 5-річного Кирила Тлявова з листопада 2021-го року не може перейти до завершальної стадії розгляду — дебатів — через очікування результатів повторної експертизи, яка була призначена на прохання захисту.

Про це у коментарі Watchers повідомила бабуся хлопчика Олександра Миколаївна.

У справі Кирила Тлявова йдеться про загибель у 2019 році дитини у житловій забудові Переяслава від вогнепального поранення, яке, як припускається, було завдане через незаконну розважальну стрільбумісцевих правоохоронців та інших присутніх з ними цивільних осіб.

На лаві підсудних четверо осіб: колишні поліцейські Володимир Петровець та Іван Приходько, їхній друг Дмитро Кривошей та неповнолітній на момент події син одного із експравоохоронців. Їх обвинувачують у хуліганстві, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї, незаконному поводженні зі зброєю, підробці документів, а окремо Приходька — також у вбивстві через необережність.

Справу розглядає суддя Олександр Рева з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

Повторна експертиза щодо кулі

Бабуся загиблого хлопчика -Олександра Миколаївна — в коментарі Watchers після одного з чергових засідань поділилась: з листопада 2021-го року суд не може перейти до дебатів. А міг би, вважає вона, адже всі докази вже досліджено, а свідки, потерпілі та обвинувачені — допитані.

Причина затримки полягає в тому, що адвокат обвинуваченого експоліцейського Приходька — Віктор Чевгуз — просив суд призначити комплексну судово-медичну та судово-балістичну експертизи. Спершу, у листопаді 2021-го року, прокурори не були готові висловити свої аргументи з цього приводу, тому розгляд вказаного питання припав на грудень.

Чевгуз заявляв, буцімто проведені в ході досудового слідства експертизи сумнівні і не об`єктивні. На його думку, вилучена з тіла хлопчика куля не була збережена згідно норм законодавства, а також не була оглянута слідчим за участю експерта-баліста.

Адвокат хотів, аби експерти оцінили якісні характеристики кулі, яку вилучили з тіла хлопчика. Він бажав, щоб експерти з’ясували, чи не вплинуло навколишнє середовище на траєкторію польоту кулі, її контактування з іншими предметами в польоті, кути можливого рикошету та кут прицілювання стрілка.

Прокурор Максим Дергачьов у грудні категорично заперечував. Він наголошував: у справі є висновки експертів про траєкторію польоту кулі, яка влучила в дитину та її положення в момент здійснення пострілу.

Державний обвинувач зауважував: за даними експертів поранення дитини було вогнепальним. Експерти з’ясували напрямок та орієнтацію раневого каналу. Взаємне розташування потерпілого та стрілка також визначене експертами, з огляду на характер ушкодження і позицію стрілка під час пострілу.

Зазначимо, що у листопаді 2020-го суд допитав судмедексперта Богдана Юрченка та експерта з балістики Ігоря Самойленка. Юрченко констатував тоді: раневий канал проходив через лобну кістку дитини. «Інших нашарувань, які б свідчили про проходження кулі через перешкоду, не було виявлено», — казав він. Юрченко розповів, що смерть дитини настала саме від кульового поранення.

«Куля за своїми характеристиками, формою, розмірами, вагою підпадає під кулі калібру 5,6мм, він же — іноземний калібр «22LR». Малокаліберна зброя. По кількості, наявності, розміру та розташуванню слідів поміж нарізів від ствола ми прийшли до висновку про рушницю. Характеристика такої зброї: середня дальність польоту снаряду даних патронів складає від 1000 до 1800 метрів. Вбивча сила зберігається в даних снарядах на дистанції від 500 до 1000 метрів», — зазначав експерт-баліст Самойленко.

Суд таки призначив повторну експертизу рік тому

Втім, 20-го грудня 2021-го суддя Рева частково задовольнив клопотання Чевгуза.

Замість комплексної експертизи, про яку просив захист, суд призначив повторну судово-балістичну експертизу, проведення якої доручив експертам з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертизи суд поставив такі питання:

1. Чи був потерпілий у секторі ураження стрілка, який здійснював постріл з висоти власного зросту в положенні стоячи з ґанку будинку? Якщо так, то в результаті якого попадання міг він отримати вогнепальне поранення?
2. Якщо отримане вогнепальне поранення сталося внаслідок непрямого попадання (рикошету), то чи могло воно виникнути в результаті зіткнення під час польоту кулі із стороннім предметом, яким міг бути камінь чи інший предмет, що виявлений на місцевості по траєкторії польоту кулі?
3. Якщо отримане вогнепальне поранення відбулося внаслідок рикошету, то чи могло воно виникнути в результаті зіткнення під час польоту кулі із стороннім предметом, яким міг бути залізобетонний стовп електроопори, що виявлений на місцевості по траєкторії польоту кулі?

Бабуся хлопчика у розмові з Watchers після судового засідання ще влітку 2022-го назвала такі дії [клопотання про експертизи] адвоката Чевгуза «звичайним затягуванням». Вона вважає, що Приходько хоче довести, що буцімто він не стріляв у дитину. Адже вбивство з необережності у цій справі інкримінують тільки йому.

Друга спроба

У травні 2022-го, через півроку після призначення повторної експертизи, захисник Чевгуз подав доповнене клопотання про призначення комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертиз.

В результаті: суд вирішив залишити попередню ухвалу про повторну балістичну експертизу без виконання. І замість неї все ж призначити за клопотанням адвоката іншу — комплексну судово-медичну та судово-балістичну експертизи.

На вирішення експертів суд поставив такі питання:

• Чи міг стрілок зі зростом 175 см, здійснюючи постріл в положенні стоячи в напрямку дерев’яного паркана домоволодіння, влучити у лобну частину голови потерпілого зростом 119 см, що був у місці ураження в положенні стоячи чи сидячи?
• Чи був потерпілий у секторі ураження стрілка, що здійснював постріл з висоти власного зросту?
• Якщо так, то в результаті якого попадання міг він отримати вогнепальне поранення в лобну частину голови?
• Якщо отримане вогнепальне поранення відбулося внаслідок непрямого попадання (рикошету), то чи могло воно виникнути в результаті зіткнення під час польоту кулі із стороннім предметом, яким міг бути камінь чи інший предмет, що виявлений на місцевості по траєкторії польоту кулі?
• Якщо отримане вогнепальне поранення відбулося внаслідок непрямого попадання (рикошету), то чи могло воно виникнути в результаті зіткнення під час польоту кулі із стороннім предметом, яким міг бути залізобетонний стовп електроопори, що виявлений на місцевості по траєкторії польоту кулі?

Суд визначив строк проведення експертизи — до 15-го червня 2022-го року. Проте станом на лютий 2023-го висновки експертизи до суду так і не надійшли.

У середині лютого ми запитали у Київської обласної прокуратури, чому проведення експертизи триває так довго, та чи встановлено законодавством граничні строки для їх проведення.

У відповіді на наш запит прокуратура зазначила: не уповноважені надавати відомості щодо тривалого проведення експертизи.

У відомстві скерували наш запит до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, але станом на березень ми відповіді так і не отримали.

Передісторія

31-го травня 2019-го року, Кирило Тлявов грався з друзями на вулиці в Переяславі, де його поранили пострілом в голову.

Початково поліція розповсюдила повідомлення про те, що дитина впала і вдарилась головою об камінь.

Пізніше з’ясувалось, що поруч із цим будинком двоє поліцейських, які не були на службі, стріляли зі зброї у не призначеному для цього місці.

Коли хлопчика доправили до Переяслав-Хмельницької лікарні, медики виявили відкриту черепно-мозкову травму та вогнепальне поранення.

1-го червня дитину доставили у столицю до Київського міського центру дитячої нейрохірургії, де прооперували. Але вже 3-го червня хлопчик помер.