Взимку 2024-го року спливають строки давності у великій кількості справ Майдану у категорії тяжких злочинів, адже з моменту подій минає 10 років. В частині таких справ вони вже спливли у листопаді-грудні 2023 – а саме у справах, які стосуються злочинів проти майданівців, скоєних у листопаді-грудні 2013.

Це вже призвело до відсутності покарань, а подекуди навіть неможливості оголосити вироки у частині справ Майдану щодо тяжких злочинів. За наступний місяць таких справ стане ще більше.

Watchers поговорив з очільником департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексієм Донським та представницею потерпілих у справах Майдану Оксаною Михалевич про причини та наслідки цієї ситуації, а також про те, що робити, аби уникнути її повторення для категорії справ щодо особливо тяжких злочинів, наприклад вбивств, строки давності яких спливають ще за 5 років.

Ми також зробили огляд тих справ, покарання в яких вже неможливе через строки давності, а також підбірку справ-лідерів із затягування розгляду на етапі підготовчого слухання.

В деяких випадках, наприклад, коли людина в розшуку, перебіг строків давності зупиняється. Зазвичай спливання строків давності у провадженні викликано або пізнім початком розслідуванням, або тривалим досудовим слідством та судовим розглядом.

Для тяжких злочинів строки давності складають 10 років.

Які справи під загрозою

Очільник департаменту у справах Майдану Офісу Генерального прокурора Олексій Донський наголосив у розмові з Watchers: у період з листопада 2023-го по лютий 2024-го спливають строки давності в тих справах Майдану про тяжкі злочини, в яких підозрюваний/обвинувачений не ухилялися від слідства та суду. 

«Таких справ наразі близько 60 із 128, або 44 відсотки. Строки в них спливають в період з 30-го листопада 2023-го року до лютого 2024-го», – повідомив він. 

За його словами, у разі, якщо строки все ж спливуть, то вирок у відповідних епізодах злочинів суд вже не зможе ухвалити, справи будуть завершуватися ухвалами про звільнення відповідних осіб (обвинувачених) від кримінальної відповідальності.

Справ, де триває заочне судове слідство (розгляд без участі обвинуваченого за процедурою in absentia), це не стосується, оскільки йдеться винятково про справи, де підозрювані/обвинувачені не в розшуку і не ухиляються, зауважив Донський. 

«А заочне досудове розслідування/заочний судовий розгляд здійснюється виключно відносно підозрюваних/обвинувачених, які в розшуку. Тому цієї категорії закінчення строків давності ніяк не торкнеться», – додав він. 

Справи можуть закривати навіть без формального вироку

Адвокатка, представниця потерпілих у справах Майдану Оксана Михалевич у коментарі Watchers зауважила: якщо захист не подасть клопотання про закриття справ, то будуть вироки, але не буде покарання для нині обвинувачених. Тобто останні будуть звільнені від відбування покарання у вʼязниці (якщо його і призначать). 

«Строк закінчується в справах, де інкримінують підсудним тяжкі злочини, там він складає 10 років. А у тих справах, де підсудним інкримінують вбивства, там особливо тяжкі злочини, і там строк складає 15 років», – сказала вона. 

За її словами ще 5 років лишається для розслідування і судового розгляду справ щодо тих обвинувачених, де були тяжкі наслідки у вигляді загибелі протестувальників. 

Як зазначила представниця потерпілих Олена Сторожук в ході дебатів у одній зі справ: «Ми не маємо права забути [те, що сталося під час Революції Гідності], бо непокаране зло повертається». 

Стратегія захисту на затягування 

Watchers від початку слідкують за перебігом розгляду справ в судах щодо подій на Майдані під час Революції Гідності. 

Ми помітили тенденцію до затягування розгляду. Йдеться про те, що захисники підсудних у деяких справах доволі часто уникали приходити на засідання. Вони подавали клопотання про відкладення або через зайнятість в інших слуханнях, або через відрядження, відпустки, лікарняні, форс-мажори, тощо. Самі обвинувачені почасти подавали ідентичні клопотання. 

Такою стратегією у справах Майдану відзначилися наприклад захисник Володимир Смєхнов та адвокатка Ольга Головіна. У цьому списку також був славнозвісний Валентин Рибін, але у 2022 його позбавили права займатись адвокатською діяльністю через виправдання ним російської агресії.. 

Тривалий розгляд

Слід враховувати і те, що судді у деяких справах призначають слухання з тривалими перервами, наприклад, раз на кілька місяців. Виходить, що судовий розгляд майже не рухається, а час – спливає. 

Ба більше: є провадження, у яких лише одне підготовче засідання тривало 5-6 років. Тоді як на підготовчому слуханні зазвичай суд вирішує лише: чи призначати справу до розгляду, в якому режимі вона буде слухатись та встановлює порядок вивчення доказів. 

Справа видачі зброї тітушкам зі складу МВС

Так було зокрема у справі щодо видачі зброї тітушкам зі складів Міністерства внутрішніх справ. У обвинуваченні йдеться про епізод видачі тітушкам як мінімум 154 автоматів, 90 тисяч патронів, ймовірно, з наміром їх застосування по протестувальниках. За версією слідства, незаконна видача зброї зі складів МВС та її перевезення на базу для передачі керівникам тітушок відбулась в день розстрілу на Інститутській. А на лаві підсудних – колишні міліціонери. 

Справа розгону Запорізького Майдану

Справу екскерівника управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області Володимира Серби, якого звинувачують у організації розгону місцевого Майдану, слухають в суді з 2015-го року. У справі захист заявляв відводи суддям, просив повернути обвинувальний акт прокуратурі. Потім тривалий час встановлювалась підслідність провадження, тобто те, який суд має слухати справу. Лише у 2020-му до розгляду по суті перейшов Жовтневий райсуд Запоріжжя. 

Справа штурму Майдану в ніч на 11 грудня

Так було і у справі запорізьких спецпризначенців Віктора Цвигуна та Юрія Калмикова. Обвинувальний акт надійшов до Печерського суду для розгляду ще у 2016-му. Проте судді або брали самовідводи, або призначали по 4-5 засідань на рік, однак жодне з них всеодно не відбулось. 

Станом на 2023 рік це провадження знаходиться вже у Подільському суді Києва, але досі на етапі підготовчого засідання. 

Одним із потерпілих у цій справі є активіст Роман Ратушний. На момент отримання поранень він був неповнолітнім. Роман прагнув давати свідчення у судовому засіданні у цій справі, але так і не зміг, оскільки загинув, захищаючи Україну від російських загарбників.

В часи Майдану Калмиков був командиром роти міліції особливого призначення “Беркут” Запорізької області, а другий обвинувачений – Цвигун – був його підлеглим. Їм інкримінують перешкоджання проведенню мітингів та силовий розгін мітингувальників у ніч з 10-го на 11-те грудня 2013-го року на вулиці Інститутській у Києві.

Окрім того, їх звинувачують у перевищенні службових повноважень, внаслідок чого 12 людей отримали поранення. 

Справа розгону студентського Майдану

В ще одній зі справ один з ключових етапів розгляду справи – дебати – судді призначили одночасно з суддівською нарадою і обрали піти на нараду. 

Так, на початку вересня 2023-го Оксана Михалевич написала у Facebook, що призначені на 8:20 ранку дебати у справі за звинуваченням ексберкутівця Сергія Лободи відклали, бо у суддів була нарада. Вона принагідно нагадала тоді, що до спливу строків давності лишилось менше трьох місяців [на той момент]. 

Сергій Лобода – колишній міліціонер першої оперативної роти ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в місті Києві. Його звинувачують у перевищенні влади та службових повноважень, у перешкоджанні журналістській діяльності, а також у перешкоджанні проведенню мирних мітингів 30 листопада 2013 року.

Тоді силовики напали на демонстрантів і відтіснили їх з Майдану Незалежності у Києві. Після розгону Євромайдану беркутівцями до Шевченківського райвідділу міліції потрапили кілька протестувальників. 

Вирок у цій справі все ж оголосили, щоправда –  за 1 день до спливу строку давності за єдиним пунктом обвинувачення, який ще “не згорів” через давність. Хоча у справі завершили слідство та передали її до Шевченківського райсуду Києва ще у 2018 році. Адвокат Смєхнов часто не зʼявлялася на слухання, хворів, подавав клопотання про відкладення, через що тягнувся час розгляду справи. 

Справи, в яких вже спливли строки і покарання не буде

У 2023-му та ще раніше столичні суди вже звільнили від відбування покарання деяких з обвинувачених через закінчення строків. 

Справа беркутівця Руслана Марчука

Так, Шевченківський суд визнав ексберкутівця Руслана Марчука винуватим у справі щодо одного з епізодів справ Майдану, але присудив йому умовний термін і закрив провадження у звʼязку зі спливом строків.

Сукупно його обвинувачували у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні журналістській діяльності та у перешкоджанні мирним акціям протесту під час розгону студентського Майдану.

Суддя Андрій Трубніков визнав ексберкутівця Руслана Марчука винуватим у перешкоджанні роботі журналіста (ст. 171 Кримінального кодексу України) та у перешкоджанні мирним мітингам (ст. 340 ККУ), призначивши покарання у вигляді 1-го та 2-ох років позбавлення волі відповідно. Проте суд одразу ж закрив провадження у цій частині через сплив строків давності.

Хоч справу і передали до суду ще у 2017-му, вирок ухвалено через 6 років – у 2023-му. Справа в тім, що упродовж розгляду часто траплялись випадки, коли адвокат Марчука – Смєхнов, або сам підсудний, не зʼявлялися на засідання, називаючи причиною хвороби, відпустки, зайнятість у інших засіданнях. Відтак, багато слухань просто відкладались і не відбулися. Зазначимо, що лише фінальна стадія розгляду – дебати та останнє слово – розтягнулись у часі на 4,5 місяці. 

Справа міліціонерів Деревʼянка та Шепеля

Шевченківський райсуд Києва у листопаді 2023-го визнав винуватими двох ексміліціонерів – Дмитра Дерев’янкіна та Вадима Шепеля – за звинуваченням у розгоні Майдану 30-го листопада 2013-го року, але звільнив від покарання за двома із трьох статей через сплив строків давності. Справа слухалась в суді 5 років. 

За даними слідства, Шепель та Дерев‘янкін незаконно затримали та склали неправдивий рапорт на активіста Революції Гідності Андрія Яремова під час протестів 30-го листопада 2013-го року. В рапорті вказали, що Яремов нібито порушував громадський порядок, хуліганив та «злісно не виконував накази працівників міліції». 

Тож суд визнав Дерев’янкіна та Шепеля винуватими у перевищенні службових повноважень, вчиненого групою осіб, що супроводжувалося діями, які ображають гідність потерпілого. І призначив по 3 роки тюрми з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки.

Суд також визнав їх винуватими, але звільнив від покарання через сплив строків давності у: 

• перешкоджанні мирним зібранням, вчиненому групою осіб, призначивши покарання – 2 роки за ґратами;
• службовому підробленні, призначивши покарання у вигляді одного року позбавлення волі. 

Справа дніпровського беркутівця Панченка

Уникнув вʼязниці і дніпровський ексберкутівець Дмитро Панченко. Голосіївський райсуд Києва 17-го липня 2023-го визнав ексберкутівця Дмитра Панченка винуватим, проте звільнив від відбування покарання через закінчення строків давності.

Панченка звинувачували у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту та у наданні неправдивих показань. Його лжесвідчення стали основою для фабрикації справи щодо протестувальника Антона Кудінова під час подій Майдану.

Кудінова незаконно затримали і розпочали проти нього справу за нібито організацію масових заворушень, хоча він на той час працював журналістом. Його невдовзі відправили під варту на 2 місяці. Лише 31-го січня 2014-го року Апеляційний суд Києва змінив йому запобіжний захід на нічний домашній арешт. Згодом справу проти нього закрили.

Справа Медвідя – одного з викрадачів Ігоря Луценка та Юрія Вербицького

Також Шевченківський суд у квітні визнав тітушку Олександра Медвідя винуватим у справі про викрадення майданівців Ігоря Луценка та Юрія Вербицького і засудив його до 5 років тюрми.

Втім, у вироку суд перекваліфікував обвинувачення на менш тяжке і звільнив Медвідя від відбування покарання через закінчення строків давності.

Справа беркутівця Бойка

Олег Бойко – екскомандир 2-го взводу 4-ї роти київського «Беркуту», якого звинувачують у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням, також відбувся легко.  

У листопаді 2023-го суд визнав його винуватим у перешкоджанні мирним акціям протесту, призначивши покарання у вигляді 3-ох років увʼязнення. Але водночас звільнив від відбування покарання через сплив строків давності. 

Бойко, вважає слідство, брав участь у розгоні студентського Майдану 30-го листопада 2013-го року. Його дії щодо перешкоджання мирній акції протесту супроводжувались побиттям та насильством щодо активістів. 

Суд також визнав Бойка винуватим за звинуваченням у перевищенні влади і службових повноважень, призначивши покарання – 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Із забороною обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.

Справа беркутівців Бетлія та Козачишина

У грудні 2023-го через закінчення строків для притягнення до відповідальності закрили і справу двох ексберкутівців – Вадима Бетлія та Олега Козачишина. В обвинуваченні йшлося про події розгону Майдану 30-го листопада 2013 року. У справі йшлось і про потерпілого від їх дій протестувальника –  Максима Гончарука. 

Про закриття просили самі підсудні, адже знали, що строки спливли. Відтак, могли клопотати про це перед судом. 

Справа спершу надійшла до Печерського суду столиці, потім, після низки відводів суддям, її скерували до іншого відомства. І вже у 2021-му за неї взявся Дніпровський райсуд Києва, закривши за два роки, так і не довівши до кінця.

Справа силових затримань майданівців у Запоріжжі

А ще у 2017-му році Комунарський районний суд Запоріжжя звільнив від кримінальної відповідальності колишнього заступника керівника районного відділу МВС України у Запорізькій області Ігоря Мурашка, хоч і визнав його винуватим. Це також стало можливим через закінчення строків. Адже розгляд в суді тривав з літа 2014-го року.

За версією прокуратури, 19-го лютого 2014-го Мурашко очолював групу міліції, працівники якої затримала з використанням сили п’ятьох учасників місцевого майдану. Правоохоронця обвинувачували у службовій недбалості через те, що він не припинив протизаконні і насильницькі дії підпорядкованих йому працівників. 

Справа даішника Щерби: 6 років на підготовче слухання

Крім того, Печерський райсуд Києва 6 років не міг провести підготовче засідання у справі щодо колишнього даішника Олександра Щерби. Обвинувальний акт надійшов до розгляду в суд ще у 2014-му році. Потім була зміна підсудності за клопотанням захисту. В подальшому судді брали самовідводи, і, таким чином, початок розгляду відтягувався. 

Проте 10-го березня 2021-го суд звільнив Щербу від кримінальної відповідальності через закінчення строків притягнення. Примітно, що Печерський суд оприлюднив це рішення лише у січні 2023-го. 

Щербу звинувачували у службовому підробленні та перешкоджанні проведенню мирних мітингів. Йдеться про епізод протизаконного притягнення протестувальників, які брали участь в автопробігу до маєтку Януковича у Межигір’ї 29-го грудня 2013-го року, до адміністративної відповідальності.

За даними прокуратури, він склав неправдивий офіційний документ щодо нібито порушень з боку активістів. Так, 28 та 29 грудня 2013 року року він склав рапорти на ім’я командира полку ДАІ в Києві стосовно активістів щодо нібито невиконання ними вимоги про зупинку. В подальшому на основі таких рапортів складались протоколи і передавались до судів, а суди виносили ухвали про позбавлення активістів водійських посвідчень. 

Справа даішника Гусєва

А от колишнього міліціонера Олега Гусєва Київський апеляційний суд визнав винуватим у фабрикації рапортів на учасників автопробігу до тодішньої резиденції Януковича у Межигірʼї. Але сталося це лише у 2023-му році. 

Йому присудили 2 роки обмеження волі та три роки заборони обіймати посади у правоохоронних органах, проте тут же звільнили від відбування покарання через сплив строків давності у цій справі.

На фінальному етапі розгляду нині знаходиться і справа побиття оперативниками студентів-акторів на Майдані. Побиття сталося 19-го січня 2014-го. Тобто строки спливли 19 січня 2024. Разом з тим,  дебати, призначені на 12-те січня в суді, зірвались, оскільки обвинувачений Сергій Киринчук вирішив змінити адвоката. Він заявив про нібито недовіру до попереднього захисника. Дебати досі не відбулись, і наступна їх спроба призначена на 30 січня.

Від початку на лаві підсудних у справі було двоє колишніх оперативників часів Майдану – Іван Гайдашук та Сергій Киринчук. Проте з початком великої війни Гайдашук пішов на війну, а справу щодо нього – виділили в окреме провадження і призупинили. 

Слідство вважає: обвинувачені затримали студентів за нібито «організацію масових заворушень» і доставили їх у відділення міліції. Слідство вказує, що під час затримання правоохоронці застосовували силу.  Найбільших травм отримав студент Вадим Ковальов.  Його тоді госпіталізували зі струсом мозку. Пізніше до Ковальова і ще трьох студентів застосували домашній арешт.  Ще двох – відправили в СІЗО.

Прокуратура скерувала обвинувачення на розгляд до Подільського суду ще 6 грудня 2018 року. Втім, 13 квітня 2021 року суддя Юрій Зубець, який впродовж тривалого часу розглядав дану справу, пішов у відставку. Після зміни судді справу почали слухати із самого початку. 

Частина обвинувачених сподівається на виправдання

Є справи, де на лаві підсудних – судді Майдану, тобто ті судді, які ухвалювали рішення про арешт та інші запобіжні заходи щодо незаконно затриманих активістів в часи Революції Гідності. Справи стосовно таких суддів ще слухаються судами, але строки давності вже спливли. Обвинувачені не подають клопотань про закриття вочевидь через те, що сподіваються на виправдувальний вирок. 

Справи обухівських суддів Степанової, Мори, Шалапуди

Як приклад можна навести провадження щодо обухівських суддів, яким інкримінують перешкоджання проведенню та організації мирних мітингів та зборів (ст. 340 ККУ). Максимальне покарання за цією статтею становить – 5 років обмеження волі, а категорія злочину відноситься до нетяжких. Це означає, що строки давності складають 5 років і минули у 2018 році.  

Трьох колишніх суддів: Оксану Степанову, Олега Мору та Наталію Шалапуду звинувачують перешкоджанні шляхом позбавлення водійських прав учасників автопробігу до Межигір’я 29 грудня 2013 року. 

За версією слідства, Степанова організувала змову суддів та ініціювала втручання в автоматизовану систему розподілу. Безпосереднє втручання, за версією слідства, вчинила друга обвинувачена – Наталія Шалапуда, будучи керівницею апарату. 

Метою цих дій було створити обставини, при яких справи щодо активістів Майдану розглядали «правильні» судді. Одним з таких суддів, за даними слідства, був третій обвинувачений – Олег Мора.

Справа колишньої судді Ластовки

Екссудді Дніпровського суду Києва – Нелі Ластовці – також інкримінують перешкоджання проведенню мирних мітингів. 

За даними слідства, в часи Революції Гідності вона позбавила водійських посвідчень трьох учасників автопробігу до Межигір’я. Підставою для таких рішень судді стали завідомо неправдивіпротоколи ДАІ про те, що активісти начебто не зупинилися на вимогу автоінспектора, коли брали участь в автозаїзді до резиденції Віктора Януковича 29 грудня 2013-го. Як з’ясувало слідство, такі протоколи масово фабрикувались у січні 2014 за рознарядки та координації з центральних структур МВС.

Як випливає із рішення Вищої Ради правосуддя, яким Ластовку притягнули до дисциплінарної відповідальності у 2017 році, підсудна ухвалила сукупно 3 постанови. Вона позбавила трьох активістів права керування всіма видами автомобільних транспортних засобів строком від 4 та 6 місяців. 

Виправдання суддів Кицюка та Царевич

Судді Печерського райсуду Києва – Віктор Кицюк та Оксана Царевич – вже отримали свої виправдувальні вироки. 

Справа, в якій Царевич ухвалювала рішення в часи Майдану, стосувалася зокрема тодішньої речниці посольства Канади в Україні – Інни Царькової. Її в часи Майдану звинувачували у тому, що вона начебто не зупинилася на вимогу інспектора ДАІ, рухаючись в колонні «Автомайдану». Втім, Царькова не була учасницею поїздки взагалі, а її автівка знаходилася у гаражі в той день. 

У справі Кицюка одним з потерпілих був Михайло Черкасенко. Він брав участь в автопробігу до «Межигір’я», але в той час, коли на нього склали протокол, інспектор ДАІ був в іншому місці.

Черкасенко у суді говорив, що працівники ДАІ прийшли до нього 3 січня та показали рапорт про те, що його, нібито, зупиняли, а він проігнорував вимогу інспектора. Ще тоді Черкасенко сказав, що в цей час був вдома і його ніхто не зупиняв.

За даними слідства, Кицюк як суддя Печерського райсуду Києва, виніс завідомо неправосудне рішення щодо активіста. 

Який вихід

Олексій Донський вважає, що виходом із ситуації зі спливом строків може бути внесення змін до КПК. 

«Йдеться ще й про обов’язок суддів призначати розгляд таких справ не рідше кількох засідань на тиждень. Інакше просто не встигнути», – поділився він. 

А Оксана Михалевич запевняє: уникнути цього можна, змінивши обвинувачення підсудним на більш тяжке. 

«Але звісно не всім обвинуваченим це можна зробити. Але таким як керівники беркутів, які керували розгоном [можливо кваліфікувати діянн таким чином]», – сказала адвокатка.  

Разом з тим, строки давності не спливли ще у справах Майдану, в яких обвинувачення стосується особливо тяжких злочинів. Де максимальне покарання може становити – 15 років тюрми. Це означає, що строки давності у таких справах спливуть у 2028-2029 роках. І хоча зараз цей час здається далеким, приклад того, як деякі справи протягнули у судах до 2024 має спонукати до вирішення проблем. Особливо важливо це враховуючи навантаження, яке дадуть на суди справи про воєнні злочини, які масово надходять на розгляд у звʼязку з розслідуванням злочинів росіян на деокупованих територіях.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.