Фото: Радік Гукасян (праворуч) під час інтервʼю Володимиру Золкіну
9-го квітня 2024 року Бородянський районний суд засудив до 12 років тюрми російського військовослужбовця за вбивство цивільного під час окупації Київщини. Про це йдеться у тексті судового рішення.
Обвинувачений – уродженець Грузії Радік Гукасян, який має громадянство рф. Він вдерся в Україну у складі другого взводу сьомої роти третього батальйону 331-го парашутно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії військ рф.
Йому інкримінують порушення законів та звичаїв війни поєднане з умисним вбивством.
Наказ «вогонь»
За даними слідства, на початку вторгнення Гукасян з іншими росіянами облаштували вогневі позиції в районі автодороги між селом Здвижівка та селищем Бабинці Київської області.
Не пізніше 5-го березня 2022 року командир дав наказ Гукасяну та його посправниками розстріляти цивільне авто червоного кольору, яка рухалося в напрямку від селища Бабинці до села Здвижівка.
Обвинувачений виконав наказ «вогонь» зі зброї «АК-12». А за кермом авто був цивільний чоловік.
Він отримав вогнепальне поранення голови, внаслідок якого настала смерть. А також тілесні ушкодження середньої тяжкості: вогнепальне поранення правої ноги, перелом ліктьового відростку правої кістки та перелом ребра.
Крім того, обвинувачений, як встановили правоохоронці, 20-го березня 2022 року вдерся на територію однієї із садиб окупованого села. У будинку українців він вкрав приставку “PlayStation” Portable.
Що сказав підсудний
Під час допиту в суді Гукасян визнав свою вину. І нібито розкаявся. Він розповів, що з 2014 року проходив строкову військову службу. А з 2015 року – по контракту в збройних силах рф.
24-го лютого 2022 року його підрозділ зі сторони Білорусі зайшов на територію України, і вже 26-го лютого, через місто Іванків, вони підійшли до села Здвижівка, де зупинились і розподілились по позиціях.
Перед тим, як Гукасян та його «колеги» розстріляли цивільного, до них на позицію приїхав заступник командира полку. Саме він, за словами підсудного, дав команду стріляти в цивільне авто.
Особисто Гукасян вистріляв зі свого табельного автомата приблизно півмагазина патронів (близько 15-ти штук).
Авто одразу зайнялося вогнем, водій встиг з нього вибігти, але впав неподалік. Коли автомобіль догорів, командир підійшов аби добити потерпілого. Після цього – дав наказ поховати тіло.
Гукасян додав, що вкрав впродовж перебування на окупованій території села у українців приставку для своїх дітей, яку згодом надіслав додому.
Після Київщини обвинувачений брав участь в бойових діях в Харківській і Донецькій областях, а 27-го серпня 2022 року – потрапив у полон до ЗСУ в Херсонській області.
Що розповіли свідки
В суді свідчив рідний брат загиблого, який повідомив, що потерпілий 24-го лютого поїхав з Києва до області на своєму авто.
Він поїхав в сторону Ірпеня, ночував біля Гостомельського аеропорту. Він хотів добратися до села Галинки, аби допомогти родичам. Але так і не доїхав.
Ще один свідок з числа жителів Здвижівки – впізнав Гукасяна, як російського окупанта, який заходив і до нього додому. Окупанти, за його словами, приходили до чоловіка просити води, а в один з днів заходив і Гукасян.
Врешті-решт суд визнав Радіка Гукасяна винуватим по всіх пунктах звинувачення, присудивши 12 років за ґратами. Суд також стягнув з Гукасяна 65 210 тисяч гривень процесуальних витрат.
Інтервʼю в полоні
Після того як Гукасян потрапив у полон – він дав інтервʼю Володимиру Золкіну. Під час розмови окупант зазначив, що до України встиг повоювати у Сирії.
«А 24-го числа ми перетнули кордон з Україною. Нам нічого особливо не сказали, тільки що 2-3 дні і все буде добре. Далі нам давали завдання, наприклад, взяти якісь міста. Ось Мощун, наприклад. Там були спротиви. Але я у Мощуні не був. Я був на ремонті автомобіля на станції обслуговування у Здвижівці. Наші у Мощуні і добу не пробули – відкинулися назад. А потім наприкінці березня нас вивели», – казав він.
Після цього Гукасяна відправили до Харківської області.
«Ми доїхали далі Ізюма і влаштувалися в лісопосадках. Днів 10 побули та на Луганський напрямок поїхали. Там також супроводжували колону. Потім прийшло завдання перекинути сили на Херсонщину, де я в полон потрапив. Почався наступ армії української, а ми стояли на спостережній позиції. Я був на чергуванні. У нас вибору не було ніякого, чинити опір нам не було чим, крім автоматів», – розповідав окупант.
Гукасян довго думав, відповідаючи на запитання ведучих, але все ж визнав, що він – окупант.
«Я військовослужбовець. Тобі дали наказ і ти його якщо не виконав – одразу до в’язниці», – виправдовувався він.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.